ського Парламенту і Ради ЄС «Стосовно обробки персональних даних і захисту права на невтручання в особисте життя в телекомунікаційному секторі» від 15 грудня 1997 р. тощо.

1 Вінниця. У міській раді працюють інформаційні термінали // Вісник Асоціації міст України та громад. — 2007. — № 36. — с. 10.

Так, наприклад, при Одеському міському голові діє Координа­ційна рада релігійно-світської згоди, яка складається з представ­ників 22 релігійних конфесій та релігійно-теологічних організацій і установ. її метою є участь у розробці та реалізації міської релігій­ної політики та програм духовно-морального відродження міста. Завдання Координаційної ради полягає у наданні рекомендацій та внесенні пропозицій щодо діяльності органів місцевого самовряду­вання у питаннях, які стосуються релігійного життя, активізації участі релігійних спільнот у вирішенні актуальних питань місько­го життя, сприянні міжконфесійному порозумінню та злагоді¹.

Яскраво ілюструє проблему реалізації громадянських прав і свобод у місцевому самоврядуванні й екстраполяція на локальний рівень принципу рівності чоловіка та жінки. Так, країни-учасни-ки Декларації про міста та інші населені пункти в новому тисячо­літті (2001), вважаючи за необхідне за допомогою відповідних ме­ханізмів забезпечити, щоб жінки відігравали ефективну роль у прийнятті рішень місцевими органами влади (п. 39), заявили про свою дотриманість меті забезпечення тендерної рівності у розвит­ку населених пунктів та сповнені рішучості підтримувати тендер­ну рівність та розширення можливостей жінок як ефективних спо­собів боротьби з бідністю та стимулювання розвитку населених пуктів, які будуть по справжньому стійкими. «Ми далі беремо на себе зобов'язання формулювати та зміцнювати політику та прак­тику забезпечення повної та рівноправної участі жінок у плану­ванні населених пунктів та прийнятті рішень», — зазначалося у Декларації².

Особливістю реалізації громадянських прав на муніципально­му рівні є їх пряма дія. Навіть у тих випадках, коли конституційна норма прямо не передбачає муніципального рівня реалізації відпо­відного права або свободи людини, необхідно враховувати, що можливість прямого впливу останніх на інститути місцевого само­врядування, закладена в нормативному змісті відповідного грома­дянського права (свободи). Для прикладу візьмемо право людини на вільний розвиток своєї особистості (ст. 23 Конституції Украї­ни). Це право належить до суб'єктивних прав узагальнюючого ха­рактеру. Воно передує всім іншим правам людини, які у різних аспектах його конкретизують. Суть цього права полягає в тому, що громадяни України та інші особи, які перебувають в Україні, маю­чи всі права і всі свободи, закріплені і гарантовані Конституцією України, використовують їх у власних інтересах, за своїм розсу­дом розвивають свої здібності. Будь-які перепони на шляху забез­печення вільного розвитку особистості суперечать нормам Консти­туції і тому повинні бути ліквідовані.

1 Одеса. Громадські дорадчі органи при міській раді — ефективна фор­ма співпраці влади і громади // Кращі практики місцевого самоврядуван­ня. — 2007. — Вип. 8. — с. 45.

² Декларация о городах и других населенных пунктах в новом тысяче­летии: Принята резолюцией в-25/2 специальной сессии Генеральной Ас­самблеи от 9 июня 2001 года // Барвіцький В.Ю., Батанов О.В. Муніци­пальне право зарубіжних країн: Навч. посіб. — У Зч. Ч. З [За заг. ред. П.Ф. Мартиненка]. — К.: Знання України, 2006. — С. 239, 240.

Саме це детермінує основні напрямки та види діяльності орга­нів місцевого самоврядування — гарантувати людям, які прожи­вають на певній території, їх вільний розвиток та використовувати для цього такі засоби: прийняття рішень, які спрямовані на лікві­дацію можливих перешкод для реалізації цього права, внесення подань до відповідних органів, посадових осіб, якщо вони ігнору­ють права громадян, розгляд і належне вирішення доручень ви­борців та інші. Як зазначається у Хартії українських міст (1997), розвиток особистості кожної людини є важливим елементом в пла­нах соціоекономічного розвитку і місцевого управління. При цьо­му враховуються зміни потреб людини протягом її життя. Мешка­нець міста має право на особисте життя у своєму помешканні¹.

Саме такими вбачаються нам способи прямої взаємодії грома­дянських прав і свобод з інститутами локальної демократії та му­ніципальної влади.