Загальносистемна класифікація ризиків

Класифікація ризиків являє собою один з етапів аналізу ризиків, що дозволяє надалі проводити ідентифікацію й оцінку ризику, а також розробляти методи управління ними. Класифікація полягає в розподілі ризиків по групах на основі класифікаційних критеріїв. У залежності від цілей дослідження на практиці й у науковій літературі використовуються різні класифікації. Зустрічаються класифікації, засновані на розходженнях видів діяльності (фінансові ризики, виробничі ризики, ризики матеріально-технічного постачання й ін.). Часто ризики класифікують по областях їхнього прояву (політичні ризики, соціальні ризики, природні ризики й ін.).

В основі найбільш розповсюдженої класифікації лежить виділення чистих і спекулятивних ризиків (Балабанов И. Т. Риск — менеджмент. — М.: Финансы и статистика, 1996).

Ризики

Чисті ризики

Спекулятивні ризики

Комерційні

ризики

Інвестиційні

ризики

Ризики зниження

доходності

Ризики упущеної вигоди

Ризики прямих

фінансових втрат

Процентні

Кредитні

Біржові

Селективні

Банкрутства

Рис.1.Загальносистемна класифікація ризиків

Чисті ризики

На прийняття управлінських рішень завжди впливає ряд факторів, змінити чи обмежити дію яких неможливо. До числа таких факторів відносяться податкове законодавство, природничо-географічні умови, суспільна мораль, соціальні підвалини й ін. Ці фактори породжують чисті ризики. Проте, слід зазначити, що ті самі ризики можуть відноситися до чистих чи не входити в цю групу. Наприклад, при ілюстрації характеру прояву чистих ризиків найчастіше пропонують розглянути природничо-географічні ризики. Однак, якщо мова йде про інноваційну діяльність, цей приклад не завжди є справедливим: інноватор може реально вплинути на цей фактор ризику, приймаючи рішення про розміщення нової організації, про вибір кліматичної зони для реалізації нововведення й ін.

Чисті ризики мають відносно постійний характер прояву. Для їхнього аналізу й оцінки широко використовуються методи математичної статистики і теорії імовірностей, оскільки їхній прояв, як правило, стабільний в часі чи відрізняється визначеною закономірністю.

Стабільний і стійкий характер динаміки основних показників чистих ризиків дозволяє називати їх також статичними ризиками.

Спекулятивні ризики

На відміну від чистих спекулятивні ризики повною мірою визначаються управлінським рішенням. Нерідко спекулятивні ризики мають невизначений характер прояву, їхні аналітичні оцінки змінюються з часом. Така невизначеність збільшує не тільки ризик, але і, як правило, корисний ефект. Найбільше яскраво спекулятивні ризики виявляються в таких областях діяльності, що залежать від ринкової кон'юнктури. Тому часто спекулятивні ризики називають динамічними ризиками.

• Кредитний ризик являє собою небезпеку несплати позичальником основного боргу і відсотків, що належать кредитору. До кредитного ризику відноситься також ризик такої події, при якому емітент, що випустив боргові цінні папери, виявиться не в змозі виплачувати відсотки по них чи основній сумі боргу. Кредитний ризик в виробничій діяльності виникає при припиненні фінансування інвестиційних і інноваційних проектів.

• Процентний ризик пов'язаний з втратами внаслідок зміни відсоткових ставок на ринку.

• Комерційний ризик пов'язаний з виробничо-господарською чи фінансовою діяльністю, головною метою якої є одержання прибутку. Комерційний ризик є результатом сукупної дії усіх факторів, що визначають різні види ризиків: валютних, політичних, підприємницьких, фінансових і ін. Оцінка комерційного ризику здійснюється виходячи з принципів поглинання ризиків і їхнього додавання: якщо ризики є незалежними друг від друга, то в розрахунок приймаються найбільш песимістичні оцінки; якщо ризики породжують інші ризики, то їхні оцінки складаються за законами теорії імовірностей і математичної статистики. На відміну від інноваційних комерційні ризики пов'язані зі стабільним процесом виробничо-господарської чи фінансової діяльності. Для аналізу динамічних ризиків з високою мінливістю характеристик часто використовують нетрадиційні методи аналізу й обґрунтування управлінських рішень (наприклад, технічний аналіз).

• Валютний ризик розглядається як небезпека валютних утрат, зв'язаних зі зміною курсу іноземної валюти стосовно національної валюти при проведенні зовнішньоторговельних, кредитних, валютних операцій, операцій на фондових чи валютних біржах. Виникає при наявності відкритої валютної позиції. Для експортерів і імпортерів валютний ризик виникає у випадках, коли валютною ціною є іноземна для них валюта. Експортер несе збитки стосовно своєї національної валюти в період між укладенням контракту і здійсненням платежу по ньому. Для імпортера збитки виникають при протилежному русі курсу.

• Портфельні ризики зв'язані з портфелем інвестицій. Стратегічне розміщення активів визначає, як повинні бути розміщені кошти портфеля при довгострокових прогнозах, заснованих на таких показниках, як прибутковість, дисперсія, коваріація. Тактичне розміщення активів визначає на основі даних короткострокових прогнозів, як повинні бути розміщені кошти в кожен конкретний момент. Якщо інвестор зацікавлений у зростанні прибутку від своїх фінансових інвестицій і прагне до збільшення ціни позикового капіталу для реалізації нововведення, то інноватор, навпроти, намагається знизити ціну залучення інвестицій і тим самим підвищити свій власний прибуток. Отже, ризик одного є шансом іншого.

• Селективний ризик визначається невірним вибором цінних паперів для інвестування.

Найбільш універсальний спосіб класифікації ризиків заснований на виділенні операційної, фінансової й інвестиційної діяльності, оскільки саме ці види діяльності визначають динаміку і результати виробничих і інноваційних процесів.

Операційна діяльність - основна виробнича діяльність, пов’язана зі стовренням усіх видів продукції і наданням послуг на всіх стадіях життєвого циклу і за всіма технологічними стадіями виготовлення.

Фінансова діяльність – діяльність, що спрямована на вилучення прибутку за короткостроковими комерційними операціями.

Інвестиційна діяльність –забезпечуюча діяльність, що спрямована на збереження, підтримку, забезпечення працездатності і розвиток основних фондів.

Операційні ризики пов’язані з забезпеченням основного інноваційного або виробничого процесу. Операційні ризики виникають лише у мить виконання дії: їх можна уникнути, лише повністю відмовившись від діяльності, тому ці ризики не можна віднести до чистих. Але вони не є і спекулятивними, бо характер їх прояву і основні параметри не залежать від прийнятого управлінського рішення. Часто операційні ризики відносять до ризиків комунікацій і класифікують в залежності від того, хто виступає об’єктом комунікацій:

• операційні ризики виникають при передачі інформаціїі породжуються або помилками або шумами (трансляційні ризики);

• операційні ризики виникаютиь при розробці, підготовці і передачі документації, що забезпечує інноваційну або підприємницьку діяльність, а також при русі цінних паперів, валюти і грошей (інфраструктурні ризики). Ця група ризиків обумовлена недостатньо розвиненою ринковою інфраструктурою і проблемами в нормативно-правовому забезпеченні внутрішнього інфраструктурного комплекса країни;

• операційні ризики виникаютиь при порушенні синхронності або послідовності дій учасників інноваційної або підприємницької діяльності ( транзакційні ризики);

• операційні ризики виникають при русі матеріальних цінностей від одного учасника інноваційного або виробничого процесу до іншого (транспортні ризики).

Фінансовий ризик виникає при реалізації фінансових операцій або супроводжує професійну діяльність на фінансовому ринку. До числа фінансових ризиків відносять кредитні, спекулятивні, валютні ризики. Як правило, фінансові ризики є симметричними: ризик однієї сторони надає шанс іншій. Основними способами зниження міри фінансового ризику є трансфер, розподіл ризиків і хеджирування.

Успіх інноваційної діяльності багато в чому залежить від достатності ресурсного забезпечення, в тому числі і від інвестиційної забезпеченості.

Інвестиційні ризики включають у себе такі підвиди ризиків:

• ризики упущеної вигоди;

• ризик зниження доходності;

• ризик прямих фінансових втрат.

Ризик упущеної вигоди- це ризик нанесення побічного фінасового збитку (недоотримання прибутку) в результаті того, що не відбулися певні заходи (наприклад, страхування, хеджирування...)

Ризик зниження доходності може виникати в результаті зменшення розміру відсотків і дивідентів за портфельними інвестиціями, за внесками і кредитами.