4 Порядок виконання роботи

4.1 Зібрати схему керування.

4.2 Перевірити схему керівником роботи.

4.3 Ввімкнути автоматичний вимикач QF.

4.4 Дослідити дистанційне (ручне) керування засувкою – перемикач SА поставити в положення D.

4.5 Дослідити автоматизоване керування засувкою – перемикач SА поставити в положення А.

5 ЗМІСТ ЗВІТУ

5.1 Накреслити схему керування та привести її короткий опис.

5.2 Навести технічні дані електрообладнання.

5.3 Зробити висновки про роботу засувки.

6 Контрольні запитання

6.1 Для чого застосовуються засувки?

6.2 Як працює схема автоматизованого керування засувкою?

6.3 Пояснити призначення реле KA, КК?

6.4 Які функції виконує реле КТ?

Лабораторна робота № 8 дослідження автоматизованої компресорної установки

Мета роботи: Дослідження схеми керування компресорною установкою та її налагодження

1. Основні теоретичні положення

Стискання повітря і газу для промислових цілей та для транспортування їх по трубопроводах здійснюється компресорами - поршневими і відцентровими. На компресорних станціях магістральних газопроводів при наявності джерела зовнішнього електропостачання використовують відцентрові нагнітачі компресори з електричним приводом.

Потужність електродвигуна поршневого компресора може бути визначена на основі індикаторної діаграми стискання повітря або газу . Така діаграма подана на рисунку 8.1.

Деяка кількість газу стискається у відповідності з діаграмою від початкового об’єму V1 і тиску р1 до кінцевого об’єму V2 і тиску р2 . На стискування газу витрачається робота , яка буде різною в залежності від характеру процесу стискання. Цей процес може здійснюватись по адіабатному закону - крива 1 , по ізотермічному закону при постійній температурі - крива 2 , або по політропі - крива 3.

Робота при стисканні газу для політропного процесу визначається за формулою:

, (8.1)

де m - показник політропи;

р1 - початковий тиск газу , Па ;

р2 - кінцевий тиск стисненого газу , Па;

V1 - початковий питомий об’єм газу при всмоктуванні , м³.

P

2

3

1

P2

V

P1

V₂

V₁

Рисунок 8.1 – Індикаторна діаграма

Потужність електродвигуна визначається за формулою:

(8.2)

Q - продуктивність компресора;

_k - індикаторний ККД компресора , який враховує втрати потужності в ньому при реальному робочому процесі ;

_П - ККД механічної передачі між компресором і електродвигуном .

Оскільки теоретична індикаторна діаграма суттєво відрізняється від реальної, а отримання останньої не завжди можливо, то при визначенні потужності на валу компресора часто користуються наближеною формулою, де вихідними даними є робота ізотермічного і адіабатного стискання, а також ККД компресора , значення яких приводяться в довідниках, тобто формула для визначення потужності має вигляд:

, (8.3)

де Q - продуктивність компресора;

A_i - ізотермічна робота стискання 1 м³ атмосферного повітря до тиску Р₂;

A_a - адіабатна робота стискання 1 м³ атмосферного повітря до тиску Р₁.

Потужність на валу компресора при орієнтовних підрахунках визначають за емпіричною формулою:

(8.4)

де m - показник політропи стискання, для турбокомпресорів з водяним охолодженням m=1,25-1,35; для нагнітачів без водяного охолодження m=1,45-1,55;

P1 - абсолютний тиск газу або повітря на стороні всмоктування в кН /м²;

P2 - абсолютний тиск газу або повітря на стороні нагнітання в кН /м²;

Q - продуктивність, віднесена до умов всмоктування, м³/хв;

_пол - індикаторний політропний ККД , рівний _пол =0.6-0,8 ;

_м - механічний ККД , рівний _м =0,88 -0,92; Z – кількість ступенів стискання.

Потужність електродвигуна для приводу компресора будь-якого типу і виконання повинна бути завжди більша потужності компресора і визначається за формулою:

, (8.5)

де к - коефіцієнт запасу, рівний 1,1-1,35 (нижня межа для електродвигунів великої потужності ; верхня - для малої і середньої );

_n - ККД передачі від електродвигуна до насоса ( при жорсткому з’єднанні валів двигуна і насоса муфтою _n=0,98 , при клиноремінній передачі _n=0,95 , при плоскоремінній _n=0,9 ) .