§ 3. Механізм реалізації функцій місцевого самоврядування

Місцеве самоврядування як суспільно-політичне явище має структурно-функціональний характер. При цьому функції мають, як правило, пріоритетний і об'єктивний характер, а структура — похідний і переважно суб'єктивний характер. Структура місцево­го самоврядування, як правило, називається механізмом місцево­го самоврядування, який, водночас, виступає механізмом реаліза­ції його функцій. Він охоплює суб'єкти та об'єкти місцевого само­врядування, способи, засоби та умови його здійснення. Так, не ви­кликає сумнівів, що місцеве самоврядування реалізується за допомогою певних правових, організаційних, матеріальних, фі­нансових тощо засобів, що служитимуть реалізації його завдань та функцій.

На думку A.A. Уварова, в широкому розумінні механізм реалі­зації функцій місцевого самоврядування включає в себе як еле­менти, які мають певні публічно-владні повноваження, необхідні для реалізації функцій місцевого самоврядування, так і елементи, які є безпосередніми виробниками товарів та послуг, пов'язаних зі змістом самих цих функцій. Виходячи з функціональної значу­щості, механізм реалізації функцій місцевого самоврядування складають такі елементи: 1) правотворчі органи місцевого само­врядування, саме населення муніципального утворення, уповно­важене приймати рішення нормативно-правового характеру; 2) правозастосовчі органи та посадові особи місцевого самовряду­вання; 3) муніципальні органи та організації, що забезпечують ор­ганізаційно-технічні умови функціонування муніципальних структур влади, муніципальних установ та підприємств; 4) матері­ально-фінансова основа діяльності місцевого самоврядування; 5) муніципальні установи та муніципальні підприємства, які нада­ють відповідні послуги населенню¹.

¹ Уваров A.A. Механизм реализации функций местного самоуправле­ния // Централизм, демократия, децентрализация в современном госу­дарстве: конституционно-правовые вопросы. Материалы международной научной конференции. Москва, 7-9 апреля 2005 г.; Под ред. С.А. Авакья-на. — М.,2006. — С. 321.

² Див.: АнимицаЕ.Г., Тертышный А.Т. Основы местного самоуправ­ления. — М., 2000. — С. 114-171; БальційЮ.Ю. Правові основи діяль­ності сільського, селищного, міського голови // Актуальні проблеми дер­жави і права: 36. наук, праць. — Одеса, 2001. — Вип. 12. — С 218-222; Лялюк О.Ю. Основи організації і діяльності місцевих рад в Україні: Авто-реф. дис. ... канд. юрид. наук. — X., 2007; Сергеев A.A. Система правовых основ местного самоуправления. — Воронеж: Академия естественнона­учного и гуманитарного образования. 1999. — 174 с; Сергеев A.A. Тер­риториальные основы местного самоуправления: проблемы и пути их ре­шения // Проблемы современного правового развития. — Воронеж: Издательство ВГУ, 2001. — № 2. — С. 171-180 та ін.

У цілому сприймаючи цей підхід, ми вважаємо, що проблема механізму реалізації функцій місцевого самоврядування найтісні­ше пов'язана із поняттям основ місцевого самоврядування. Понят­тя «основи місцевого самоврядування» є відносно новим для сучас­ної науки конституційного права², однак означені інститути фа­ктично розглядаються в «статиці», зовні функціонального (дина­мічного, реалізаційного) аспекту локальної демократії та обмежу­ються переважно їх нормативно-правовими характеристиками. Незважаючи на такий однобічний підхід, позиція дослідників «основ місцевого самоврядування» заслуговує на увагу і, безумов­но, має бути використаною у створенні теоретичної моделі меха­нізму реалізації муніципальної влади.

Основи місцевого самоврядування підкреслюють особливості й специфіку регулювання суспільних відносин на локально-регіо­нальному рівні та є важливими системоутворюючими елементами, які перебувають у взаємозв'язку та складають фундамент локаль­ної демократії.

До основ місцевого самоврядування у науковій літературі, як правило, належать демографічна, соціальна, територіальна, орга­нізаційна, правова, матеріально-технічна, бюджетно-фінансова, ідеологічна (духовна) основи. Іноді до цього переліку додаються і гуманістичні основи, під якими розуміється сукупність норм та ін­ститутів, що закріплюють права й свободи людини як вищу цін­ність та які мають визначати сенс, зміст та діяльність місцевого самоврядування¹, що у цілому заслуговує на увагу.

Це, у свою чергу, зумовлює виділення демографічного, соціаль­ного, гуманістичного, територіального, організаційного, норма­тивно-правового, матеріально-технічного, бюджетно-фінансового та ідеологічного (духовного) механізмів реалізації функцій місце­вого самоврядування.

Демографічний механізм (демографічна основа) реалізації функцій муніципальної влади означає що місцеве самоврядування виходить від людини. Головною метою місцевого самоврядування повинна бути особа, тому необхідно дати їй максимальні можли­вості для самореалізації. Саме людина та її права мають виступати метою. А територіальна громада та її органи як соціальні організ­ми — засобом. Саме людина як мешканець певної території є су­б'єктною першоосновою місцевого самоврядування на всіх етапах розвитку суспільства і держави. Люди об'єдналися спочатку в гро­мади, а потім у союзи громад. Місцеве самоврядування діє лише за наявності мешканців у межах тієї чи іншої території.