1 Баймуратов м.А., Коссей b.C. Международное сотрудничество орга­нов местного самоуправления Украины: концептуальные основы, иннова­ционная деятельность. — Одесса, 1998. — с. 14-15.

2 Тихомиров ю.А. Публичное право. — м., 1995. — с.126,

3 Баранчиков в.А. Муниципальное право. — м., 2000. — с.58.

Здається, що найбільш рельєфно феноменологію взаємозв'язків муніципальної та державної влади ілюструє механізм реалізації прав та свобод людини і громадянина. Доведено, що саме у забезпе­ченні реалізації конституційних прав та свобод людини і громадя­нина наочно проявляється діяльність політичної системи та її суб'єктів. Саме завдяки цій системі у суспільстві права та свободи повинні перетворюватися з можливостей у дійсність. Адже визнан­ня державною владою прав людини — не абстрактний факт, не умо­глядне твердження, а офіційна акція, яка знаходить своє підтвер­дження у політичному курсі держави, її правовій політиці, публіч­них заявах посадових осіб щодо прихильності до відповідної ідео­логії. У правовій, демократичній, соціальній та екогуманістичній державі права людини, з одного боку, утворюють самостійний на­прям загальнонаціональної політики, а з іншого — пронизують як ціль, цінність та принцип усі інші види державної політики — еко­номічну, соціально-культурну, військову, міжнародну тощо¹.

Слід ураховувати, що на рівні місцевого самоврядування, у меж­ах територіальної громади знаходять прояв і реалізацію переважна частина прав і свобод людини і громадянина. Цивілізаційна роль прав та свобод людини відображається передусім у впорядкуванні політичних, економічних, соціальних та інших суспільних відно­син, забезпеченні автономії та свободи особи та її асоціацій — тери­торіальних громад. Потреба у загальновизнаному порядку та спра­ведливості закономірна для будь-якого соціуму, у тому числі тако­му локально організованому соціумі, яким є територіальна грома­да. Право та права людини встановлюють певні норми поведінки людей, які не повинні порушуватися, щоб не виникало конфліктів та ущемлення прав та свобод інших членів суспільства. Тому права людини виражають загальний масштаб та рівну міру свободи та відповідальності.

Права людини як феномен світової культури відображають життя людини в особливому якісному стані, пов'язаному з утвер­дженням у громадській свідомості та практиці ідеї свободи особи. При цьому по-справжньому вільною людина у політичній системі відчуває себе лише у механізмі муніципальної влади. Саме місцеве самоврядування фіксує у собі політичні, економічні, духовно-мо­ральні цінності та соціальні досягнення людства в будь-якій галузі політичної системи та суспільного розвитку.

Можна виділити також такі ознаки, що характеризують муні­ципальну владу та відрізняють її від державної влади.