¹ Кравченко В. Деякі питання реалізації права громадян на участь у місцевому самоврядуванні // Розвиток місцевої демократії: забезпечення прав громадян на здійснення місцевого самоврядування: Збірн. матер. конфер. (21-22 грудня 1998 р., Київ). — К., 1999. — С.64.

2 Про врахування громадських інтересів та захист прав громадян при проведенні містобудівної діяльності в місті Києві: Рішення Київської міської ради №439/3015 від 16.06.2005.

Так, наприклад, члени територіальної громади міста Києва згідно з законодавством, Статутом територіальної громади міста Києва та рішенням Київської міської ради №439/3015 від 16.06.2005 «Про врахування громадських інтересів та захист прав громадян при проведенні містобудівної діяльності в місті Києві»² мають право брати участь у розробці проектів містобудівних рі­шень Київською міською радою або її виконавчим органом. Право на участь у розробці проектів містобудівних рішень члени терито­ріальної громади можуть реалізувати як безпосередньо шляхом внесення відповідних пропозицій та зауважень на адресу Київ­ської міської ради, так і через депутатів Київської міської ради шляхом звернень на їх адресу.

При здійсненні містобудівних проектів члени територіальної громади міста Києва мають право отримувати від Київради та її ви­конавчого органу (Київської міської державної адміністрації) ін­формацію про конкретні містобудівні проекти та про порядок їх реалізації; проводити за рахунок власних коштів незалежну екс­пертизу містобудівної документації; звертатися до депутатів Київ­ської міської ради, правоохоронних та контролюючих органів із приводу проведення перевірок законності прийняття містобудів­них рішень; вносити на адресу повноважних суб'єктів пропозиції щодо вдосконалення містобудівної діяльності; звертатися до суду про захист порушених прав та законних інтересів.

Колективні скарги на адресу Київради з питань містобудівної діяльності, підписані понад 100 громадянами, які мешкають на те­риторії реалізації містобудівного проекту, перевіряються виконав­чим органом Київради (Київською міською державною адміністра­цією) за участю депутата Київради та уповноважених осіб із числа заявників. Колективні скарги на адресу Київради з питань місто­будівної діяльності, підписані понад 200 громадянами, які мешка­ють на території реалізації містобудівного проекту, перевіряються постійною комісією Київради з питань містобудування та архітек­тури за участю уповноважених осіб із числа заявників.

У цьому рішенні також зазначається, що за висновком постій­ної комісії Київради з питань містобудування та архітектури з ме­тою запобігання реально можливим соціальним конфліктам при здійсненні містобудівної діяльності можуть проводитися громад­ські слухання та опитування громадян, матеріали яких долуча­ються до проектів рішень Київради і доводяться до відома депута­тів при розгляді відповідного питання на сесії Київради.

Прикладом діяльності громадсько-консультативних рад (дорад­чих комітетів) е «Громадська рада з розвитку міста Славутич» — один із прикладів інноваційного досвіду вирішення питань місце­вого значення. Членом Громадської ради може бути будь-який житель міста — варто лише написати заяву про бажання стати членом ради. Громадська рада збирається щотижня в залі засідань виконавчого комітету Славутицької міської ради. За своїм стату­сом Громадська рада є місцевою громадською організацією з фік­сованим індивідуальним членством. Рада об'єднала управлінців, підприємців, усіх ініціативних людей, здатних зробити як прак­тичний, так і теоретичний внесок у цю справу. Громадська рада активно залучається до попереднього узгодження й громадської експертизи проектів рішень міської ради та виконавчого комітету з найважливіших питань міського життя. На засіданні правління Громадської ради був відпрацьований механізм щодо реалізації проектів з розвитку міста, окремі з яких уже успішно впроваджу­ються. Загалом за час діяльності Громадської ради (1996-2004 роки) на 135 засіданнях її правління розглянуто понад 500 питань, основні з яких стосувалися соціального захисту персоналу ЧАЕС та мешканців міста, співробітництва з міжнародними організація­ми, діяльності міських засобів інформації тощо.

Цікавою та перспективною формою участі жителів у здійсненні місцевого самоврядування є дорадчі комітети — як правило, тим­часові колективи, групи волонтерів — представників територіаль­ної громади та представників органів місцевого самоврядування, створені для вирішення питань, що потребують поєднання різних функцій і залучення фахівців у різних галузях. Вони працюють у режимі проведення засідань і допомагають з'ясувати інтереси чле­нів територіальної громади з питань місцевого значення.

Так, у 2000 році Городоцька міська рада, що на Львівщині, роз­робила нову систему залучення громадськості до розгляду місцевих проблем через проведення громадських слухань, створення дорад­чих комітетів. Міська рада визначила пріоритети своєї діяльності. Це передусім прискорення реформування аграрного сектора, вдос­коналення організації санітарної очистки, поліпшення теплопоста­чання багатоквартирних будинків, охорона історико-культурної спадщини. Але досягти запланованого без участі громади міста

було неможливо.

За розпорядженням міського голови, для вивчення актуальних проблем та шляхів їх розв'язання, було створено чотири дорадчих комітети. До їх складу увійшли представники міської влади і гро­мади.

На перших засіданнях дорадчі комітети визначили принципи своєї діяльності, графіки роботи з виконання програм. Наступні засідання дорадчі комітети присвятили аналізу даних, отриманих у ході підготовки та проведення громадських слухань.

Так, у мікрорайонах міста були проведенні громадські слухан­ня, під час яких члени територіальної громади заслухали інформа­цію голів дорадчих комітетів щодо шляхів вирішення програм за пріоритетними напрямками. Пропозиції, які вносилися за резуль­татами громадських слухань, враховані дорадчими комітетами і міською радою в подальшій роботі.

тань:

За допомогою дорадчих комітетів вирішено ряд проблем з пи-

гь:

— прискорення реформування аграрного сектора економіки на території міської ради, зокрема створено міське хлібороб­ське товариство (МХТ) «Господар землі», яке об'єднало на добровільних засадах землевласників і землекористувачів;

налагоджено роботу із надання допомоги землевласникам в організації співпраці з юридичними особами АПК з питань виробництва, переробки, реалізації сільгосппродукції;

• охорони історико-культурної спадщини на території міста: створено міський фонд охорони навколишнього природного середовища; створено п'ять робочих груп із числа працівни­ків міської ради, санітарної служби, громадсько-політичних організацій, які контролюють дотримання санітарного стану в місті;

• поліпшення теплопостачання багатоквартирних будинків міста: надано матеріальну допомогу малозабезпеченим сім'ям для облаштування індивідуального опалення; пору­шено клопотання перед райдержадміністрацією про безкош­товне забезпечення газовими лічильниками соціально неза-хищених сімей.

Діяльність дорадчих комітетів започаткувала системні зміни у ставленні влади до громадськості міста, а громадські слухання внесли в організаційну систему конструктивні рішення та елемен­ти системного підходу в плануванні і розвитку м. Городка.

Із часом, у міру формування дієздатних територіальних громад та становлення міцної системи місцевого самоврядування виника­тимуть й інші форми безпосередньої участі жителів у муніципаль­ному житті своєї громади. Це, зокрема, такі форми: надання мате­ріальної і фінансової допомоги місцевому самоврядуванню у формі добровільних пожертв, внесків до фондів, що утворюються органа­ми місцевого самоврядування, внесків до благодійних фондів, утворених із метою надання допомоги соціально незахищеним членам територіальної громади або з метою сприяння культурно­му та духовному розвитку, підтриманню в належному стані пам'я­ток історії, культури та архітектури, природних пам'яток тощо.

¹ Васильєв В.И. Местное самоуправление. — М., 1999. — С. 153.

² Орзих М.Ф. Конституционное право Украины: Учебно-методическое пособие. Часть III. Выпуск I: Проект устава территориальной громады го­рода Одессы. — Одесса: Астропринт, 1999.

Також жителі мають бути наділеними правом нормотворчої іні­ціативи — правом внесення проекту нормативного акта в пред­ставницький орган місцевого самоврядування. Так, у Російській Федерації правом нормотворчої ініціативи володіють громадяни, якщо проект нормативного акта зібрав у свою підтримку, як пра­вило, не менше 1% підписів жителів¹. Дещо інакше передбачаєть­ся вирішувати це питання в Україні. Так, наприклад, відповідно до проекту статуту територіальної громади міста Одеси як нормо-творча ініціатива зі внесення змін і доповнень до статуту міста ви­ступають проекти, які набрали у свою підтримку не менше 1/10 складу членів територіальної громади, що мають право голосу².

Таким чином, підсумовуючи, можна зазначити, що безпосеред­нє волевиявлення членів територіальної громади, пов'язане з їх­нім включенням до сфери громадсько-політичного життя, має ба­гато видів та форм. Як свідчить вітчизняний муніципальний досвід та аналіз чинного законодавства, нормативних актів органів міс­цевого самоврядування, система форм діяльності територіальних громад та порядок безпосередньої реалізації прав жителів на участь у місцевому самоврядуванні, зазвичай, детально не регламенту­ється (за винятком місцевих виборів). Така ситуація суттєво ускладнює впровадження нових форм безпосередньої демократії у системі місцевого самоврядування у практику територіальних громад і не сприяє розвиткові місцевої демократії, залученню гро­мадян до участі у вирішенні питань місцевого значення.

На думку вітчизняних експертів із питань місцевого самовря­дування, правова регламентація таких заходів має бути розроб­лена на двох рівнях — законодавчому (у межах Закону «Про міс­цеве самоврядування в Україні», інших законів України, а з ча­сом — Муніципального Кодексу України) та, враховуючи, що за­конодавство визначає лише засади місцевого самоврядування (п. 15 ст. 92 Конституції України), локальному — у статутах терито­ріальних громад. Зокрема, предметом статуту територіальної гро­мади можуть бути питання організації місцевих ініціатив, гро­мадських слухань, загальних зборів жителів, індивідуальних та колективних звернень до органів та посадових осіб місцевого са­моврядування, громадських робіт, самооподаткування, участі в роботі органів місцевого самоврядування та утворення ними орга­нів, громадського обговорення проектів актів органів місцевого самоврядування тощо.

Упровадження в практику місцевого самоврядування означе­них форм безпосереднього волевиявлення сприятиме більш широ­кій участі громадян у вирішенні питань місцевого значення, ство­рить можливість звільнити органи місцевого самоврядування, їх­ніх посадових осіб, по-перше, від муніципальних справ, які ефек­тивніше можуть бути вирішені самими жителями, а по-друге, від відповідальності за вирішення дрібних питань, які не мають за­гального для всієї територіальної громади значення і які доцільно передати до відання мікротериторіальної (внутрішньоміської, внутрішньоселищної тощо) спільноти та її органам самоорганіза­ції, залишивши при цьому муніципальним органам повноваження з контролю за здійсненням цих повноважень.

Контрольні питання для самоперевірки

1. Дайте загальну характеристику форм безпосередньої участі населення в місцевому самоврядуванні.

2. Що таке місцевий референдум як форма народовладдя та без­посередньої участі населення у вирішенні питань місцевого зна­чення в Україні?

3. Яким чином здійснюється правове регулювання референд-них відносин у місцевому самоврядуванні?

4. Що становить собою муніципальне виборче право та які ви­борчі системи ви знаєте?

5. Виділіть особливості місцевих виборів та муніципальної ви­борчої системи в Україні.

6. Що таке загальні збори громадян за місцем проживання як форма участі населення у вирішенні питань місцевого значення?

7. Які форми участі населення в здійсненні місцевого самовря­дування застосовуються у вашому селі, селищі, місті?

Розділ 11

СИСТЕМА МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ