- •Кафедра акушерства
- •Морфологія статевого апарату самок (2 год.)
- •Морфологія та фізіологія статевого апарату самців (2 год.).
- •Видові особливості статевого циклу самок (2 год.)
- •Статевий (оваріальний) цикл
- •Статеві рефлекси та статевий акт
- •Підсумкове заняття: морфологія і фізіологія статевого апарату самок і самців (2 год.)
- •Методи і апаратура для отримання сперми від плідників (2 год.)
- •Характеристика штучних вагін
- •Одержання сперми від плідників (2 год.)
- •Особливості еякуляції у самців різних видів тварин.
- •Причини гальмування та спотворення статевих рефлексів при одержанні сперми і засоби їх уникнення.
- •Визначення густоти і активності сперміїв. Візуальна та мікроскопічна оцінка якості сперми плідників (2 год.)
- •Показники сперми плідників сільськогосподарських тварин
- •Визначення концентрації, відсотку живих та мертвих сперміїв (2 год.)
- •Оцінка якості сперми за тривалістю знебарвлення
- •Розрідження сперми плідників і її ветеринарно-санітарна оцінка (2 год.)
- •Склад глюкозо-цитратно-жовткового середовища для розбавлення сперми самців сільськогосподарських тварин різних видів
- •Техніка штучного осіменіння самок с/г тварин (4 год.)
- •Штучне осіменіння овець
- •Штучне осіменіння свиней
- •Штучне осіменіння кобил
- •Штучне осіменіння птахів
- •Підсумкове заняття: отримання сперми від плідників с/г тварин та визначення її якості (2 год.)
- •Фізіологія вагітності (2 год.)
- •Будова плаценти у самок сільськогосподарських тварин
- •Класифікація плацент у самок сільськогосподарських тварин.
- •Клінічні методи діагностики тільності у корів
- •Клінічні методи діагностики жеребності кобил
- •Клінічні методи діагностики вагітності свиней
- •Фізіологія родів (2 год.)
- •Ведення нормальних родів
- •Фізіологія післяродового періоду (2 год.)
- •Акушерські інструменти і техніка їх застосування.
- •Профілактика неплідності самок і самців с/г тварин (2 год.)
- •1.Природжена
- •Журнал акушерсько-гінекологічної диспансеризації корів________
- •1. Зведені дані про стан корів
- •Вивчення методик одержання сперми, визначення її якісних показників в умовах виробництва (2 год.)
- •Підсумкове заняття: фізіологія запліднення, вагітності, родів і післяродового періоду, неплідність і яловість (2 год.)
- •Список використаної літератури
- •Робочий зошит та методичні рекомендації до лабораторно - практичних занять з курсу „Технологія відтворення тварин” (розділ „Біотехнологія розмноження”)
Ведення нормальних родів
Важливо, щоб роди проходили у спокійній, знайомій обстановці і бажано, щоб не було ніяких подразників.
Втручання у перебіг нормальних родів у вигляді передчасного розриву плодових оболонок, насильного виведення плода і т. п. при відсутності показань категорично забороняється. Чим довше зберігається цілість плодового міхура, тим більше розкривається шийка матки і легше проходять роди.
При народженні плода в задній передлозі необхідно прискорювати його виведення для попередження асфіксії.
Для уникнення розриву промежини слід притримувати навколишні тканини рукою. Після виведення плода треба розірвати пуповину і обробити її куксу 5 %- ним розчином йоду, витерти слиз у носовій та ротовій порожнинах, а також на очах. Бажано, щоб шкіру новонародженого облизала мати; якщо з якихось причин це неможливо, то її витирають насухо і переносять новонародженого у тепле місце.
У лошати пуповину розривають тільки через кілька хвилин після його народження. Дуже раннє розривання пуповини може бути шкідливим для життя плода, тому що його організм не встигає накопичити достатньо плацентарної крові перед встановленням регуляторних механізмів його автономного життя (у нормі після народження кобила лежить кілька хвилин і розрив пуповини відбувається при її вставанні, за цей час плід вбирає до 1,5 л крові з плаценти, що становить близь 30 % об'єму крові плода). Корові чи кобилі випоюють відро підсоленої і підсолодженої теплої води, або дають випити плодові води. Не пізніше як через 1 годину після народження теляти корову потрібно здоїти і випоїти новонародженому тепле молозиво.
Деякі кобили і корови ведуть себе буйно і агресивно по відношенню до новонародженого, можуть завдати йому різних пошкоджень і тому їм призначають препарати заспокійливої дії. У свиней треба попереджувати поїдання поросят (можна теж шляхом призначення заспокійливих). Якщо лікар ветеринарної медицини присутній при родах у кішки чи суки, то треба слідкувати за вигнанням плацент (підраховувати їх), тим самим попереджуючи розвиток постнатальної інфекції.
Роди є результатом взаємодії трьох компонентів: плода, родових шляхів і родових виганяльних сил.
1. Плід, як об’єкт родів має три ділянки тіла, що утруднюють роди: голова, плечовий і тазовий пояси. У період родів плід має такі просторові характеристики по відношенню до материнського організму:
- положення (situs) – відношення повздовжньої осі тіла плода до повздовжньої осі тіла матері. Нормальне – повздовжнє; анормальне – поперечне і вертикальне.
- передлога (передлежання) (рrаеsеntаtіо) - відношення крупної анатомічної ділянки тіла плода до входу в тазову порожнину. Нормальним вважається головне або тазове. Анормальне: спинне, черевне.
- позиція (роsіtіо) - відношення спини, попереку та крижа плода до черевних стінок матері. Нормальна - верхня (дорсальна), анормальна - нижня (вентральна), бокова (права або ліва).
- членорозміщення (членорозташування) (hаbіtus) - відношення кінцівок, голови і хвоста плода до його тулуба. Нормальне членорозміщення при передній передлозі: передні кінцівки розпрямлені, знаходяться паралельно одна одній у родових шляхах, голова лежить на кінцівках; при задній передлозі: розпрямлені тазові кінцівки знаходяться в родових шляхах, а хвіст - поміж ними.
Важливе також визначення життєздатності плода, її розпізнають за наявністю спонтанних або ініційованих рухів тіла і кінцівок плода; крім цього, при головній передлозі - за відповідними реакціями на подразнення ротової порожнини, язика і глотки (стискування при введенні пальпації у ротову порожнину); при задній передлозі - за стискуванням ануса при введенні пальця і за пульсацією пупкової артерії при пальпації пуповини.
2. Родові шляхи складаються з м'яких родових шляхів, до яких відносяться канал шийки матки, піхва, переддвер'я піхви, статева щілина і кістково-зв'язкової основи таза.
3. Родові сили – родовими силами є скорочення м'язів матки (перейми) і черевного пресу (потуги), які відбуваються ритмічно і послідовно, змінюючись так званими періодами пауз. Паузи між переймами і потугами служать для відновлення кровотоку у матці і плаценті, попереджують асфіксію плода.
Заняття № 15