1. Предмет і поняття цивільного права

Цивільне право – це сукупність правових норм, що становлять основний зміст приватного права та регулюють і охороняють особисті немайнові й майнові відносини, які ґрунтуються на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності учасників, з метою задоволення останніми власних матеріальних і духовних потреб та інтересів. Основну роль при визначенні цивільного права як галузі права є його предмет, методи, принципи, ф-ї. Предметом ЦП є сукупність відносин, що регулюються його нормами, тобто особисті немайнові та майнові відносини. Новий ЦК вніс новизну в структуру предмету ЦП. Насамперед вона полягає в тому, що сюди були включені особисті немайнові відносини, поширивши на них не тільки захисний вплив ЦП, як було раніше, але й встановивши щодо них ефективний механізм правового регулювання. Ознаки особистих немайнових відносин – 1)є особистісними. 2)є немайновими, їх зміст не можна визначити в грошовому чи ін.. майновому еквіваленті. 3)виникають та існують між юридично рівними учасниками. 4)забезпечують задоволення переважно духовних потреб. За напрямком забезпечення інтересів особисті немайнові відносини поділяються на: особ.немайн.,які спрямовані на задоволення природних потреб та інтересів(щодо життя і здоров»я ф.о.); які спрямовані на задоволення соц.. потреб (честь,гідність ф.о.). Майнові відносини становлять більшість відносин, які регулюються ЦП. Ознаки майнових відносин: 1)є економічними, тобто носять грошово – товарний х-р. 2) виникають та існують між учасниками, які наділені майновою самостійністю та юрид.рівністю. 3)забезпечують задоволення переважно матеріальних потреб та інтересів. Майнові відносини поділяють на: відносини щодо належності майна; щодо закріплення процесу переходу майна; щодо управління корпорацією; щодо створення та використання об»єктів інтелектуальної власності. Метод ЦП – сукупність правових засобів та способів впливу відповідної галузі права на суспільні відносини, що становлять її предмет. Метод ЦП є комплексною категорією, що х-ся такими ознаками: 1) юридична рівність учасників, їх самостійність та незалежність. 2) диспозитивність у виборі поведінки учасників цив.-правових відносин. 3) судове вирішення спорів. 4) майново – компенсаційний х-р засобів примусового впливу на правопорушника. Якщо відносини за своїм змістом є майновими, проте засновані на адм. або ін. владному підпорядкуванні однієї сторони іншій, наприклад фінансові, податкові, бюджетні тощо, то вони не належать до предмета цив – правового регулювання.

2. Цивільне законодавство України: поняття, структура. Дія актів цивільного законодавства в часі, просторі та за колом суб’єктів

Відповідно до ст. 4 ЦК основу цив.зак-ва Укр. Становить КУ. Основним актом цив.зак-ва є ЦК. Актами цив.зак-ва є також ін.. закони Укр., які приймаються відповідно до КУ та ЦК. Цив. Відносини можуть регулюватися актами ПУ у випадках встан. КУ. Актами цив. Зак-ва є також постанови КМУ. Ін. органи державної влади Укр., органи АРК можуть видавати нормативно – правові акти, що регулюють цив. Відносини у випадках встан.КУ та законами. У своїй сукупності нормативно – правові акти формують цив.зак-во. Акти цив.зак-ва регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акти цив.зак-ва не має зворотної дії у часі, крім випадків коли він пом’якшує або скасовує цив. Відповідальність особи. Якшо цив. Відносини виникли раніше і регулювалися актом цив.зак-ва, який втратив чинність, новий акт цив.зак-ва застос. До прав та обов’язків, що виникли з моменту набрання ним чинності. (ст.5 ЦК). До актів цив.зак-ва застос. Загальні засади щодо дії в часі. З-н набирає чинності через 10 днів з дня офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування. Відповідно до Указу ПУ «Про порядок офіц.оприлюднення…» з-ни Укр., ін. акти ВРУ, акти ПУ, КМУ не пізніше як у 15-деннний строк після їх прийняття у встановленому порядку і підписання підлягають оприлюдненню держ.мовою в офіц.друк. виданнях. НПА ВРУ і ПУ набирають чинності через 10 днів з дня їх офіційного оприлюднення, якшо ін. не передбачено самими актами, але не раніше дня їх опублікування в офіц.друк. виданні. НПА КМУ набирають чинності з моменту їх прийняття, якшо більш пізній строк не передбачено в цих актах. Акти КМУ, які визначають цив. Права і обов’язки громадян, набирають чинності не раніше дня їх опублікування в офіц.. друк. Виданнях. НПА міністерств, ін. органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, які стосуються прав, свобод і законних інтересів громадян або мають підвідомчий х-р, підлягають державній реєстрації у Мінюсті і набирають чинності через 10 днів після реєстрації, якщо в них не встановлено пізнішого строку. НПА набирають сили одночасно на всій території Укр. І поширюють свою дію на всіх учасників цив. Правовідносин, якшо ін.. не передбачено в НПА. Припинення дії НПА: 1) настання конкретної дати, яку прямо передбачено в нпа. 2) відміни нпа іншим нпа рівної юридичної сили. 3) визнання нпа таким, що суперечить КУ. 4) прийняття нового нпа рівної юрид. Сили. 5) прийняття нового нпавищої юрид. Сили, шо по – іншому врегульовує відповідні суспільні відносини.