- •Загальні питання та густина гірських порід
- •1.Використання петрофізичних параметрів для інтерпретації даних гдс.
- •2.Опишіть фізичну суть різних способів визначення густини гірських порід і їх окремих фаз.
- •3.Зв’язок густини з іншими петрофізичними параметри.
- •4. Густина мінералів і гірських порід та її вплив на геофізичні параметри.
- •5. Класифікація порід за найважливішими параметрами.
- •2.Ефективна пористість, методи визначення.
- •Глинистість гірських порід
- •4. З якими петрофізичними властивостями гірських порід пов’язана ємність катіонного обміну.
- •Вологість гірських порід
- •Вологоємність та водонасиченість гірських порід.
- •2. Хімічно зв’язана та фізично зв’язана вода в гірських породах.
- •6. Фізично зв’язана та залишкова вода в породах-колекторах.
- •7. Способи визначення фізично зв’язаної та залишкової води в гірських породах.
- •Проникність гірських порід
- •5. Залежність проникності від різних факторів.
- •6. Абсолютна проникність гірських порід, одиниці виміру. Проникність.
Загальні питання та густина гірських порід
1.Використання петрофізичних параметрів для інтерпретації даних гдс.
Геологічну інтерпретацію даних ГДС проводять на основі петрофізичних залежностей типу "керн - керн", "геофізика - керн", "геофізика - геофізика".
Зв'язки типу "керн - керн" отримують у результаті співставлення виміряних в лабораторії параметрів: "геофізичних" уi, тобто параметрів, що отримують на першій стадії інтерпретації ГДС (геофізична інтерпретація), наприклад, параметра пористості Рп чи питомої радіоактивності qг породи, і параметрів хi, що характеризують фільтраційно-ємнісні властивості чи літологію, наприклад, коефіцієнта пористості Кп чи глинистості Сгл. При побудові петрофізичних зв'язків типу "керн - керн" необхідно використовувати не менш 30 зразків керну, рівномірно розподілених в інтервалі зміни параметрів, що корелюються.
Зв'язки типу "геофізика - керн" отримують, коли колекторські характеристики вимірюють на зразках керну, відібраних в інтервалах розрізу, однорідних за матеріалами ГДС, а геофізичні характеристики визначають за даними ГДС, зареєстрованими проти цих інтервалів. Порівняння аналогічних зв'язків типу "керн - керн" та "геофізика - керн", отриманих на фактичному матеріалі багатьох параметричних свердловин, показало, що при незначному розходженні рівнянь регресії, а нерідко при повному їхньому збігу, зв'язок "геофізика - керн" характеризується більш високим коефіцієнтом кореляції r та меншою дисперсією у.
Зв'язки типу "геофізика - геофізика"отримують шляхом зіставлення між собою різних геофізичних або петрофізичних параметрів, визначених за результатами інтерпретації даних ГДС, з урахуванням результатів випробувань пластів.
Таким чином, відповідно до вихідних даних залежності між тими або іншими параметрами можна розділити на: лабораторні; побудовані по параметрах, визначених у свердловинних умовах; отримані в результаті співставлення параметрів різних груп (найпоширеніші).
За числом параметрів залежності підрозділяються на двовимірні, коли вивчається зв'язок між двома параметрами та багатовимірні, у яких вивчаються зв'язки між трьома й більше параметрами.
Нарешті, всі залежності, які зустрічаються при інтерпретації промислово-геофізичних даних, за своєю природою можуть бути функціональними або стохастичними.
Переважна більшість емпіричних співвідношень, з якими доводиться зустрічатися в практиці промислової геофізики, носить стохастичний характер. Це пояснюється похибками при вимірах і величезним числом досить непостійних факторів, які визначають той або інший параметр, і важко враховуються при побудові шуканого зв'язку.
2.Опишіть фізичну суть різних способів визначення густини гірських порід і їх окремих фаз.
По Максвелу густина повного електричного струму в середовищі визначається виразом:
;
де, j¯пр , j¯зм – густина струму відповідно провідника і зміщення. Згідно закону Ома в диференціальні формі: ;
де, σ – питома провідність середовища, Ε – напруженість електричного поля.
Величина струму зміщення j¯зм визначається:
;
де, D¯ = εa·E¯ - індукція електричного поля, εa – абсолютна діелектрична проникність середовища, причому , де - відносна діелектрична проникність середовища, - 8,85 10-12 Ф/м значення її в вакуумі.
Таким чином: ; де, .