1 Вмдрин и.В., Кокотов а.Н. Муниципальное право России. — м., 1999. — с. 288.

На жаль, у чинному законодавстві, нормативних актах органів місцевого самоврядування порядок безпосередньої реалізації права жителів на участь у місцевому самоврядуванні, як правило, деталь­но не регламентується (за винятком місцевих виборів). Така ситуа­ція суттєво ускладнює впровадження нових форм у практику тери­торіальних громад і не сприяє розвитку місцевої демократії, залу­ченню громадян до участі у вирішенні питань місцевого значення.

Характер безпосередньої демократії у місцевому самоврядуван­ні та форм діяльності територіальних громад, як і будь-якого су­спільного явища, виявляється, зрештою; в їх функціях. Це напря­ми або види безпосереднього волевиявлення народу, які опосеред­ковують зміст і форми безпосереднього народовладдя. Так, на дум­ку Л.О. Нудненко, під функціями безпосередньої демократії слід розуміти основні напрями діяльності, які виражають її роль і со­ціальне призначення в системі місцевого самоврядування. Вони, вважає ця дослідниця, зумовлені природою безпосередньої демо­кратії та місцевого самоврядування, їх принципами, а також тими цілями та завданнями, досягнути яких прагне пряме владарюван­ня місцевого співтовариства¹.

Безпосереднє волевиявлення територіальних громад є здійснен­ням системи суспільних функцій. Як правило, їх розрізняють за суб'єктами, об'єктами, способами, засобами безпосереднього наро­довладдя та іншими ознаками².

• Насамперед доцільно розрізняти функції безпосереднього наро­довладдя у системі місцевого самоврядування за суб'єктами, тобто учасниками суспільних відносин безпосереднього народовладдя, зокрема функції територіальних громад, політичних партій і гро­мадських організацій, органів державної влади і органів місцевого самоврядування, які сприяють здійсненню безпосереднього наро­довладдя у місцевому самоврядуванні тощо.

¹ Нудненко Л.А. Непосредственная демократия и местное самоуправ-ление в России: Монография. — Барнаул, 2000. — С.46.

² Погорілко В.Ф. Конституційно-правові основи безпосередньої демо­кратії в Україні // Антологія української юридичної думки. В 10 т. / Ред-кол.: Ю.С. Шемшученко (голова) та ін. Том 10: Юридична наука незалеж­ної України. — К.: Юридична книга, 2005. — С.287.

Так, основними функціями територіальних громад як суб'єкта безпосереднього народовладдя, соціальної спільності в галузі без­посереднього народовладдя є: набуття муніципальної влади та ви­знання її як первинного-суб'єкта територіальної громади; володін­ня муніципальною владою; безпосереднє здійснення муніципаль­ної влади; розпорядження муніципальною владою (надання влади, позбавлення влади) та захист, гарантування муніципальної влади. Наприклад, функція набуття муніципальної влади означає набут­тя територіальною громадою організаційної, правої та економічної самостійності, незалежності у процесі здійснення своїх функцій, вирішення питань місцевого значення. Функція володіння муніци­пальною владою полягає в належності влади територіальній грома­ді, наявності в неї влади як її природного права, природної власти­вості, риси, в утриманні цієї влади та здатності до самозахисту сво­їх прав. Функція безпосереднього здійснення влади територіаль­ною громадою полягає у її реалізації жителями шляхом вільного волевиявлення з метою прийняття необхідних рішень щодо питань місцевого значення, вжиття певних заходів (проведення муніци­пальних виборів, обговорень проектів рішень місцевих рад тощо). Користування муніципальною владою полягає в отриманні терито­ріальною громадою певних політичних, економічних, соціальних або інших благ від влади або завдяки владі (волі), наприклад, про­ведення місцевого референдуму щодо добровільного об'єднання те­риторіальних громад кількох сусідніх сіл в об'єднану громаду, схвалення статуту територіальної громади тощо.

Застосування муніципальної влади полягає у прийнятті терито­ріальною громадою рішень з питань, які лише вона має право і зо­бов'язана вирішувати, наприклад, проведення обов'язкових міс­цевих референдумів, місцевих виборів відповідно до термінів, пе­редбачених Конституцією чи законами тощо.

Функц? я розпорядження муніципальною владою полягає в на­данні територіальною громадою влади, повноважень органам міс­цевого самоврядування за Конституцією чи законами, у зміні цієї влади (повноважень) чи позбавленні її відповідних органів місце­вого самоврядування.

Функція захисту, гарантування влади полягає у праві територі­альної громади всіма можливими засобами і способами захищати, обороняти свою владу, не допускати її втрати, гарантувати її по­вернення і безпеку.

Наступну групу функцій форм діяльності територіальних громад можна розрізняти за об'єктами, тобто за сферами безпосереднього народовладдя. Це — політична, економічна, соціальна, культурна (духовна, ідеологічна) і екологічна, що належать до внутрішніх функцій, та зовнішньоекономічна, зовнішньополітична, гумані­тарна та оборонна, що належить до зовнішніх сфер місцевого само­врядування. Так, пріоритетною серед об'єктних функцій є полі­тична. Вона опосередковує собою, зокрема, питання у сфері внут­рішньої політики відповідної територіальної громади, формуван­ня нею органів муніципальної влади, їх структури, складу, стату­су, тривалості їх повноважень та інших суб'єктів безпосереднього народовладдя в політичній сфері у системі місцевого самовряду­вання. Економічна функція безпосереднього народовладдя у си­стемі місцевого самоврядування полягає у вирішенні найважливі­ших питань в економічній сфері, зокрема щодо об'єктів комуналь­ної власності тощо. Соціальна функція безпосереднього народо­владдя у системі місцевого самоврядування — це безпосереднє розв'язання територіальною громадою проблем внутрішньої со­ціальної політики, окремих соціальних питань місцевого значен­ня. Культурна (духовна, ідеологічна) функція полягає насамперед у безпосередньому вирішенні територіальними громадами питань духовного, культурного життя: освіти, культури, мистецтва, ін­формації тощо.

Також поширеною є класифікація функцій безпосереднього на­родовладдя у системі місцевого самоврядування за способами і засо­бами його здійснення. За цими ознаками розрізняють такі функції, як установчу, правотворчу, виконавчу, територіальну, контрольну, охоронну, інформаційну, фінансову, матеріально-технічну тощо. Так, наприклад, пріоритетною серед них здебільшого вважається установча функція, яка полягає, зокрема у прийнятті (затвер­дженні) статутів територіальних громад. Разом з тим установчою функцією нерідко вважають формування органів місцевого само­врядування, тобто виборчу функцію або муніципальне будівни­цтво. Контрольна функція стосується питань довіри до органів му­ніципальної влади чи посадових осіб. Інформаційна функція без­посереднього народовладдя у системі місцевого самоврядування полягає передусім у вирішенні територіальною громадою інформа­ційних питань щодо муніципальної влади та у використанні засо­бів масової інформації й інших засобів збирання, зберігання, ви­користання і поширення інформації для проведення місцевих ви­борів, референдумів чи інших форм безпосереднього народовладдя у системі місцевого самоврядування, зокрема в процесі передви­борної агітації, повідомленні про підсумки виборів тощо. Прикла­дом тому є також інформування місцевих жителів про роботу орга­нів місцевого самоврядування, стан муніципального господарства, реалізації принципу гласності у муніципальній діяльності, що є важливою умовою забезпечення активної участі населення у вирі­шенні питань місцевого значення, контролю за роботою органів місцевого самоврядування тощо. Територіальну функцію безпосе­реднього народовладдя розглядають як вирішення територіальною громадою територіальних питань щодо її влади та у вирішенні усі­ляких територіальних питань у межах законодавства. Фінансова функція безпосереднього народовладдя полягає у вирішенні фі­нансових питань муніципальної влади. Матеріально-технічна функція безпосереднього народовладдя — це вирішення безпосе­редньо територіальною громадою питань матеріально-технічного забезпечення муніципальної влади, а саме: пов'язаних із мате­ріально-технічним забезпеченням організації і проведення вибо­рів, референдумів та інших форм безпосереднього народовладдя (забезпечення їх проведення приміщеннями, меблями, автомати­зованими інформаційно-аналітичними системами, засобами транспорту, зв'язку, канцелярським приладдям тощо).

Отже, можна зробити висновок, що безпосередня демократія у системі місцевого самоврядування є багатофункціональним яви­щем. Коло виділених нами функцій форм діяльності територіаль- них громад не є вичерпним. Можливий їх поділ і за іншими крите- ріями, а й проведений аналіз свідчить, що територіальна громада, будучи первинним суб'єктом муніципальної влади, за змістом та формами своєї діяльності, соціально-політичною природою та сут- ністю, діапазоном здійснюваних нею функцій робить місцеве само- врядування найбільш соціально орієнтованою формою здійснення публічної влади. Безпосередня демократія у системі місцевого са- моврядування є потужним каталізатором формування громадян- ського суспільства, оскільки свідома участь жителів у процесі без- посереднього вирішення питань місцевого значення та утворення гідних умов життя на певній території сприяє формуванню у них відповідальності за рішення місцевих проблем, тим саме підвищує їх загальну соціальну та громадянську активність. »

У цьому плані, по-перше, через різноманітні форми своєї діяль­ності територіальна громада природно та закономірно є джерелом муніципальної влади — первинним суб'єктом місцевого самовря­дування, основним носієм його функцій та повноважень. По-дру­ге, місцеві інтереси та детерміновані ними питання місцевого зна­чення, які конституйовані у вигляді предметів відання місцевого самоврядування, мають локально-територіальний характер — межі їх здійснення обмежені територією, на яку розповсюджуєть­ся юрисдикція відповідної територіальної громади та яка через форми своєї безпосередньої діяльності забезпечує їх. По-третє, в організаційному плані саме через основні форми діяльності тери­торіальних громад муніципальна влада втілюється у системі ін­ститутів місцевого самоврядування, що дає змогу констатувати — муніципальна влада є владою місцевого самоврядування. По-чет­верте, у функціональному плані через активність територіальних громад, розмаїття форм її діяльності муніципальна влада є най­більш динамічним та наближеним до кожного жителя інструмен­том надання соціальних послуг. Усе це дає змогу говорити про так звану локальну демократію, або демократію малих просторів, яка є політичною формою реалізації муніципальної влади як особли­вої публічної влади, яка функціонує в єдиній системі народовлад­дя.