§ 5. Муніципально-правові відносини

Наслідком дії муніципально-правових норм, їх впливу на су­спільні відносини є муніципально-правові відносини. Вони вини­кають у результаті реалізації відповідних правових норм

Муніципально-правові відносини можна визначити як суспіль­ні відносини, що виникають, змінюються або припиняються в«а-слідок діяльності чи поведінки суб'єктів муніципального права в процесі визнання, становлення, організації та функціонування муніципальної влади, а також реалізації і захисту муніципаль­них прав особистості, пов'язані насамперед та у першу чергу із вирішенням питань місцевого значення, породжують права і обов'язки учасників цих відносин у сфері місцевого самоврядуван­ня, частково мають публічно-владний характер та регулюються комплексом норм права публічно-приватного характеру.

Муніципальнр-правові відносини посідають центральне місце в механізмі муніципально-праврвого регулювання суспільних від­носин.. Через муніципальнр-правові відносини абстрактні приписи .муніцин.альнргр права та муніципального законодавства набува­ють конкретного .соціального наповнення та реалізуються у пове­дінці суб'єктів місцевого самоврядування,

Муніципально-правові відносини як головний елемент механізм му правового регулювання у сфері місцевого самоврядування ви? конують такі функції; фіксують коло осіб, на яких у той чи інший момент розповсюджується дія відповідних мунїципальнр-правр-вих норм; закріплюють конкретну поведінку учасників цих право­відносин; є умовою для можливого приведення в дію спеціальних юридичних засобів забезпечення суб'єктивних прав та юридичних обов'язків у сфері місцевого самоврядування-

Муніципально-правові відносини є універсальним засрбрм за­безпечення стійкого зв 'язку муніципального законодавства з прак­тикою здійснення місцевого самоврядування, є засобом своєрідної трансляції муніципально-правових норм у площину реальних со­ціальних процесів. Муніципально-правове віднрщення — це кон­кретизація загального правила, закріпленого в муніципальнр-пра? довій нормі, найважливіший засіб його реалізації.

Муніципально-правові відносини — це юридичний зв'язок між учасниками суспільних відносин, характер та межі якого визна­чені нррмами муніципального права, вони є вольовими відносина­ми, залежать від волі та свідомості людей, а також забезпечуються та охороняються державою. Виходячи з цього, значення муніци-пально-правових відносин як головного засобу, який забезпечує функціонування норм муніципального права, є загальним. РеалЬ зація муніципально-правових норм та муніципального законодав­ства є неможливою поза правовідносинами.

Муніципально-правові відносини мають у переважній більшос­ті спільні риси з іншими правовідносинами і насамперед із консти? туційнр-праврвими, адміністративнр-правовими, фінансрвр-пра-врвими, орк.ільки муніципальне право є комплексною галуззю пуб­лічного права. Значна кількість муніципальнр^правових відносин має публічно-правовий характер, що зумовлюється конституцій­но-правовим фундаментом виникнення і функціонування публіч­ної влади на рівні місцевого самоврядування та правовим оформ­ленням діяльності суб'єктів таких правовідносин, що забезпечу­ється за допомогою в першу чергу норм конституційного права та інших галузей публічного права (наприклад, адміністративного та фінансового права). Підтримка визначальної значущості публіч­но-правової природи місцевого самоврядування характерна для багатьох учених-муніципалістів¹, які зосереджують свою увагу пе­реважно на регулюванні суспільних відносин, які виникають у цій Сфері, нормами конституцій та профільних законів, які конкрети­зують положення конституцій.

Разом з тим муніципально-правові відносини мають ряд особ­ливостей, зокрема щодо територіальної сфери цих відносин, щодо їх суб'єктів і об'єктів, значне коло яких не характерне для інших правовідносин, а також щодо прав і обов'язків суб'єктів цих відно­син та їх форм.

Зокрема, муніципально-правові відносини є відносинами муні­ципальної влади (публічної самоврядної влади), як і відносини щодо організації і діяльності органів державної влади (законодав­чої, виконавчої, судової), але суб'єкти цих відносин, насамперед територіальні громади (сіл, селищ, міст), мають природні права, визнані державою, на відміну від органів державної влади, які ма­ють повноваження, надані їм народом і державою. Муніципально-правові відносини, як правило та у переважній більшості, мають локальний (місцевий) характер. Відповідно права та обов'язки су­б'єктів цих відносин обмежуються, як правило, відповідними ад^ міністративно-територіальними одиницями.

Муніципально-правові відносини як відносини з приводу ор­ганізації і здійснення публічної влади, тобто як публічно-владні відносини, мають переважно імперативний характер. Публічна владність, як інша особливість правовідносин, які виникають у сфері місцевого самоврядування, також є явищем неоднознач­ним, оскільки не всі подібні правовідносини набувають владних характеристик та безпосередньо забезпечують можливість реалі­зувати владні повноваження того чи іншого суб'єкта.

¹ Див., напр.: Выдрин И.В., Кокотов А.Н. Муниципальное право России. — М., 1999; Конституційне право України / За ред. В.Ф. По-горілка. — К., 1999; Краснов М.А. Введение в муниципальное право. — М., 1993; Кутафин O.E., Фадеев В.И. Муниципальное право Российской Федерации. — М., 1997; Муниципальное право Российской Федерации / Под ред. Ю.А. Дмитриева. — М., 1999; Постовой Н.В. Муниципальное право России. — М., 2000; Фадеев В.Й. Муниципальное право России. — М., 1994 таін.

Аналіз муніципально-правових відносин насамперед передба­чає аналіз суб'єктних характеристик суспільних відносин у сфері місцевого самоврядування на предмет їх публічної владності. Така характеристика притаманна правовідносинам, у яких: а) суб'єкти мають на меті реалізувати надані їм законодавством публічно-влад­ні повноваження щодо вирішення питань місцевого значення;

б) суб'єкти мають на меті забезпечити виконання рішень, які були прийняті у результаті здійснення публічно-владних повноважень;

в) суб'єкти мають на меті створити організаційний базис функціо- нування місцевого самоврядування; г) суб'єкти мають на меті реа- лізувати безпосереднє право на участь в управлінні місцевими справами, в тому числі через форми безпосередньої локальної де- мократії.

Основними елементами муніципально-правових відносин, як і інших правовідносин, є насамперед суб'єкти, об'єкти, суб'єктивні права і обов'язки суб'єктів цих відносин, юридичні факти.

Суб'єктами муніципально-правових відносин є учасники цих відносин, які мають відповідні суб'єктивні права і виконують від­повідні юридичні обов'язки в межах і порядку, передбачених муні­ципально-правовими нормами. Адже, як відзначається в літерату­рі, матеріальний зміст правовідносин у сфері місцевого самовряду­вання безпосередньо індивідуалізує його серед інших правовідно­син і знаходить свій прояв у фактичній поведінці суб'єктів таких правовідносин у межах наданих їм суб'єктивних прав і юридичних обов'язків¹. Саме використовуючи суб'єктні характеристики від­повідних правовідносин, можна зрозуміти, що вони є певним юри­дичним зв'язком між суб'єктами, який здійснюється за допомогою суб'єктивних прав і юридичних обов'язків².

У зв'язку з цим варто згадати таку особливість правовідносин, як індивідуалізованість та їх вольовий характер. Як вказується в літературі: «...правова сутність місцевого самоврядування знахо­дить свій прояв і реалізується в діяльності щодо встановлення, зміні і припинення правових відносин між суб'єктами місцевого самоврядування ...»³

Важливість питання щодо суб'єктів муніципально-правових відносин зумовлюється кількома чинниками.