1 Глущенко п.П., ПылинВ.В. Муниципальное право: Учебн. Пос. — сПб, 2000. — с. 147.

² Кутафин O.E., Фадеев В.И. Муниципальное право Российской Феде­рации: Учебн. — М., 2000. — С. 312; Муниципальный менеджмент: Учебн. пос. / Морозова Т.Г., Победина М.П., Поляк Г.Б. и др. — М., 1997. — С. 202; Шугрина Е.С. Муниципальное право: Учебн. — М., 1999. — С. 218 та ін.

Представники другого підходу виходять із того, що економічну основу місцевого самоврядування складають муніципальна влас­ність, місцеві фінанси, майно, яке перебуває у державній власності та передане в управління органам місцевого самоврядування, а та­кож сукупність правових норм, які закріплюють та регулюють су­спільні відносини, що пов'язані з формуванням та використанням муніципальної власності, місцевих бюджетів та інших місцевих фі­нансів в інтересах місцевого населення². Окрім недоліків поперед­ньої точки зору, слід відзначити, що її автори занадто акцентують увагу на політико-економічному змісті економічних основ місцево­го самоврядування, а саме процесі формування та використання ма­теріально-фінансових ресурсів територіальних громад, точніше, механізмі взаємодії органів місцевого самоврядування з різними економічними суб'єктами з приводу утворення, використання та примноження майново-фінансового комплексу території.

У рамках третього підходу економічний механізм (економічні основи) реалізації функцій місцевого самоврядування розгляда­ється як сукупність (система) взаємопов'язаних муніципальних та інших об'єктів, а також фінансових ресурсів, що становлять по­тенціал, який може використовуватися для отримання доходів та задоволення потреб населення¹. Це дає змогу розглядати аналізо­ване явище у його матеріально-речовому вираженні, тобто розкри­ти його склад та зміст.

Четвертий підхід характеризується поєднанням попередніх по­зицій. На думку його прихильників, у ході аналізу складових еле­ментів економічного базису муніципальної влади, доцільно керу­ватися саме комплексним (структурно-функціональним) підхо­дом, який дає змогу розглядати об'єкт дослідження як із матері­ально-речової точки зору (структура), так і з різних економічних позицій (відношення, функції)².

У цілому погоджуючись із прихильниками останньої точки зору, вважаємо, що поняття економічного механізму (економічних основ) реалізації функцій місцевого самоврядування розкриває глибинні процеси досягнення територіальними громадами само­стійності у вирішенні питань місцевого значення, розвитку муні­ципальної демократії, прав і свобод людини і громадянина. Тому це поняття виходить за межі суто економічної проблематики. Його зміст не тільки не обмежується товарно-речовими еквівалентами відносин власності та, відповідно, встановленням матеріальної (економічної) основи владарювання на місцевому рівні, більше того, це не є головним. Визначальне значення у змісті поняття «економічна основа місцевого самоврядування» має його соціаль­на спрямованість, яка пов'язана з орієнтацією на задоволення по­треб місцевих жителів³.

¹ Пайкин Б.Р., Киниченко O.A. Проблемы формирования, использова­ния и развития экономической базы муниципальных образований в усло­виях местного самоуправления // Проблемы преобразования и социально-экономических систем. — СПб, 1996. — С. 86.

2 Игнатов в.Г., Рудой в.В. Местное самоуправление. — Ростов н/д, 2001. — с. 141.

3 Муниципальное право Российской Федерации: Учебн. / Под ред. Н.С. Бондаря. — м., 2003. —с. 408.

Важливе місце в процесі здійснення функцій муніципальної влади, враховуючи певні історичні, національно-культурні, мовні, релігійні територіальні нюанси здійснення місцевого самовряду­вання, мають ідеологічні (духовні) моменти. Так, наприклад, еле­ментом ідеологічного механізму (ідеологічних основ) реалізації функцій місцевого самоврядування може виступати символіка те­риторіальних громад сіл, селищ, міст (гімн, герб, прапор, муніци­пальний девіз тощо), яка відображає історичні, культурні, соці­ально-економічні та інші місцеві особливості і традиції. Елемен­том культурного механізму (культурних основ) реалізації місцево­го самоврядування може виступати місцева мова¹.

Важливе політико-ідеологічне значення в механізмі реалізації функцій місцевого самоврядування має сучасна та історична назви відповідної територіальної громади, важливі, пам'ятні дати місце­вого життя територіальної громади (наприклад, дата заснування села, селища, міста) тощо.

Окрім зазначених моментів, організація та.діяльність муніци­пальної влади зачіпає різні моральні, психологічні, політичні та інші аспекти громадського життя. Тому, вважає Т.М. Бялкіна, припустиме виділення психологічного механізму (моральних основ) реалізації місцевого самоврядування, які характеризують ставлення суспільства до ідей та цінностей місцевого самовряду­вання, ступінь його морально-психологічної здатності сприйняти ці ідеї та цінності².

На думку Л.М. Недокушевої, ще однією особливістю механізму здійснення муніципальної влади є конституційна фіксація прин­ципу самостійного та під свою відповідальність здійснення місце­вого самоврядування. Адже, характеризуючи здійснення влади на­родом безпосередньо або через органи державної влади, законода­вець не говорить про їх здійснення під будь-чию відповідальність³.

По суті, на аналогічних концептуальних позиціях перебуває Т.М. Бялкіна, яка вважає, що відповідальність за здійснення.ком-петенції місцевого самоврядування є логічним завершенням роз­гляду питання про реалізацію компетенції, оскільки цей процес може бути ефективним тільки за наявності реально функціоную­чого механізму відповідальності відповідних органів та посадових осіб⁴.