Підсумкове заняття: отримання сперми від плідників с/г тварин та визначення її якості (2 год.)

Мета заняття: перевірити засвоєння студентами пройденого матеріалу.

1.Що є основною організаційною одиницею широкого впровадження

штучного осіменіння у виробництво ?

2. Що є основним завданням всіх видів штучного осіменіння ?

3.Хто безпосередньо займається одержанням сперми від плідників?

4. На що зважають при підборі?

5. Як необхідно утримувати плідників?

6. Як беруть сперму у дорослих бугаїв-плідників?

7. Як беруть сперму у молодих бугаїв-плідників?

8. До тварин із яким типом осіменіння належить велика рогата худоба?

9. До тварин із яким типом осіменіння належить кобили?

10. Самці якого типу осіменіння виділяють великий об’єм еякуляту?

11. Самці якого типу осіменіння виділяють малий об’єм еякуляту?

12. У яких самців найвища концентрація сперміїв в еякуляті?

13. Коли проводять осіменіння корови?

14. Які методи застосовують для штучного осіменіння корів і телиць?

15.В чому суть візо-цервікального способу осіменіння корів?

15.Як проводять візо-цервікальне осіменіння корів та телиць?

16. Які особливості мано-цервікального осіменіння корів?

15. Для осіменіння яких самок застосовують прилад УЗК-5?

16. Для осіменіння яких самок застосовують шприць-напівавтомат ЛК-4?

17.Який об’єм дози розведеної сперми застосовують при цервікальному осіменінні корів?

18. Як проводять вибірку вівцематок в охоті?

19. Якими методами користуються при штучному осіменінні овець?

20. Яка повинна бути кількість сперміїв в одній спермодозі для овець при штучному осіменінні?

20.Яка повинна бути кількість активних сперміїв в дозі сперми при цервікальному осіменінні корів?

21. Через скільки годин після першого осіменіння (за наявності ознак охоти) проводять повторне осіменіння корів?

22. Як визначають оптимальний час для осіменіння свиноматок.

23. Будова штучної вагіни для бугая зразку 1942року.

24. В чому полягає харківська технологія асептичного одержання сперми від бугая?

25. Який в середньому становить об’єм еякуляту у бугая при одержанні сперми?

26. Який колір має нормальна сперма бугая при органолептичному дослідженні?

27. Які особливості штучного осіменіня кобил?

Заняття № 13

Фізіологія вагітності (2 год.)

Мета заняття: вивчити будову й топографію статевих органів самок сільськогос­подарських тварин на різних стадіях вагітності; ознайомитися з будовою навколоплід­них оболонок і різних типів плацент; ознайомитися з методикою визначення віку плода.

Оснащення заняття: статеві органи забитих вагітних тварин, музейні пре­парати, схеми розвитку ембріона та плода, навколоплідних оболонок і плаценти, кро­вообігу плода; великі кювети, ножиці, анатомічні пінцети, скальпелі, зонди Ґудзику­ваті, вимірювальні стрічки, терези з важками, лупи.

Зміни будови і топографії статевих органів та навколо­плідних оболонок у вагітних тварин. У вагітних тварин матка значно збільшена в об'ємі, форма її, особливо у корів, асиметрична через різке збільшення рогу-плодовмістища. Довжина рогів матки у вагіт­них свиней досягає 2-3,5 м, а ширина 17-18 см; у місцях розмі­щення плодів вона розширена у вигляді ампул (такі самі зміни характерні для маток собак, кролематок). У кобил плід розміщується у тілі й розі матки.

На яєчниках помітні різного розміру фолікули, особливо з боку вільного рога, і обов'язково жовті тіла. Жовте тіло в одноплідних тварин завжди знаходиться з боку вагітного рога, у багатоплід­них - в обох яєчниках.

У вагітних тварин слизової оболонки переддвер'я і піхви бліда з синюватим відтінком, незначно вкрита липким слизом, канал шийки матки щільно закритий і закупорений густим липким слизом. Якщо розрізати скальпелем по великій кривизні ріг вагітної матки і подовжити далі розріз ножицями, то відкриється зовнішня оболонка плода – судинна (хоріон). На слизовій оболонці у кобил добре помітні бархатистість, численні крипти (заглиблення); у жуйних – карункули різного розміру, на яких теж є крипти. На слизовій оболонці матки у свиней видно маткові (плацентарні) зони й вільні від крипт ділянки. Розрізавши яєчник, можна візуально визначити розмір і будову жовтого тіла, його колір, консистенцію, часточковість. Характерним е глибоке вростання жовтого тіла у тканини яєчника.

Судин­на оболонка (хоріон) або плодова плацента разом з материнською плацентою забезпечує морфо-функціональний зв’язок плода з матір’ю. У жуйних хоріон нагадує дворогий мішок, що заходить в обидва роги матки. Зовнішня поверхня хоріону – гладенька, а у місцях з'єд­нання з карункулами, видно котиледони – ділянки плодо­вої частини плаценти, які є ску­пченнями ворсинок хоріона. До кожної такої плодової плаценти підходить велика артеріальна та венозна гілки. Розміщені на слизовій оболонці матки карбункули, що сильно розростаються під час вагітності, формують материнську плаценту.

У кобил судинна оболонка є наче відбитком з внутрішньої поверхні вагітної матки. Оскільки, вся поверхня хоріону вкрита ворсинками, то таку плаценту відносять до типу розсіяних.

На судинній оболонці свиней, ворсинки розсіяні дифузно, але в окремих зонах згруповані у невеликі пучки на зразок хоріальних вузликів плацен­ти корови.

За розміщенням ворсин на судинній оболонці розрізняють такі типи плацент:

– розсіяну (дифузну) плаценту – у якій вся судинна оболонка вкрита ворсинками (кобили, ослиці, верблюдиці, свині); множинну (котиледонну) – ворсинки хоріону тут згруповані у вигляді острівків-котиледонів (жуйні); зональну (кільцеву, пояскоподібну) – ворсинки хоріону тут згруповані стрічкою (собаки, кішки); дископодібну – ворсинчаста частина плаценти має форму диска (людина, кролі).

Таблиця 1