2 Програма роботи

2.1 Записати технічні дані машини, апаратів і контрольно-вимірювальних приладів.

2.2 За технічними даними досліджуваного асинхронного електродвигуна з фазним ротором розрахувати і побудувати природну механічну характеристику у двигунному режимі.

2.3 Зібрати схему дослідів.

2.4 Дослідити природну механічну характеристику асинхронного двигуна з фазним ротором у двигунному і генераторному режимах.

2.5 Дослідити штучні механічні характеристики у двигунному і гальмівному режимах при різних значеннях додаткових опорів RR_Д1 і RR_Д2.

2.6 Дослідити механічні характеристики режиму електродинамічного гальмування при різних значеннях додаткового опору і постійного струму у статорній обмотці І_Н1 і І_Н2.

3 Опис схеми установки

Для дослідження механічних характеристик асинхронного двигуна з фазним ротором в різних режимах збирають схему, зображену на рис. 2.4. Схема досліджень містить досліджувальний асинхронний двигун М1 з додатковим регулювальним опором RR_Д. На одному валу з машиною М1 знаходиться машина М2 постійного струму незалежного збудження, якір якої з’єднаний з якорем генератора навантаження М3. Якір приводиться в рух трифазним асинхронним двигуном з короткозамкнутим ротором М4. Електричні машини М2, М3 і М4 є допоміжним навантажувальним пристроєм і дають можливість зняти механічні характеристики асинхронного двигуна М1 у робочому і гальмівних режимах.

Регулювання струму в обмотці збудження генератора навантаження LM3 здійснюється за допомогою потенціомет-ра RP.

Постійний струм для електродинамічного гальмування подається за допомогою автоматичного вимикача QF4.

Перемикач SA служить для підключення статора двигуна до мережі змінного або постійного струму (положення Д і Г).

Швидкість обертання досліджуваного двигуна вимірюється за допомогою тахогенератора M5 і тахометра Pω. Вольтметр PV1 і амперметр РА1 дозволяють визначити напругу якоря двигуна M2, струм навантаження і за їх показами непрямим методом розрахувати момент на валу асинхронного двигуна М1.

4 Порядок виконання роботи

4.1 Зібрати схему (рис. 2.4).

4.2 Перевірити її разом з керівником роботи.

4.3 Перед увімкненням автоматичних вимикачів

перевірити стан схеми: перемикачі SA і SA1 – вимкненні, резистор RR1 – введений, RR_Д – повністю введений в коло ротора, повзунки потенціометра RP знаходяться в середньому положенні.

4.4 Увімкнувши автоматичний вимикач QF1, слід перевірити наявність струму в обмотці збудження двигуна навантаження M2 за амперметром РА4. Амперметр РА3 покаже нуль в колі збудження генератора навантаження LM3.

4.5 Увімкнути автоматичні вимикачі QF2 і QF3, при цьому двигун M4 відразу отримує живлення.

4.6 Поставити перемикач SA в положення Д. Отримують живлення обмотки статора двигуна M1.

4.7 Вивести RR_Д до нуля (рукоятку реостата RR_Д oпустити вниз). При цьому швидкість електродвигуна зросте.

4.8 За допомогою потенціометра RP на вольтметрі РV0 встановити нуль.

4.9 Увімкнути перемикач SA1. Схема підготовлена для проведення досліджень

Знімання природної механічної характеристики

4.10 Знімання механічної характеристики слід проводити, починаючи з генераторного гальмувального режиму, тобто коли швидкість двигуна ω>ω₀; ω₀=1000 об/хв.

4.11 Для цього за допомогою потенціометра RP розганяють двигун до швидкості 1100-1200 об/хв. Записують в таблицю 2.1 значення U, ω, І_Я. Потім плавно зменшують струм якоря потенціометром RP (амперметр РА1), доводять швидкість до ω=ω₀, після цього переводять роботу привода у двигунний режим. У генераторному режимі І_Я має знак “-”, у двигунному – “+”.

4.12 Зняти 2-3 точки генераторного режиму і 3-5 точок двигунного режиму до І=І_НОМ. Результати занести в таблицю 2.1.

4.13 Встановити потенціометром RP струм по амперметру РА1, рівний нулю.

Знімання штучних механічних характеристик

при RR_Д=RR_Д1; U=U_НОМ

4.14 Ввести додатковий опір RR_Д1.

4.15 Xарактеристику слід знімати в послідовності, аналогічній попередній, починаючи з п. 4.11. Результати занести в таблицю 2.1.

4.16 По закінченні потенціометром RP встановити нуль на РА1.