Контрольні запитання

31. Чому під час аналізу мікроелементів в об’єктах довкілля застосовують фізико-хімічні методи аналізу? Які основні характеристики фізико-хімічних методів аналізу?

32. Охарактеризуйте застосування фотометричних методів аналізу в дослідженні об’єктів довкілля.

33. Наведіть приклади застосування фотометричного та екстракційно-фотометричного аналізу речовин в об’єктах довкілля.

34. Які елементи можна визначати методом емісійної полуменевої фотометрії та яка особливість застосування цього методу в дослідженні вод та ґрунтів?

35. Які елементи можна визначати методом атомно-абсорбційної фотометрії полум’я та яка особливість застосування цього методу в аналізі вод та ґрунтів?

36. Як можна виконувати визначення важких металів методом атомної абсорбції в умовах впливу матриці макроелементів після застосування концентрування розчину?

37. Які різновиди вольтамперометричних методів застосовують в аналізі ґрунтів та вод? У чому переваги та недоліки полярографічного методу аналізу природних об’єктів та яка підготовка проби для цього необхідна?

38. Поясніть, як можна визначити вміст молібдену вольтамперометричними методами та яка підготовка проби необхідна.

39. Як можна визначити групу важких металів з одної проби методом інверсійної вольтамперометрії? У чому суть цього методу?

40. У чому суть потенціометричного аналізу?

41. В якому випадку доречно застосовувати метод потенціометричного титрування в аналізі об’єктів довкілля?

42. В якому випадку доречно застосовувати метод прямої потенціометрії в аналізі об’єктів довкілля? Охарактеризуйте найчастіше використовувані електроди.

43. У чому переваги та недоліки кінетичних методів аналізу? Яких умов слід дотримуватися при виконанні аналізу цими методами?

44. Які типи взаємодії використовують в аналізі кінетичними методами вод та інших розчинів природного походження?

45. Як визначають концентрацію визначуваного інгредієнта при застосуванні кінетичних методів аналізу?

11. Методи концентрування і розділення в аналізі об’єктів довкілля

Макро- та мікроелементи в об’єктах довкілля є в різних формах. Огляд методів аналізу макроелементів, підготовка проби до їх визначення розглянуті у попередніх розділах. Значно складніше виконати аналіз інгредієнтів, які є в мікрокількостях.

У розчині неорганічні мікроелементи утворюють гідратовані іони; комплексні сполуки з неорганічними та органічними лігандами; колоїдні частинки (гідроксиди та частково фосфати); органічні речовини в молекулярній формі, у вигляді колоїдних частинок.

У складі суспензії у воді, в складі нерозчинної частини ґрунту мікроелементи можуть бути оклюдовані мінералами; захоплені суспендованими частинками; у складі органічних речовин біологічного походження. В рослинах мікроелементи в основному зв’язані з органічними сполуками.

Для визначення загального вмісту мікроелементів неорганічних сполук у рослині та в ґрунті пробу повністю руйнують термічним або хімічним обзоленням. У витяжках та у водах проводять підготовчі операції: відділяють частинки суспензії фільтруванням; розкладають органічні речовини обзоленням, дією УФ-випромінювання. За необхідності переводять елемент в один ступінь окиснення.

Під час аналізу складної суміші одні інгредієнти заважають визначенню інших, якщо їхні аналітичні сигнали перекриваються. Коли маскування не дає позитивного результату, то такі інгредієнти необхідно розділити. Одним із методів розділення є осадження. Часто застосовують методи розділення з одночасним концентруванням.

При визначенні малих та ультрамалих кількостей елементів у природних об’єктах користуються різними методами концентрування.

Концентрування  це підвищення вмісту інгредієнта в аналізованому розчині за допомогою проведених операцій, яке дозволяє визначати його доступними методами аналізу.

При концентруванні в міру виділення певних форм мікроелементів з розчину в ньому порушується рівновага.