
- •Робота лабораторного практикуму № 1 Інтерполяція функцій методом найменших квадратів
- •1. Теоретичні та довідкові дані
- •Координати вузлів інтерполяції
- •1.1. Інтерполяція за допомогою алгебраїчних многочленів
- •1.2. Метод точкової інтерполяції
- •1.3. Точкова інтерполяція в задачі синтезу
- •1.4. Задача інтерполяції
- •1.5. Метод найменших квадратів
- •1.6. Квадратичне наближення лінійною функцією
- •1.7. Квадратичне наближення квадратним тричленом
- •2. Індивідуальне завдання
- •3. Порядок виконання роботи
- •Дані експериментальних вимірів для інтерполювання методом квадратичного наближення
- •Робота №1
- •4. Зразок виконання роботи
- •Початкові дані
- •Результати розрахунків
- •5. Контрольні питання та завдання
- •1.1. Визначення температури корпусу
- •1.1.1. Основні розрахункові формули
- •Значення функції f(ti,tj)
- •1.1.2. Алгоритм визначення температури корпусу
- •Значення коефіцієнтів а1, а2, а3 та а5 для повітря
- •1.2. Визначення температури нагрітої зони
- •1 Робота №2 .2.1. Визначення температури нагрітої зони апарату касетного типу
- •1.2.2. Визначення температури нагрітої зони апарату з горизонтальним шасі
- •1 Робота №2 .3. Визначення максимальної температури еом
- •1 Робота №2 .4. Визначення температури в довільній точці
- •2. Індивідуальне завдання
- •Дані для задачі 2.1
- •Дані для задачі 2.2
- •Розрахунок температури еом в усталеному режимі роботи
- •3. Порядок виконання роботи
- •4. Приклади розв’язування задач
- •2Робота №2 . Визначення температури корпусу
- •4. Визначення температури поверхні нагрітої зони
- •5. Визначення максимальної температури t0 нагрітої зони
- •Розрахунок температури еом в усталеному режимі роботи
- •5. Визначення максимальної температури t0 нагрітої зони
- •5. Контрольні питання та завдання
- •6Розрахунок температури еом в усталеному режимі роботи . Тестові питання до розділу
- •7 Робота №2 . Список Літератури
- •Робота лабораторного практикуму № 3 Механічні коливання плати
- •1. Теоретичні та довідкові дані
- •Схеми закріплення плати
- •Значення частотної константи с
- •Значення поправкового коефіцієнта Ke для різних відношень ваги елемента і пластини
- •2Механічні коливання плати . Індивідуальне завдання
- •3. Порядок виконання роботи
- •4. Приклад розрахунку механічних коливань плати
- •5. Контрольні питання та завдання
- •6. Тестові питання до розділу «обчислювальна техніка як механічна система»
- •Робота № 3
- •7. Список Літератури
- •Робота лабораторного практикуму № 4 Розрахунок функції чутливості дільника напруги
- •1. Теоретичні відомості
- •2. Індивідуальне завдання
- •3. Порядок виконання роботи
- •4. Зразок виконання роботи
- •5. Контрольні питання і завдання
- •6 Розрахунок функції чутливості дільника напруги . Тестові питання до розділу «Конструювання на основі параметричної чутливості»
- •7. Список Літератури
- •Робота лабораторного практикуму № 5 Визначення ймовірності безвідмовної роботи системи
- •1. Теоретичні та довідкові дані
- •1.1. Основні критерії надійності
- •1.2. Структурна модель надійності
- •1.2.1. Основне з’єднання елементів
- •1.2.2. Резервовані системи
- •1.2.3. Системи з паралельним і послідовним з’єднанням
- •1.2.4. Визначення безвідмовності системи методом перебору станів
- •1.3. Системи з багатьма видами відмов
- •2. Індивідуальне завдання
- •3. Порядок виконання роботи
- •Структурні схеми надійності
- •Значення безвідмовностей елементів
- •Схеми з’єднань діодів
- •Значення параметрів схем
- •4Робота № 5 . Зразок виконання роботи Задача 5.1
- •Задача 5.2
- •5. Контрольні питання та завдання
- •6. Тестові запитання до розділу „Надійність обчислювальної техніки”
- •Робота № 5
- •7. Список Літератури
- •Основи конструювання обчислювальної техніки
- •58012, Чернівці, вул.. Коцюбинського, 2
1.1.2. Алгоритм визначення температури корпусу
Рекомендується такий порядок визначення температури корпусу tK:
визначити значення площ А, Аб, Ак;
задати значення перегріву θKC=θ1, наприклад θ1=10°C;
знайти значення
обчислити, згідно з формулою (2.7), значення степеня n закону конвективного теплообміну та потім, згідно із формулою (2.8) чи (2.9), – значення коефіцієнтів теплообміну послідовно для бічних граней αкб, кришки αкк та дна αкд (значення n для різних граней можуть бути різними);
за формулою (2.5) та таблицею 2.1 знайти значення αв;
згідно із формулою (2.4) визначити те значення теплового потоку Ф1, яке в усталеному режимі роботи забезпечить перегрів θ1;
задатись новим значенням перегріву θ2, наприклад θ2=20°С, повторити процедуру і знайти значення Ф2;
в системі координат перегрів-тепловий потік (рис. 2.2) за трьома точками (0,0), (θ1, Ф1) і (θ2, Ф2) побудувати в масштабі теплову характеристику корпус-середовище (рис. 2.2).
користуючись тепловою характеристикою, знайти те значення перегріву θKC, яке відповідає споживаній потужності Р;
знайти температуру корпусу tK=tC+ θKC.
Розрахунок
температури ЕОМ в усталеному режимі
роботи
Рис. 2.2. Теплова характеристика
Таблиця 2.2
Значення коефіцієнтів а1, а2, а3 та а5 для повітря
Коеф. |
tm,0С |
||||||||||
5 |
10 |
20 |
30 |
40 |
60 |
80 |
100 |
120 |
140 |
150 |
|
а2 |
- |
1,40 |
1,38 |
1,36 |
1,34 |
1,31 |
1,29 |
1,27 |
1,26 |
1,25 |
1,24 |
а3 |
1,69 |
1,66 |
1,61 |
1,57 |
1,53 |
1,45 |
1,39 |
1,33 |
1,29 |
1,25 |
1,23 |
B |
0,63 |
0,62 |
0,61 |
0,60 |
0,59 |
0,59 |
0,60 |
0,60 |
- |
- |
- |
Варто знати, що
збільшення перегріву (θ2>θ1)
може змінити закон тепловіддачі n=1/4
на більш інтенсивний закон
n=1/3.
Теплова характеристика нелінійна
(близька до лінійної), а значення Р
може бути менше
Ф1,
більше Ф2
або лежати в межах
.
1.2. Визначення температури нагрітої зони
На другому етапі здійснюється перехід від температури корпуса до температури нагрітої зони за методикою попереднього параграфа. Знову треба задатися двома значеннями перегріву θSK, побудувати теплову характеристику і знайти tS. Коефіцієнт αв визначається знову за формулою (2.5). Визначення конвективних коефіцієнтів тепловіддачі здійснюється за іншими формулами, бо має місце складний процес теплообміну в замкнутому просторі між нагрітою зоною і корпусом. Вводиться поняття ефективного коефіцієнта тепловіддачі в прошарках різної конфігурації. Формули для визначення цих коефіцієнтів залежать від геометрії прошарків. В першу чергу враховують, чи це апарат касетного типу з відносно малими повітряними прошарками, чи це апарат із великими елементами, розташованими на горизонтальному шасі.