Фізіологія післяродового періоду (2 год.)

Мета заняття: вивчити особливості будови тазу у самок сільськогосподарських тварин; вивчити акушерські інструменти, їх призначення і застосування.

Оснащення заняття: тази самок сільськогосподарських тварин, консервовані плоди, акушерський фантом, схеми розміщення плода під час родів, чучела плодів, акушерські мотузки, петлепровідники, клюки, акушерські гачки, спецодяг для родо­вої допомоги, спиртовий розчин йоду, стерильний вазелін, мило, рушники, антисеп­тичні препарати, утеротонічні засоби.

Особливості будови родових шляхів у різних видів свійських тварин. Родові шляхи у тварин сформовані тазовими кістками (безіменні кістки та крижова кістка – «тверда частина родових шляхів»), шийкою матки, піхвою та вульвою («м'яка частина»). М'яка частина родових шляхів на час родів інфільтрується, розслаб­люється і, як правило, не перешкоджає родам. Тверді ж родові шля­хи створюють деяке утруднення при виведенні плода.

Оцінюючи будову тазу, користуються такими поняттями, як вертикальні та поперечні діаметри входу в таз, тазової порожнини та виходу з тазу, а також тазова вісь - лінія, умовно проведена вздовж тазової порожнини на рівній відстані від усіх однойменних симетрично розміщених точок.

В будові тазу звертають увагу на те, що його порожнина має фо­рму конуса, який поступово звужується; вхід із черевної порожнини у таз (обмежений зверху крижовою кісткою, знизу і з боків – клу­бовими кістками) нагадує своєрідне, стиснуте з боків кісткове кіль­це, яке є основною перешкодою при народженні плода.

Найменш сприятливий для родів таз корови. Клубові кістки тут піднімаються догори майже під прямим кутом, вхід у таз має форму стиснутого з боків овалу, сідничні гребені кісткових пластинок піднімаються догори і утворюють частину бічних стінок. Поперечний діаметр тазової порожнини значно менший за поперечний діаметр входу в таз.

Вихід із таза з боків обмежений сідничними горбами у вигляді кісткових пластинок, що затискують плід при його виведенні. На­решті, увігнута поверхня крижів і нерівне, із заглиблен­ням, дно надає тазовій осі вигляду ламаної лінії.

Вихід із тазової порожнини назовні у кобил об­межений хвостовими хребця­ми, сідничними горбами та крижово-сідничними зв'язками.

У кобили сідничні гребені слабо виражені; більша частина бокових стінок тазової порожнини утворена широкими тазовими зв'язками; поверхні кри­жової кістки та дна таза майже рівні; тазова вісь майже пряма; ви­хід із тазу зверху утворений рухомими хвостовими хребцями, з бо­ків – крижово-сідничними зв'язками, знизу – сідничними кіс­тками, що мають незначні сідничні горби й велику сідничну виріз­ку. Така будова таза у кобили сприяє легкому перебігу родів.

Таз свині має сильно розвинені сідничні гребені й горби, проте це компенсується широким входом у таз і великим нахилом клубо­вих кісток, який настільки зміщує крижову кістку вперед, що вер­шина вертикального діаметра тазової порожнини збігається з тілом останнього крижового або першого хвостового хребців.

Таз дрібних тварин також має сильно розвинені сідничні гре­бені та горби, проте нахил клубових кісток, рівна нижня поверхня крижової кістки, рухомість її останніх хребців і крижово-клубового з'єднання, рівне, дещо випукле дно таза та пряма або дещо вигнута тазова вісь сприяють легким родам.

Рис. 1 Схема будови таза корови: Рис. 2Схема будови таза кобили:

а-б - тазова вісь; 1- висота входу в таз а-б - тазова вісь; 1 - висота входу в таз;

2 - висота тазової порожнини; 2 - висота тазової порожнини;

3 - висота виходу з таза 3 - висота виходу з таза

Родильні відділення у великих господарствах створюють для проведення родів. На фермах, де утримують до 400 корів і нетелей, родильне відділення розраховують на 12 % поголів'я, а на великих фермах (понад 600 отелень на рік) обладнують два ізольованих родильних відділення із секційними профілакторіями, розрахованими на 16 % поголів'я. У кожному родильному приміщенні має бути передродова (20-25 % головомісць), родова з денниками для проведення родів (35-40 %) і післяродова (40 %) секції.

У передродову секцію корів і нетелей переводять за 5-7 днів до передбачуваних родів з обов'язковим клінічним обстеженням та санітарною обробкою задньої частини тулуба, молочної залози, кін­цівок і утримують тут на прив'язі. Довжина стійла тут 2-2,2 м, ши­рина 1,5 м.

За 1-2 дні до родів знову здійснюють санітарну обробку шкіри вим'я та кінцівок тварин і переводять їх у денники (бокси) родиль­ної секції. Ізольовані денники (шириною 3 м, довжиною 3-3,5 м, висотою 1,7 м) розраховані на 1,5-2 % поголів'я корів. Тварин пе­реводять у денник при виявленні у них перших ознак родів і утри­мують тут безприв'язно. Після родів корову з телям залишають у деннику на 1-2 дні, а потім переводять корову у післяродову сек­цію, а теля - у профілакторій. Після кожних родів денник ретельно очищають, миють і дезінфікують 3 %-м розчином натрію гідроксиду.