Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Муніципальне право України Батанов 2008р..doc
Скачиваний:
75
Добавлен:
15.08.2019
Размер:
3.13 Mб
Скачать

§ 6. Особливості реалізації політичних прав і свобод людини і громадянина у місцевому самоврядуванні

Більш глибокі лінії взаємозв'язків і проникнення прав і свобод у тканину муніципальної демократії спостерігаються в процесі ре­алізації політичних прав і свобод людини і громадянина. На від­міну від громадянських прав і свобод вони націлені не на забезпе­чення автономії людини, а на його активне включення у життя країни, управління її справами. Ці права і свободи створюють умо­ви для зміцнення зв'язків між людиною і суспільством, громадя­нином і державою. Від реальності та забезпеченості політичних прав і свобод багато в чому залежить міцність основ конституцій­ного ладу, його демократизм, рівень політичної культури широ­ких верств населення, їх зацікавленість в участі у політичному процесі.

Основна особливість цієї групи прав полягає у тому, що вони безпосередньо пов'язані з організацією і здійсненням різних форм публічної влади і всієї системи народовладдя. Разом з цим полі­тичні права і свободи розвиваються у тісному зв'язку з громадян­ськими та іншими правами і свободами, у взаємодії з ними, у тому числі з тими, які реалізуються на локальному рівні, що, у свою чергу, виводить їх на рівень місцевого самоврядування як одну з форм здійснення влади народу (ст. 5 Конституції).

Політичні права і свободи безпосередньо пов'язані з усіма сто­ронами функціонування публічної політичної влади. У процесі ре­алізації політичних прав і свобод виявляється досягнутий рівень

1 Див.: Біленчук п.Д., Кравченко в.В., Підмогильний м.В. Місцеве самоврядування в Україні (муніципальне право). Навч. Посіб. — к., 2000. — с. 272, 273.

реального демократизму як у суспільстві в цілому, так і на рівні те­риторіальних громад. У цьому конституційному інституті знаходить своє практичне підтвердження той факт, що «носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ» (ст. 5 Конституції).

У цьому має прояв, умовно кажучи, публічно-правовий аспект реалізації політичних прав і свобод людини і громадянина в інсти-туціональному механізмі місцевого самоврядування, їхнє значен­ня з точки зору функціонування публічно-владних структур міс­цевого самоврядування.

Разом з тим, Політичні права і свободи мають і яскраво вираже­не особистісне, приватноправове нормативне призначення в систе­мі інститутів муніципальної демократії. Будучи засобом включен­ня кожного громадянина у процес здійснення народовладдя (на рівні участі в реалізації як державної влади, так і місцевого само­врядування), політичні права забезпечують своєрідну «трансля­цію» публічно-правового змісту інститутів місцевого самовряду­вання на рівень кожної конкретної особистості як учасника (су­б'єкта) самоуправлінськйх відносин політичного характеру. Самі ж громадяни як носії відповідних прав і свобод виступають у цьо­му випадку як учасники соціально-політичного життя свого села, селища, міста і країни в цілому. У цьому плані політичні права і свободи є найбільш дієвим інструментом подолання відчуження особистості від влади і, відповідно, знаходження балансу між пов­новладдям народу та автономією людини1.

Специфіка політичних прав і свобод яскраво розкривається в їх функціональному призначенні. По-перше, політичні права і свободи є засобом реалізації народовладдя. Вони безпосередньо пов'язані з основними сторонами політичної влади народу, з ін­ститутами безпосередньої та представницької форм її здійснення. У процесі реалізації політичних прав і свобод виявляється рівень реального демократизму в суспільстві і державі. По-друге, на від­міну від громадянських прав і свобод, які належать кожній люди­ні як біосоціальній істоті і члену громадянського суспільства, по­літичні права, як правило, належать тільки громадянам певної держави. Ці права дають змогу брати участь в управлінні держав­ними і суспільними справами, у формуванні органів державної влади й органів місцевого самоврядування. Тому держава не може бути байдужою до того, хто буде мати виборчі й інші політичні права. На ці права (у всій їхній повноті) не можуть (не повинні) претендувати іноземці, особи без громадянства.