1 Муниципальное право Российской Федерации: Учебн. / Под ред. Н.С. Бондаря. — м., 2003. — с. 62.

У цьому плані найістотнішим завданням науки муніципально­го права є глибоке і всебічне вивчення феноменології взаємозв'яз­ку територіальної громади — первинного суб'єкта муніципальної влади та питань місцевого значення — основного об'єкта муніци­пальної влади. Тут принципове значення має розробка проблем підвищення ефективності діяльності територіальних громад та органів і посадових осіб місцевого самоврядування в процесі вирі­шення питань місцевого значення. Наука муніципального права покликана ретельно збирати, вивчати, узагальнювати та розпов­сюджувати практику застосування прогресивних, найбільш ефек­тивних форм і методів здійснення муніципальної влади. Вона та­кож повинна прогнозувати розвиток муніципальної влади у проце­сі подальшого розвитку демократичних перетворень у нашому суспільстві. Завданням науки муніципального права є вивчення умов, способів та засобів, які забезпечують правову, організаційну та матеріально-технічну самостійність муніципальної влади на­самперед від державної влади.

Вивчення вказаних вище проблем складає предмет науки, самі ж висновки та теоретичні положення — її зміст. Проникнення у суть і зміст науки муніципального права передбачає усвідомлення насамперед таких її визначальних понять, як предмет, завдання, система, функції, методологія, джерела, взаємозв'язок з іншими науками, її роль у розбудові демократії та становленні муніци­пальної влади в Україні¹.

Наука муніципального права — це галузь наукових знань, яка базується на принципово інших, аніж наука радянського будівни­цтва, поглядах та ідеях про організацію публічної влади на місцях. Своїм головним предметом вона має муніципальну владу як осо­бливий вид публічної політичної влади та муніципальні права осо­бистості. За словами С.А. Авакьяна, «для викладача муніципаль­ного права питання про характер влади на рівні місцевого само­врядування взагалі є одним із вирішальних, його доводиться ана­лізувати вельми ґрунтовно»², зокрема передбачається проникнен­ня в її сутність, вивчення її принципів, соціально-політичного призначення, функцій, механізму муніципальної влади, причому об'єктом особливої уваги мають бути фундаментальні, основопо­ложні суспільні відносини, які визначають правову природу ло­кальної демократії, її найголовніші характеристики. В органічно­му зв'язку з попереднім твердженням вельми продуктивним ви­глядає вислів О. Тоффлера, який звертає увагу на те, що вищу якість та найбільшу ефективність владі надають знання, саме вони виступають визначальним фактором її функціонування³.

¹ Пережняк Б.А. Теоретичні аспекти становлення науки муніципаль­ного права України // Наукові праці Одеської національної юридичної академії. Том 1. — Одеса, 2002. — 0. 119.

² Авакьян С.А. Развитие конституционного права и местногосамоуправ-ления на современном этапе и проблемы преподавания // Проблемы пре­подавания конституционного и муниципального права; Под ред. С.А. Ава­кьяна. — М., 1999. — С. 8.

³ Тоффлер О. Проблемы власти на пороге XXI века // Свободная мысль. — 1992. — № 2. — С. 114.

⁴ Богданова Н.А. Система науки конституционного права. — М., 2001. —С. 7.

Слід зазначити, що предмет науки — це те, на що спрямована думка у процесі вивчення певної сфери дійсності, включаючи саме знання, яке отримується у ході пізнавального процесу. Предмет науки поєднує знання про різні сторони досліджуваних явищ та процесів у цілісну систему. Разом з тим його деталізація за допо­могою виділення конкретних об'єктів дослідження та уточнення завдань наукового пошуку дозволяє структурувати науку. Осяг­нення свого предмета — мета кожної науки⁴.

У літературі з муніципального права питання щодо її предмета є одним з найбільш проблематичних. Здається, тому деякі дослід­ники або взагалі уникають включати у свої праці це питання, або обмежуються лише аналізом основних теорій місцевого самовря­дування, загальних проблем системи науки муніципального пра­ва, її методології¹. Традиційно у підручниках науку муніципаль­ного права спрощено називають «науковою дисципліною», під предметом якої розуміються об'єкти її вивчення та коло досліджу­ваних нею проблем. Тому, визначаючи предмет науки муніципаль­ного права, як правило, називають передусім відповідну галузь права, норми, які складають її, а також врегульовані ними відно­сини. Конкретизується цей перелік визначенням окремих проб­лем, дослідженням яких займається наука муніципального права. Таким чином, предмет науки та об'єкт вивчення, по суті, ототож­нюються.

Так, відомі російські вчені О.О. Кутафін,В.І. Фадеев, К.С. Шуг-рина та деякі інші дослідники вважають, що наукова дисципліна муніципального права, маючи своїм предметом вивчення муніци­пального права як галузі права, становить собою сукупність знань, ідей, теорій про місцеве самоврядування, форми та практику його здійснення та правового регулювання².

¹ Баранчиков В.А. Муниципальное право: Учеб. — М., 2000; Вы-дрин И.В., Кокотов А.Н. Муниципальное право: Учеб. — М., 1999; Казан-чев Ю.Д., Писарев А.Н. Муниципальное право России: Учебн. — М., 1998; Ковешников Е.М. Муниципальное право. — М., 2000; Коммунальное пра­во: Учебн. пос. / В.Д. Волков, А.Г. Бобкова, H.A. Захарченко и др. — До­нецк, 2000; Муниципальное право: Учебн. / Под ред. A.M. Никитина. — М., 2000; Муниципальное право Российской Федерации: Учебн. / Под ред. Ю.А. Дмитриева. — М., 2000; Постовой Н.В. Муниципальное право России: Учебн. — М., 1998 та ін.

² Кутасрин O.E., Фадеев В.И. Муниципальное право Российской Феде­рации: Учебн. — М., 2000. — С. 36, 38; Фадеев В.И. Краткий очерк исто­рии муниципального права // Право и жизнь. 1994. — № 5. — С. 144; Шугрина Е.С. Муниципальное право: Учебн. — М., 1999. — С. 31 та ін.

³ Кравченко В.В., Пітцик M.B. М\ чшпальне право України: Нач. по-сіб. — К., 2003. — С. 32.

Фактично аналогічної позиції дотримуються й вітчизняні вчені В.В. Кравченко та М.В. Пітцик, на думку яких наукова дисциплі­на муніципального права як цілісна система знань, висновків, тео­рій та ідей щодо місцевого самоврядування, його принципів, основ, історії становлення та форм здійснення має своїм предметом, по-перше, норми муніципального права, по-друге, суспільні відноси­ни, що регулюються муніципально-правовими нормами, по-третє, практику правового регулювання питань організації влади на міс­цевому рівні як в її історичній ретроспективі, так і в плані визна­чення майбутніх перспектив розвитку³.

Достатньо спрощеною виглядає позиція A.M. Кокотова, на думку якого муніципально-правова наука є сукупністю знань про різні прояви місцевого самоврядування та муніципального права як галузі права. Предметом науки муніципального права, вважає A.M. Кокотов, є місцеве самоврядування як суспільний, але на­самперед як політико-правовий інститут у його статиці та динамі­ці, у його зовнішніх відносинах з іншими інститутами суспільства та в першу чергу з державою¹.

Певною мірою відрізняється позиція іншої групи вчених, які вважають, що предметом науки муніципального права є виник­нення, розвиток та функціонування місцевого самоврядування, система норм та врегульованих ними суспільних відносин². Вихо­дячи фактично з аналогічного розуміння науки муніципального права та її предмета, автори підручника за редакцією М.С. Бонда­ря вказують, що предметом наукових досліджень цієї галузі нау­кових знань є як реальні соціальні явища та відносини, так і пра­вові форми їх закріплення, динаміки розвитку³.

Здається, неоднозначність, іноді спрощеність або надмірна роз­порошеність у підходах до предмета науки муніципального права зумовлена його ототожненням з об'єктом цієї галузі наукових знань. Безумовно об'єкт та предмет науки тісно взаємопов'язані, але не тотожні. Якщо визначення об'єкта науки дає змогу відпові­сти на питання, на що спрямований у ній пізнавальний процес, і тим самим розкрити зміст даної науки, то визначення предмета на­уки повинно відповісти на питання, що саме у цьому об'єкті ви­вчає або покликана вивчати ця наука, і тим самим більш глибоко охарактеризувати її через виявлення сутності цієї науки. Не ви­падково у різних науках може бути спільний об'єкт, але ніколи не буває одного й того ж предмета⁴.

Не викликає сумніву, що правильне визначення об'єкта науки значною мірою наближує нас до наукового визначення її предмета, але не може його замінити. Тому здаються невдалими та деструк­тивними спроби ухилитися в науковій та навчальній літературі від прямого, чіткого та спеціального розгляду питання про предмет науки муніципального права, обмежуючись, по суті, лише з'ясу­ванням об'єкта (предмета) регулювання муніципального права як галузі права. Як ми вже відмітили, у більшості видань питання про предмет науки муніципального права або обминається, або,

¹ Кокотов А.Н., Саломаткин A.C. Муниципальное право России: Учеб­ник. — М.: Юристъ, 2006.— С. 47-48.

² Прудников A.C., КудинВ.А., Лимонов A.M., Лимонова H.A. Муни­ципальное право России: Курс лекций. — М., 2002. — С. 18.

³ Муниципальное право Российской Федерации: Учеб. / Под ред. Н.С. Бон­даря. — М., 2003. — С. 63.

⁴ Енгибарян Р.В., Тадевосян Э.В. Конституционное право: Учебн. —

М., 2000. — С. 29.

коли окремо виділяється проблема предмета науки, вона знов-таки нерідко зводиться, по суті, до питання про предмет регулювання муніципального права як галузі права.

По-перше, за такого підходу допускається характерне для ба­гатьох видань неправомірне змішування об'єкта та предмета на­уки, тому що «муніципальне право як галузь права», «муніци­пально-правові відносини» — це об'єкт, а не предмет муніципаль­ного права. У зв'язку з цим вельми продуктивною та концепту­ально обґрунтованою є позиція Н.О. Богданової, яка у контексті дослідження системи науки конституційного права зазначає, що об'єкти вивчення науки конституційного права охоплюються більш загальним поняттям — «конституційно-правова дій­сність»¹. Здається абсолютно правомірною екстраполяція її підхо­ду і на визначення об'єкта науки муніципального права, у ролі якого виступатиме «муніципально-правова дійсність». Це та га­лузь правової дійсності, яка пізнається наукою та складається у сфері дії норм муніципального права та досліджується одноймен­ною наукою за допомогою різних методологічних прийомів. Тоді до об'єктів належать норми муніципального права, які є формалі­зованими у різних джерелах, муніципально-правові відносини, а також саме муніципально-правове знання як результат вивчення названих об'єктів. Дослідження різних проявів об'єктів науки муніципального права сприяє всебічному усвідомленню її предме­та. Тому можна стверджувати, що предмет формується у рамках об'єкта науки, а об'єкт оптимально розкривається виключно че­рез пізнання предмета.

По-друге, не може абсолютно задовольняти підхід, коли під ви­дом визначення предмета науки муніципального права дається простий (більш-менш деталізований) перелік розділів, тем або проблем цієї науки². По суті справи, тут ідеться про більш-менш узагальнений перелік головних елементів системи муніципально­го права та відповідних розділів науки та навчальної дисципліни. Але перелік структурних елементів, який розкриває зміст об'єкта науки, ніколи не заміняв і не міг замінити визначення предмета науки, покликаного охопити та відобразити її сутність,