388

9. Загальні показники якості об’єктів довкілля

До загальних показників належать ті, які дають загальну характеристику стану об’єкта, його забруднення. До цієї групи показників слід віднести визначення вологості, якісний аналіз на вміст макро- та мікроелементів, загальний вміст груп речовин, наприклад, органічних речовин чи важких металів у водах, сумарний вміст певного елемента (загальний вміст карбону у воді, вміст сульфуру та нітрогену в органічних речовинах) та інше. Деякі показники стосуються лише певного об’єкта, інші є спільними для різних об’єктів.

Загальні показники стосуються переважно визначення макроелементів чи групи макроелементів, вміст яких досить великий у об’єктах довкілля, тому для визначення оправдане застосування хімічних методів аналізу. Однак у деяких випадках аналіз проводять фізико-хімічними методами, як, наприклад, контроль за вмістом сполук нітрогену оптичними, нітрату та фториду потенціометричним методом.

9.1. Застосування хімічних методів в аналізі об’єктів довкілля

В аналітичному контролі об’єктів довкілля інструментальні методи все більше витісняють хімічні методи. Однак роль хімічних методів в аналітичному контролі залишається значною. Залежно від виду забруднення можливе широке застосування інструментальних методик. Однак при виконанні аналізів традиційними хімічними методами не потрібна дороговартісна апаратура. Через меншу залежність результатів хімічних аналізів від складу проб їх широко використовують для контролю якості аналізів, виконаних інструментальними методами. Аналіз хімічними методами є досить тривалий в часі, особливо гравіметрія.

Гравіметричні методи вживають не надто часто. Ці методи дуже точні, однак не є високочутливими, тому застосовують лише в дослідженні відносно великих вмістів речовин.

Визначення вмісту вологи у зразках просушуванням, сухого залишку та мінералізації води просушуванням і прожарюванням є по суті гравіметричними. Застосовують гравіметричний метод аналізу для визначення вмісту сульфату у воді, вмісту завислих у воді речовин, загального вмісту у воді жирів та нафтопродуктів. Гравіметричне визначення вимагає застосування селективних реакцій, а одержаний осад повинен бути повністю очищеним від сторонніх речовин, які можуть співосадитися на ньому. Це досить складно, враховуючи що розчин, одержаний з природного об’єкта, містить дуже велику кількість різних речовин. Тому часто гравіметричний метод комбінують з іншими – одержаний осад розчиняють і визначення завершують титриметрично, як наприклад під час визначення ємності поглинання ґрунту та в інших випадках.

Титриметричні методи досить чутливі, але придатні для аналізу відносно великих кількостей інгредієнта, бо чутливість методу не забезпечує можливості аналізувати вміст мікроелементів. Титрування виконується швидко, процедура проста, не потребує дорогої апаратури та складної підготовки проби. Однак селективність методів титриметрії не надто висока. Крім того, необхідні певні реактиви для виготовлення стандартних розчинів (первинного, вторинного) та набір різних індикаторів. Титриметричним методом зручно користуватись у лабораторіях поблизу місця забору проби.

Титриметричним методом визначають переважно неконсервативні компоненти: O₂, Ca, Mg, SO₄^2-, S^2-, CO₃^2- у водах, в ґрунтових витяжках, у пробі після її повного розчинення. Протолітометричним титруванням визначають кислотність та лужність води і витяжок, тимчасову твердість води; йодометричним методом визначають вміст сульфідів, розчиненого у воді О₂, „активного хлору”, аскорбінової кислоти; біхроматометричним завершують визначення ХСК води; за методом осадження визначають вміст хлоридів у воді, а комплексонометричним титруванням – загальну твердість води та вміст солей магнію і кальцію.

Часто титриметричний аналіз є одним з етапів аналізу, як наприклад, при визначення мінералізації води методом іонного обміну або під час дослідження біологічного споживання кисню у воді.