3.Зв’язок густини з іншими петрофізичними параметри.

Для характеристики гірських порід взято ряд параметрів за основні. До основних базових відносять густинні властивості – це такі, що описуються параметрами :

Густина ρ0 – це маса одиниці об’єму мінерального скелету гірської породи (без врахування пор і пустот, що існують) [кг∕м³].

Об’ємна маса ρ – це маса одиниці об’єму гірської породи, взятої за природних умов (з урахуванням всіх пустот і т.д. і т.п.).

Пористість Р – величина, яка чисельно рівна відношенню об’єму пор, що існують в гірських породах до об’єму зразка г/п.

Коефіцієнт пористості kп  – відношення об’єму пор  у деякому елементі пористого середовища (зразка, керна) до всього об’єму  даного елемента.

Питома вага – величина, що чисельно дорівнює вазі тіла в одиниці об'єму:

4. Густина мінералів і гірських порід та її вплив на геофізичні параметри.

Густина гірської породи  — визначається відношенням маси гірської породи до її об'єму(маса одиниці об’єму породи з усіма газами і рідиною, що містяться в її порах).

Густина гірської породи  залежить від їх мінерального складу, структурно-текстурних особливостей, пористості, виду речовини, що заповнює пори і пустоти (газ, нафта, вода), а також від умов утворення і залягання гірських порід. Розрізнюють мінералогічну густину гірської породи . (відношення маси висушених і подрібнених до зникнення пор твердих частинок породи до їх об'єму), густину абсолютно сухої породи і густину породи, заповненої флюїдами (відношення маси твердої, рідкої і газоподібної фаз гірської породи до об'єму, що займається цими фазами).

Вимірювання Г.г.п. на зразках ведеться головним чином гідростатич. способом, рідше гамма-гамма методами. Найчастіше зустрічається Г.г.п. 1200-4700 кг/м³. Більш високі значення (до 5000 кг/м³) характерні для магматичних порід, оскільки їх пористість мала. Густина осадових гірських порід становить 1200-3000 кг/м³ (найчастіше 1700-2700 кг/м³) і в значній мірі визначається їх пористістю, вологістю, фаціально-літологіч. і тектоніч. чинниками. Найстійкіші значення характерні для хемо-генних осадових г.п. - гіпсу (2300 кг/м³), ангідриту (2900 кг/м³), кам. солі (2100-2200 кг/м³), пористість яких рідко перевищує 2-3%.

5. Класифікація порід за найважливішими параметрами.

Класифіка́ція гірськи́х порі́д— здійснюється за генезисом, складом, будовою та властивостями гірських порід.

У генетичній класифікації породи поділяють за походженням, в інженерно-геологічних і петрографічних класифікаціях — за мінеральним складом і структурно-текстурним особливостями.

У гірничій практиці використовують окремі класифікації, що побудовані на розділенні порід за яким-небудь одним фізичним параметром. Наприклад, класифікація гірських порід за пористістю, густиною, модулем пружності, міцністю, тривкістю, буримістю, вибуховістю та ін. Класифікація гірських порід за базовими фізичними властивостями дає можливість систематизованого їх вивчення і сприяє прогнозуванню властивостей.

Основними ознаками, які визначають властивості гірських порід є їх мінералогічний склад і будова. За ступенем зв'язку мінеральних зерен і частинок усі породи поділяють на тверді, зв'язні і роздільно-зернисті (пухкі). Скельні породи (тверді) поділяють на пористі і практично непористі, зв'язні і роздільно-зернисті — на пористі.

В інженерно-геологічних і петрографічних класифікаціях гірські породи розділяють на:

• -         магматичні;

• -         осадові;

• -         метаморфічні з одного та за мінералогічним складом і структурно-текстурними властивостями з іншого.

Однак, в більшості виробничих процесів класифікацію роблять за окремими параметрами (пористість, об’ємна маса, модуль міцності, буримість та інше), тому вимагається проводити класифікацію гірських порід тільки за базовими параметрами.

6. Густина та питома вага мінералів і гірських порід.

Густина гірської породи — визначається відношенням маси гірської породи до її об'єму.

Питома вага– величина, що чисельно дорівнює вазі тіла в одиниці об'єму.

Пористість гірських порід

1.Пористість гірських порід, характеристика пор за типом і походженням.

Пористість гірських порід - це наявність пустот (пор) у гірських породах

Пористість — це об'єм порового простору, який можна кількісно оцінити відношенням об'єму пор до об'єму зразка гірської породи. Виражена у відсотках, або частинах одиниці, ця величина називається коефіцієнтом пористості.

Типи пор, характеристика пор за типом і походженням

-Загальна (фізична, або абсолютна) — харктеризує сумарний об'єм закритих та відкритих пор зразка гірської породи. Загальна пористість характеризує всі види пор, в тому числі й найменші (менше 0,001 мм), тому загальна пористість сухих глин, як правило, вище пористості пісковиків.

Відкрита — характеризує об'єм пор, які сполучаються між собою, і через які можливий рух флюїду.

Закрита — характеризує об’єм ізольованих пор, які можуть сполучатися, а можуть і не сполучатися між собою.

Ефективна — характеризує частину об'єму, яка зайнята рухомим флюїдом (нафтою, газом) при повному насиченні порового простору цим флюїдом.

Динамічна пористість – це той об’єм пор в поровому просторі породи, який займає під певним тиском (градієнтом) фільтруюча однорідна або неоднорідна рідина.

За генетичними ознаками виділяють первинну і вторинну пористість:

Первинна — пористість, яка існувала в гірській породі від моменту її формування;

Вторинна — пористість, яка з'явилась в процесі існування гірської породи внаслідок її розчинення і/або перекристалізації.

За морфологічним типом розрізняють такі види пористості:

Гранулярна (або міжзернова), яка зустрічається в теригенних породах. Вона залежить від ступеня окатаності, сортування, форм і способу укладки зерен, а також від типу і складу цементу. В цих породах коефіциент пористості може досягати 40 %, проте звичайно близько 20%. Рівномірна пористість спостерігається в добре окатаних, відсортованих і слабо сцементованих теригенних породах;

Кавернова — в карбонатних породах. Часто спостерігається дуже велика, проте нерівномірна кавернова пористість в органогенних вапняках;

Тріщинна — в будь-яких за генезисом гірських породах.