Особливості еякуляції у самців різних видів тварин.
По специфічності коїтусу тварин поділяють на групи з піхвовим і маточним типом осіменіння.
У тварин з піхвовим осіменінням коїтус короткий, еякуляція синхронна, сперма потрапляє на шийку матки (велика рогата худоба, мала рогата худоба, олені, кролі).
У тварин з маточним осіменінням коїтус значно довший, еякуляція перебігає асинхронно, сперма потрапляє в матку (свині, коні, собаки).
Таблиця 1
Відмінності статевого акту у тварин з різним типом осіменіння.
Статевий акт |
Маточне осіменіння |
Піхвове осіменіння |
Тривалість статевого акту |
|
|
Еякуляція (тривалість в хвилинах чи секундах) |
|
|
Об’єм еякуляції |
|
|
Концентрація сперміїв |
|
|
Придаткові статеві залози (як розвинені) |
|
|
Причини гальмування та спотворення статевих рефлексів при одержанні сперми і засоби їх уникнення.
У системі профілактики цих розладів важливе значення має додержання зоогігієнічних норм утримання, годівлі та використання плідників. Не дозволяється вводити в групу плідників нових тварин. Привчати бугаїв до взяття сперми на штучну вагіну треба заздалегідь до їх статевого використання. У разі нерегулярного використання плідників (взяття сперми), відсутності моціону в бугаїв і жеребців часто спостерігається спотворення статевих рефлексів у вигляді онанізму.
Щоб запобігти цьому, бугаям рано-вранці дають концентрований корм у годівниці, підв'язують голову вверх. Для надійної фіксації тварин їм у молодому віці вставляють носові кільця. Виводити бугая треба тільки за допомогою палиці-водила. Позитивні результати дає їх фізичне навантаження. Буйним тваринам можна також призначати препарати брому у вигляді 3 %-го розчину в дозі від 0,4 до 2,8 л на добу протягом двох тижнів.
Заняття № 7
Визначення густоти і активності сперміїв. Візуальна та мікроскопічна оцінка якості сперми плідників (2 год.)
Мета заняття: вивчити показники візуальної оцінки, та з’ясувати особливості органолептичних показників якості сперми плідників сільськогосподарських тварин. Засвоїти основні принципи роботи зі спермою, яку досліджують під мікроскопом, вивчити активність і густоту сперміїв у різних плідників, вивчити існуючі методи визначення активності (рухливості) сперміїв. З’ясувати основні причини, що впливають на зміну густоти і активності сперміїв. Внести данні в таблицю 1.
Оснащення заняття: Схеми, малюнки, таблиці, мікроскопи, предметні та покривні скельця, столики Морозова, свіжоодержана та заморожена сперма плідників, марлеві серветки, скляні палички, ватні тампони, змочені 96% - ним спиртом, термометр, 70 –ти % спирт, 0,9 % - ний розчин хлористого натрію, 2-3% розчин соди, ватно-спиртові тампони, серветки, скляні лійки.
Сперма – це суміш сперміїв (статевих клітин самця) і плазми (сироватки). Сироватка сперми – секрет придаткових статевих залоз та секрет придатків сім’яників. Сперма, виділена самцем за одну садку, називається еякулятом.
Запліднюваність самок, що підлягають осіменінню, у значній мірі залежить від якості застосованої сперми. Тому одержану сперму використовують для осіменіння лише після попереднього її оцінювання. Оцінка сперми дає можливість насамперед визначити її біологічну повноцінність, тобто забезпечувати запліднення й отримання здорового потомства. З наявних методів оцінювання якості сперми у виробничих умовах найширше застосування знайшли:
візуальне оцінювання сперми за зовнішніми ознаками;
мікроскопічне оцінювання густини сперми та рухливості сперміїв;
визначення концентрації сперміїв.
Візуальне оцінювання сперми за зовнішніми ознаками. Одержану від плідника сперму, у першу чергу, оцінюють за кольором, запахом, консистенцією та об’ємом еякуляту.
Визначення кольору сперми проводять у проникаючих променях світла при достатньому освітленні. У барана сперма – біла з жовтуватим відтінком; бугая – молокоподібна, інколи жовтувата; у жеребця і кнура – сірувато-біла, нагадує колір сильно розрідженого молока.
Наявність в еякуляті крові, гною, сечі зумовлює появу відповідно червоного, зеленого і жовтого відтінків. Сіруватий або голубуватий відтінок сперми є також
ознакою дуже низької у ній концентрації сперміїв (олігоспермія).
Запах сперми. У нормі сперма не має запаху. У барана допускається запах жиропоту, у бугая – свіжо видоєного молока. При наявності запальних гнійних процесів у сім’яниках чи статевих залозах сперма може набувати гнильного запаху, а при попаданні у сперму сечі вона пахне аміаком.
Консистенція сперми. У нормі сперма барана густа, сметаноподібну; бугая – вершкоподібна; жеребця – водяниста, часто з домішками слизу; кнура – водяниста, клейкого секрету у вигляді дрібних зерен.
При запаленні міхурцеподібної залози у спермі з'являються білі пластівці.
Об’єм еякуляту – проводять для визначення необхідного ступеня наступного розрідження сперми, а також для оцінки якості спермопродукції плідника. Для його визначення використовують чисті, сухі, теплі градуйовані циліндри, спермоприймачі, пробірки, піпетки, мензурки. При застосуванні одноразових поліетиленових спермоприймачів об'єм еякуляту можна визначити методом зважування (з розрахунку, що 1 мл сперми відповідає 1 г).
Нормальний об'єм еякуляту в барана становить 1 (0,5-4 мл), у бугая – 4 (2-15 мл), у жеребця –100 (40-600 мл), у кнура – 250 (150-1000 мл).
Зменшення об'єму еякуляту відносно нормативних показників називається олігосперматизмом, а відсутність сперми асперматизм.
Мікроскопічне оцінювання сперми за густиною та рухливістю сперміїв. Визначення густини сперми і рухливості сперміїв проводять окомірно методом роздавленої краплі за допомогою мікроскопа при збільшенні у 180-300 разів при температурі 38-40 °С.
Для цього на чисте підігріте предметне скло наносять краплю сперми і накривають її покривним склом, після чого досліджують під мікроскопом. Застосовується лише при дослідженні не розрідженої сперми. При цьому розрізняють: густу (Г), середню (С) та рідку (Р).
Густа сперма – все поле зору мікроскопа заповнене густою масою сперміїв і між ними майже немає проміжків. Середня сперма – між сперміями добре виражені проміжки, у яких може поміститися по довжині один спермій. Рідка сперма – у полі зору мікроскопа спостерігаються окремі спермії, віддаль між якими перевищують довжину одного спермія. Відсутність сперміїв у еякуляті називається аспермією.
При олігоспермії (мала кількість сперміїв у еякуляті) в 1 мл сперми у бугая міститься менше 0,5 млрд термальних клітин, у барана – менше 1 млрд, у кнура і жеребця - менше 0,1 і 0,15 млрд відповідно. До використання допускають сперму баранів лише густу, а бугаїв, кнурів і жеребців – густу і середню.
Методика визначення рухливості сперміїв. Під рухливістю сперміїв розуміють здатність їх до прямолінійного поступального руху. Чим менше у спермі таких сперміїв, тим менше шансів на запліднення. Активність руху сперміїв залежить від їх зрілості, віку, збуджуваності, а також від впливу зовнішніх факторів взагалі і особливо від середовища, в якому вони знаходяться. Розрізняють 4 види руху сперміїв: прямолінійно – поступальний, манежний, коливальний та зовсім не рухомі спермії (мертві спермії або некроспермія).
Рухливість сперми визначають одночасно з густиною. За характером руху сперміїв у спермі їх можна розділити на чотири групи: спермії з прямолінійно-поступальним (П) (лінійне переміщення в напрямку власної поздовжньої осі), спермії з манежним (М) (рух по колу), коливальним (К) (рух лише хвостової частини спермія без переміщення самої клітини) та зовсім нерухомі (Н) спермії. Запліднювальна здатність сперми залежить від співвідношення між кількістю сперміїв першої і другої - четвертої груп. Тому рухливість сперми визначають як процент сперміїв, які рухаються прямолінійно-поступально до загальної кількості сперміїв (оцінюють за десятибальною шкалою). Кожний бал дорівнює 10 % сперміїв, які рухаються прямолінійно-поступально. Таким чином, якщо 100 % сперміїв мають прямолінійно-поступальний рух, то сперму оцінюють у 10 балів, при 90 % - у 9, при 80 % - у 8 і т.д. Результати оцінки густини сперми та активності у ній сперміїв позначають двома знаками ( Г – 9, С – 8 тощо).
Густа (Г) Середня (С) Рідка (Р)
Рис. 1 Оцінка сперми за густиною
Таблиця 1