- •Правила виконання, оформлення і захисту лабораторних робіт Загальні методичні вказівки
- •Оформлення виконаних робіт
- •Коротка інструкція з техніки безпеки
- •Лабораторна робота №1 дослідження механічних характеристик тиристорного електроприводу тп-д
- •1 Основні теоретичні положення
- •2 Програма роботи
- •5 Розрахункові формули
- •6 Розрахунки на еом
- •8 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 2 дослідження механічних характеристик асинхронного двигуна з фазним ротором
- •1 Основні теоретичні положення
- •2 Програма роботи
- •3 Опис схеми установки
- •4 Порядок виконання роботи
- •Знімання штучної механічної характеристики при
- •Режим електродинамічного гальмування.
- •5 Розрахункові формули
- •Розрахунки на еом
- •8 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №3 вивчення блокувальних зв’язків у схемах автоматизованого керування електроприводами
- •1 Основні теоретичні положення
- •2 Програма роботи
- •3 Опис схеми установки
- •4 Порядок виконання роботи
- •6 Контрольні запитання
- •Час пуску і гальмування двигуна
- •1 Основні теоретичні положення
- •2 Програма роботи
- •3 Опис схеми установки
- •4 Порядок виконання роботи
- •Дослідження перехідних процесів під час пуску двигуна
- •Дослідження перехідних процесів при електродинамічному гальмуванні
- •5 Розрахункові формули
- •6 Розрахунки на еом
- •8 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 5 дослідження електроприводу вентиляторної установки і вибір потужності електродвигуна
- •1 Основні теоретичні положення
- •Лабораторна робота № 6 вивчення електропривода з електро-магнітною муфтою ковзання і до-слідження його механічних харак-теристик
- •Основні теоретичні положення
- •2 Програма роботи
- •3 Опис схеми установки
- •4 Порядок виконання роботи
- •Знімання механічної характеристики двигуна привода з емк
- •Знімання регулювальної характеристики двигуна привода з емк
- •4.12 Провести 4-5 вимірювань і результати занести в таблицю 6.1.
- •4.13 Схему повернути у вихідне положення (див. П.4.9).
- •5 Розрахункові формули
- •Розрахунок на еом
- •8 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №7 дослідження і наладка електроприводу автоматизованої засувки
- •1 Основні теоретичні положення
- •2 Програма роботи
- •3 Опис схеми установки
- •4 Порядок виконання роботи
- •6 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 8 дослідження автоматизованої компресорної установки
- •1. Основні теоретичні положення
- •Робота при стисканні газу для політропного процесу визначається за формулою:
- •2 Програма роботи
- •3 Опис схеми установки
- •4 Порядок виконання роботи
- •5 Завдання для вибору потужності двигуна
- •7 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №9 дослідження електроприводу верстата-качалки
- •1 Основні теоретичні положення
- •2 Програма роботи
- •Опис схеми установки
- •4 Порядок виконання роботи
- •Методичні вказівки для вибору потужності двигуна
- •7 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №10 дослідження режимів роботи трифазних трансформаторів на знижувальній підстанції
- •1 Основні теоретичні положення
- •2 Програма роботи
- •2.1 Вивчити схему і апаратуру знижувальної трансфор-маторної підстанції.
- •3 Опис схеми установки
- •4 Порядок виконання роботи
- •5 Обробка результатів досліджень
- •Лабораторна робота № 11 дослідження електроприводу підйомної установки
- •Швидкiсть елетродвигуна
- •Момент опору на валу двигуна
- •Шлях, пройдений вантажем за час гальмування
- •Необхiдна потужнiсть двигуна
- •2 Програма роботи
- •3 Опис схеми установки
- •4 Порядок проведення дослiджень
- •6 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 12 дослідження і наладка автоматизованої насосної станції
- •1 Основні теоретичні положення.
- •2 Програма роботи
- •3 Опис схеми устаноки
- •4 Завдання для вибору потужності електродвигуна насосу
- •Варіанти завдання подані в таблиці 12.1
- •6 Контрольні запитання
7 Контрольні запитання
7.1 Пояснити принцип дії схеми автоматичного керування двигуном верстата-качалки.
7.2 Як проводиться вибір двигуна верстата-качалки?
7.3 Призначення верстатів-качалок.
7.4 Які двигуни використовуються для верстатів-качалок?
7.5 Як здійснюється самозапуск двигуна верстата-качалки?
Рисунок 9.1 – Принципова схема управління електродвигуном верстата-качалки
Рисунок 9.2 – Схема керування двигуном верстата-качалки в режимі періодичної експлуатації свердловини
Лабораторна робота №10 дослідження режимів роботи трифазних трансформаторів на знижувальній підстанції
Мета роботи: дослідження режимів роботи трифазних трансформаторів і визначення середньозваженого коефіцієнта потужності.
1 Основні теоретичні положення
Електропостачання промислових підприємств здійснюється в основному від електричних підстанцій напругою 6, 10, 35, 110 кВ і частотою 50 Гц
Для живлення електроприймачів, встановлених безпосе-редньо у виробничих цехах, на території підприємств споруджуються знижувальні трансформаторні підстанції. На трансформаторних підстанціях підведена напруга зменшується до номінального значення напруги електроприймачів, яка для різних споживачів становить 660, 380, 220 В.
На трансформаторній підстанції встановлюється не більше двох-трьох трансформаторів однакових або різних потужностей, які працюють на загальні шини.
З аналізу графіка навантаження підприємства можна визначити періоди, при яких все навантаження може забезпечити навіть один трансформатор.
В таких випадках доцільно для зменшення втрат електроенергії один з паралельно працюючих трансформаторів вимкнути. Трансформатори, які залишилися в роботі, будуть працювати з більш високими енергетичними показниками, тобто з підвищеними значеннями коефіцієнтів корисної дії (ККД) і потужності соs.
При подальшому зростанні навантаження будь-який з паралельно працюючих трансформаторів буде перевантажуватися, тому спочатку необхідно визначити величину перевантаження і оцінити тепловий стан перевантажуваного трансформатора.
Якщо попередньо трансформатор працював з недовантаженнями, то деякий час його можна експлуатувати з таким перевантаженням, щоб не викликати додаткового зносу ізоляції його обмоток в результаті перегріву.
Величина і тривалість нормального перевантаження залежить від графіку навантаження трансформатора, температури навколишнього середовища та стану ізоляції його обмоток. В кожному окремому випадку вони визна-чаються за діаграмою навантажувальної здатності трансформатора (рис. 10.1) та коефіцієнту заповнення α його добового графіка, який визначається за формулою
, (10.1)
де - площа добового графіка ;
- максимальний струм навантаження 30-хвилинної тривалості за добу.
Допустима кратність К нормального перевантаження трансформатора, вставленого на відкритому повітрі в місцевості із середньою річною температурою , протягом
t год на добу, визначається за формулою
, (10.2)
де значення визначається як функція коефіцієнту заповнення α добового графіка трансформатора (рис. 10.1).
Граничне підвищення потужності для трансформаторів при нормальному перевантаженні допускається до 30 % їх номінальної потужності, що відповідає значенню .
В окремих випадках мають місце значно більші навантаження, які спричиняють додатковий знос ізоляції і можуть розглядатися як аварійні. Такі перевантаження дозволяються тільки в окремих випадках.
Величини аварійних перевантажень визначаються правилами технічної експлуатації і безпеки обслуговування електроустановок промислових підприємств.
Рисунок 10.1 – Діаграма навантажувальної здатності трансформатора
В звичайних умовах, якщо величина навантаження за показами електровимірювальних приладів перевищує допустиме нормальне перевантаження трансформатора, необхідно увімкнути другий трансформатор на паралельну роботу.
Для того, щоб навантаження між паралельно увімкненими трансформаторами розподілялося пропорційно їх номінальним потужностям, необхідно виконувати умови паралельної роботи трансформаторів: рівність їх коефіцієнтів трансформації і напруг короткого замикання, а також приналежність до однієї групи з`єднань їх обмоток.
Контроль за розподілом навантаження між паралельно працюючими трансформаторами здійснюється за допомогою амперметрів. Їх показами необхідно керуватися і при виконанні перемикань, які потрібні для раціональної експлуатації трансформаторів.
Вимірювання використаної електричної енергії за визначений проміжок часу проводиться на трансформаторних підстанціях зі сторони первинної або вторинної напруги за допомогою лічильників активної та реактивної енергії, які вмикаються через відповідні вимірювальні трансформатори напруги і струму.
При обліку електричної енергії з сторони вторинної напруги вимірювальні трансформатори напруги можуть бути відсутніми.
В
(10.3)
д
- початковий і кінцевий покази лічильника реактивної енергії;
- коефіцієнти трансформації відповідно вимірювальних трансформаторів напруги і струму.
Середньозважений коефіцієнт потужності на підстанції за час, для якого визначається споживання енергії, визначається за формулою
, (10.5)
Наявність на трансформаторній підстанції лічильників активної і реактивної енергії дозволяє визначити при необхідності споживану підприємством активну Р і реактивну Q потужності, а також коефіцієнт потужності соsφ в момент вимірювання.
Для цього протягом 30 – 60 секунд слідкуючи за двома лічильниками, визначають тривалість кількості повних обертів дисків, а потім підраховують вказані вище величини наступним чином:
, (10.6)
, (10.7)
, (10.8)
де Nа і Nр – кількість повних обертів відповідно лічильників активної і реактивної енергії;
па і пр − кількість обертів дисків лічильників на 1 кВт∙год і 1 кВАр∙год;
tа і tр − час, що відповідає кількості повних обертів Nа і Nр;
Кн і Кс − коефіцієнти трансформації вимірювальних трансформаторів напруги і струму відповідно.
Вартість спожитої електроенергії для промислових підприємств з приєднаною потужністю 50 кВА і вище визначається за тарифами на активну і реактивну енергії
Ц=•Wа+•Wр, (10.9)
де , - тарифи за активну і реактивну енергії, грн\кВт•год, грн/кВАр•год, відповідно.