Ступінь і ціна ризику

Ризик як економічна категорія поєднує в собі оцінку імовірності несприятливого розвитку подій і міру цієї несприятливості. Тому для опису ризику використовується двовимірна характеристика: ступінь і ціна ризику. Ступінь ризику кількісно характеризує імовірність несприятливої динаміки інноваційного процесу і негативних результатів інноваційної діяльності. Показник ціни ризику відбиває кількісну оцінку ймовірного результату інноваційної діяльності, тобто показує економічний результат, заради якого інвестор чи інноватор пішов на ризик.

Так, наприклад, фінансовому директору АТ «Зірка» слід вибрати одне з двох альтернативних вкладень тимчасово вільних коштів підприємства в розмірі 15 млн грн.:

• купити державні цінні папери з гарантованою прибутковістю 3% річних;

• розмістити кошти на депозиті в комерційному банку «Аваль» під 5% річних.

Ризик вкладень у державні папери складає 1%, надійність банку оцінюється рейтинговим агентством у 90%. Таким чином, ступінь ризику операції з цінними паперами складає 1%, а депозитних операцій — 10%.

Очікуваний доход по державних цінних паперах за рік складе 450 тис. грн., а по депозитних операціях — 750 тис. грн.

Ціна ризику вкладень у цінні папери складає:

450 х 0,99(100%-1%) =445,5 тис. грн.

Ціна ризику розміщення коштів на депозиті в банку складає:

750 х 0,9(100%-10%)= 675 тис.грн.

При цьому очікувані втрати при вкладанні коштів в цінні папери складають:

450× 0,01(1%) =4,5 тис.грн.

Очікувані втрати депозитної операції складають:

750×0,1(10%) = 75 тис.грн.

Тобто, вкладаючи гроші в банк і прагнучи одержати більш високий доход, фінансовий директор повинний мати на увазі, що його очікувані утрати від цієї операції значно вище, ніж від розміщення коштів у державні цінні папери.

Міра ризику

Здійснювана в процесі прийняття управлінських рішень економічна оцінка міри ризику показує можливі втрати або в результаті якої-небудь виробничо-господарської чи фінансової діяльності, або внаслідок несприятливої зміни стану зовнішнього середовища. У залежності від конкретних умов ухвалення рішення міра ризику може оцінюватися або як найбільш очікуваний негативний результат, або як песимістична оцінка можливого результату. Якщо для опису ризику адекватне застосування нормального розподілу (див. Z-статистика), то міра ризику відповідно може оцінюватися як математичне чекання:

n n

Мр =Мо = ∑хі × рі = ∑хі × vi

i=1 i=1 , (14)

n

∑vi

i=1

де Мр — міра ризику;

Мo — найбільш очікуваний результат (математичне чекання);

хі — розмір втрат у ході i-го спостереження;

рі — імовірність виникнення втрат у результаті i-го спостереження;

vi — число випадків спостереження i-го результату;

n — загальна кількість результатів, що спостерігаються.

Так, наприклад, при вивченні статистики освоєння нової продукції були отримані такі дані:

Групи проектів	Середня сума, тис.грн	Число проектів	Число невдач
I	240	12	2
II	400	8	1

Мр = 240 × 2 + 400 × 1 = 90 тис. грн.

12 8

Приймаючи рішення про освоєння нової продукції, керівник підприємства повинний бути готовий «утратити» у середньому 90 тис. грн. на кожнім новому типі виробів.

Якщо показник міри ризику використовується як песимістична оцінка результату, то застосовується формула максимально можливого негативного відхилення — «три сигми»:

Мр = |Мо –3 × σ|, (15)

де σ — дисперсія.

Так, наприклад, попередня оцінка результатів інноваційного проекту створення консалтингового підрозділу аудиторської компанії показала, що найбільш очікуваний доход від цієї інновації —700 тис. грн., але точність розрахунків (стандартне відхилення, коливаність) складає 40%.

Тоді середнє лінійне відхилення (σ) складає:

σ = 700 × 40% : 100% = 280 тис. грн.

Міра ризику в даному випадку оцінюється як можливий збиток діяльності консалтингового підрозділу фірми:

Мр = |700-3× 280| = 140 тис.грн.

Збиток не перевищить 140 тис. грн.

Однак міра ризику може бути менше Мо –3 × σ, якщо максимальні втрати реально менше розрахункового значення. У цьому випадку міра ризику співпадає з максимальними втратами в результаті реалізації інноваційного проекту.

Так міра ризику для проекту організації випуску вітамінів (див. вище)- 20тис.грн, оскільки саме цю суму інноваційна фірма витратила на дослідження і розробки, хоча за розрахунками максимальне негативне відхилення складає:

М= | 10-3× 21| = 51 тис.грн.

Але така сума втрат у даному випадку нереальна, тому в якості міри ризику приймається розмір інвестицій, вкладених у реалізацію проекту.

При ухваленні рішення в області управління ризику часто використовуються кумулятивні статистичні криві (графіки Лоренца), на яких накопиченим підсумком відбивається імовірність несприятливої ситуації в залежності від оцінки несприятливості.