1 Кузнецов с.П. Природа власти на местном уровне // Государственная вдасть и местное самоуправление. — 2004. — №1. — с.4.

По-сьоме, муніципальна влада організується і функціонує як структура, що враховує історичні, національні, етнічні, культурні й інші особливості, спільні риси відповідної територіальної спіль­ноти. Місцева специфіка, причому не тільки природно-географіч­на, а й традиції, уклад життя, культура значно впливають на фор­мування інститутів самоврядування, характер їхньої взаємодії, ви­значають управлінську активність жителів, правила і процедури прийняття управлінських рішень. Це дає змогу будувати місцеве самоврядування та його діяльність із максимальною розмаїтістю.

По-восьме, муніципальна влада — це більш «прозора» (порів­няно з державною) влада, вона реально підзвітна і відповідальна перед населенням, що забезпечується (має забезпечуватися) ак­тивною участю громадськості у здійсненні контролю за наданням населенню соціальних послуг у системі місцевого самоврядуван­ня; гласністю у прийнятті рішень органами місцевого самовряду­вання; можливістю більш точного визначення потреб населення, оперативно реагувати на місцеві ініціативи; включенням населен­ня — споживачів послуг до організації їх надання тощо¹.

По-дев'яте, муніципальна влада припускає єдність самостій­ності і відповідальності при рішенні всіх питань місцевого значен­ня: економічних, соціальних, культурних та інших. При цьому під самостійністю розуміється не тільки право жителів — членів територіальних громад безпосередньо (через своїх представників) без втручання яких-небудь інших публічно-владних структур ви­значати коло питань місцевого значення, прийнятих до свого відан­ня, а й необхідність вирішувати їх, діючи відповідно до законів і локальних нормативних актів, спираючись при цьому тільки (пе­реважно) на власні ресурси, матеріальні, фінансові й інші кошти. Діяльність під свою відповідальність припускає, що тягар наслід­ків за рішення місцевих питань лягає повною мірою на місцеве са­моврядування.

По-десяте, муніципальна влада, самостійно вирішуючи питан­ня місцевого значення, у своїй діяльності виходить передусім з ін­тересів населення відповідної території (локальних, а не загально­державних інтересів). Поляризація інтересів центра і місць — основа зародження муніципальної влади. Саме локальний інтерес, на думку В.А. Григор'єва, є основою генезису муніципальної вла­ди. Вона структурується в системі публічної влади в умовах легі­тимації та легалізації такого інтересу². Місцевий інтерес дає змогу порівняно невеликому колу людей, які складають, територіальну громаду, більш-менш точно визначити їх спільну волю, відносно легко виробити узгоджену позицію з конкретного питання.