§ 4. Методологічні проблеми сучасної науки муніципального права

Кожна суспільствознавча наука має свій методологічний ін­струментарій, за допомогою якого вона вивчає відповідні соціаль­ні процеси, робить висновки та дає пропозиції для практики. Ме­тодологія належить до галузі найбільш актуальних та складних проблем юридичної науки. її рішення має вихід на різні сторони навчального процесу в юридичних навчальних закладах, право­вих дослідженнях учених, правотворчості та правореалізації. Від рівня ефективності рішення вказаної проблеми безпосередньо за­лежить продуктивність навчальної, наукової та практично-при­кладної праці.

Здається, що успішне вирішення наукою муніципального права центрального завдання — вивчення феномену муніципальної вла­ди, перебуває в безпосередній залежності від стану методології. На­ука муніципального права використовує притаманні всьому вітчиз­няному державознавству наукові методи досліджень — загально-наукові (діалектичний, синергетичний, системного аналізу, соціо­логічний) та спеціальні (порівняльного правознавства, норматив­но-логічний, структурно-функціональний, історико-юридичний, методи переходу від загального до особливого, від абстрактного до конкретного тощо).

Загальні методи — це філософські, світоглядні підходи, які ви­ражають найбільш універсальні принципи мислення. Так, методо­логічну основу дослідження муніципально-правової дійсності складає загальнонауковий метод діалектики. Діалектичний метод дає змогу розглянути динаміку соціальних процесів: зв'язок муні­ципальної влади з іншими інститутами громадянського суспіль­ства, а також з державою та державною владою; становлення і роз­виток муніципальної влади в Україні та в зарубіжних країнах тощо. Діалектика розглядає усі самоврядні явища у розвитку, в органічному зв'язку з розвитком політичних, економічних, соці­альних, культурних та інших процесів, які відбуваються у су­спільстві. Саме такий підхід дає змогу виявляти та вирішувати муніципально-правові проблеми, які виникають у суспільстві, розкрити діалектичну єдність та детермінованість загальних про­цесів формування соціально-правової, демократичної та сервісної держави в Україні з інституціоналізацією муніципальної влади.

1 Ганьба б.П. Системний підхід та його застосування в дослідженні України як демократичної, соціальної, правової держави: Автореф. Дис. ...

Діалектична методологія дослідження муніципально-правових проблем потребує підходити до будь-якого явища як до системи. Тому в науці муніципального права важливе значення має метод системного аналізу¹, який дає змогу розглядати муніципально­правові явища у сукупності соціальних зв'язків, виявлення цілого та його частин, вивчення окремих інститутів місцевого самовряду­вання в цілісній системі організації публічної влади. Системний підхід дає змогу розглянути особливості організації та здійснення місцевого самоврядування із врахуванням його політичного та со­ціального, публічно-правового та приватноправового характеру, інституціональної та функціональної складових¹.

Також специфіка методу системного аналізу у муніципальному праві полягає у тому, що логічним центром дослідження стають за­кономірності розвитку муніципальної влади як самостійного виду публічної влади та самодостатнього і цілісного соціального організ­му. Так, аналіз системи місцевого самоврядування доводить, що вона безумовно є цілісною системою як із позиції її виникнення, так і, особливо, її функціонування. На місцевому рівні процес ство­рення систем управління має свій прояв у формуванні внутрішніх структур муніципального організму, призначених для вирішення завдань місцевого значення, що постають перед ним у конкретних умовах та оптимальній реалізації функцій і повноважень структур­них елементів системи локальної демократії. Метод системного аналізу створює можливість виявити специфічні форми взаємо­зв'язку муніципально-правових інститутів із забезпечення ціліс­ності системи. Так, компетенція кожного органу або посадової осо­би місцевого самоврядування залежить від їх функціонального призначення та місця у механізмі муніципальної влади.

канд. юрид. наук. — X., 2001; Ганьба Б. Системний підхід та його засто­сування в дослідженні державно-правових явищ // Право України. — 2000. — № 3. — С. 41-44; Ганьба Б.П. Місце і роль категорій системного підходу в державно-правових дослідженнях // Вісник Львівського уні­верситету. — 2000. — № 35. — С. 59-65 та ін.

¹ Акмалова A.A. Особенности правового регулирования и организации местного самоуправления в Российской Федерации: Теоретико-методоло­гический аспект: Автореф. дис. ... д-ра юрид. наук. — М., 2003. — С. 40.

² Кокотов А.Н., Саломаткин A.C. Муниципальное право России: Учеб­ник. — М.: Юристъ, 2006.— С. 49; Колесников В.А. Муниципальные ин­тересы как фактор местного самоуправления // Реформы в современной

Аксіологічний (ціннісний) метод налаштовує на розгляд муніци­пальної дійсності з точки зору тих чи інших соціальних цінностей. За нею, як за будь-якими іншими подіями суспільно-політичної дійсності, об'єктивно перебувають будь-чиї потреби, інтереси як ба­зові соціальні цінності. Відповідь на питання: чиї інтереси сьогодні у першу чергу забезпечують широкі нормативні прерогативи місце­вого населення або все ж таки спільноти муніципальних чиновни­ків, можна отримати винятково за умови, якщо ми виявимо дійсні інтереси різних груп місцевого населення, можливості щодо здій­снення вказаних інтересів, співвідношення названих інтересів, можливості з реальної поведінки тих чи інших суб'єктів².

Також аксіологічний метод змушує звернути увагу на цивіліза-ційно-історичний контекст розвитку місцевого самоврядування у країні. Без цього важко зрозуміти сучасну модель організації міс­цевого самоврядування, відповісти на питання про причини уособ­лення в суспільстві місцевого самоврядування як самостійного виду публічної влади,, розглянути еволюцію тих чи інших форм за­лежності між політико-правовою моделлю місцевого самовряду­вання та детермінуючими її соціально-економічними, духовно-культурними, цивілізаційними чинниками.

Герменевтичні методи можуть бути використані як пізнавальна процедура з метою досягнення ясності у застосуванні юридичних термінів, їх точного визначення та встановлення тотожності смис­лів, узгодження стилю викладення. Ця методика є цінною йтиму що вона допомагає забезпечити поєднання знання, що фіксує об'­єктивний стан предмета пізнання,, з суб'єктивним світом людей, які вистроюють та реалізують у правовій сфері свою активну жит­тєву позицію; виявити та пояснити смисл правових документів, вчинків суб'єктів правового життя та правової політики, які ви­ходять із визнання того, що існує сторона не тільки зовнішня, ай внутрішня, прихована, така, що виходить зі свідомих або підсвідо­мих прагнень¹.

Синергетичний метод у юридичній науці почав використовува­тися лише в останнім часом. Синергетика допомагає вивченню систем, що саморегулюються (у тому числі випадкових), та проце­сів, наприклад, ринкових відносин, громадянського суспільства, етнонаціональних відносин, місцевого самоврядування, тобто явищ та процесів, де втручання держави обмежене або взагалі не­відчутне. Так, територіальна громада чи то великого мегаполісу або невеликого провінціального міста, села або селища є, власне кажучи, самоорганізованою системою, життя якої так чи інакше «самоналагоджується» без держави стосовно до місцевих умов:.са­моорганізація має прояв опосередковано, через поведінку індиві­дів, груп, спільностей, ідеться про сучасне місцеве самоврядуван­ня, античне чи середньовічне.