- •Тема 1. Міжнародна економіка: середовище, еволюція, зміст План
- •Література
- •1.1. Сучасний світ і середовище міжнародної економіки
- •1.2. Еволюція світового ринку та міжнародної економіки. Зміст міжнародної економіки
- •1. 3. Структура міжнародної економіки
- •Національна економіка
- •Основні терміни і поняття
- •Контрольні та дискусійні питання
- •Тема 2. Основи руху міжнародної економіки План
- •Література
- •2.1. Рух міжнародної економіки: форми, напрямки, чинники
- •2.2. Матеріальні основи розвитку міжнародної економіки
- •2.3. Соціально-економічні основи розвитку міжнародної економіки
- •Основні терміни і поняття
- •Контрольні та дискусійні питання
- •Тема 3. Міжнародна торгівля План
- •Література
- •3.1. Теорії міжнародної торгівлі
- •3.2. Ціноутворення у міжнародній торгівлі
- •3.3. Наслідки міжнародної торгівлі
- •3.4. Напрямки та інструменти зовнішньоторговельної політики держави
- •Основні терміни і поняття
- •Контрольні та дискусійні питання
- •Тема 4: Міжнародна міграція робочої сили План
- •Література
- •Сутність, фактори та види міжнародної міграції робочої сили
- •4.2. Наслідки міжнародної міграції робочої сили
- •4.3. Сучасні тенденції розвитку міжнародного ринку праці
- •4.4. Україна в міжнародній міграції робочої сили
- •Сновні терміни і поняття
- •Контрольні та дискусійні питання
- •Тема 5: міжнародна міграція капіталу План
- •Література
- •Міжнародна міграція капіталу: сутність, чинники, форми
- •5.2. Рух підприємницького капіталу
- •5.2.1. Прямі іноземні інвестиції та їх регулювання
- •5.2.2. Портфельні інвестиції
- •5.3. Позичковий капітал у міжнародній економіці та проблема зовнішньоекономічної заборгованості
- •5.4. Міжнародний ринок кредитних й інвестиційних ресурсів та його структура
- •Основні терміни і поняття
- •Контрольні та дискусійні питання
- •Тема 6. Міжнародні валютно-фінансові відносини План
- •Література
- •6.1. Міжнародна валютна система та її елементи
- •6.2. Еволюція міжнародної валютної системи
- •6.3. Валютний ринок та валютні операції
- •6.4. Платіжний баланс та валютна політика
- •Основні терміни і поняття
- •Контрольні та дискусійні питання
- •Тема 7. Глобалізація економіки та економічна інтеграція План
- •Література
- •7.1. Глобалізація економіки як тенденція світового розвитку
- •7.2. Економічна інтеграція: сутність, напрями та наслідки
- •7.3. Інтеграція України до світового господарства
- •Основні терміни і поняття
- •Контрольні та дискусійні питання
4.2. Наслідки міжнародної міграції робочої сили
Міжнародна міграція робочої сили має неоднакові наслідки для різних груп населення в країнах еміграції та імміграції, світу в цілому. Як правило, виділяють три головні групи наслідків міжнародної міграції робочої сили:
1. Стандартні ефекти, що обумовлені впливом міграції на ринок праці.
2. Наслідки для державних фінансів.
3. Позаринкові витрати.
1 . Стандартні ефекти на ринку праці. Розглянемо вплив міжнародної міграції робочої сили на ринок праці у країнах в’їзду та виїзду на прикладі двохкраїнної моделі (рис. 4.1). На рис. 4.1 використовуються такі означення: W — ставка заробітної плати (дол/год.), L — кількість робітників (млн. чол.), Sus — пропозиція робочої сили у США, Dus — попит на робочу силу у США, Smex=Sr+Smig — пропозиція робочої сили у Мексиці до еміграції з неї частини робітників, Sr — пропозиція робочої сили в Мексиці після міграції з неї частини робітників.
Припустимо, що дві країни мають різний рівень життя (у даному прикладі — це США і Мексика). Охарактеризуємо стан ринку праці у цих країнах у випадку відсутності трудової міграції між ними. Рівновага на ринках праці обох країн при цьому встановлюється у точках А і А′ відповідно. Ціна 1 години послуг праці у США складає 4,5 дол/год., а у Мексиці — 1,25 дол/год.
W W
Sus
Sr
4.50
Smex=Sr+Smig
4.00 1,60
Dus c d e
1,25
0 88 100 108 72 80 92
а) Ринок праці США б) Ринок праці Мексики
Рис. 4.1. Наслідки міжнародної міграції робочої сили
Припустимо, що формальні бар’єри міграції скасовані і мексиканські робітники можуть емігрувати і конкурувати на ринку праці в США. Якщо б переміщення із Мексики до США не вимагало ніяких витрат, то процес еміграції розширювався б, поки спадаючий рівень заробітної плати у США не вирівнявся із зростаючою зарплатою в Мексиці. Наявність економічних та психологічних витрат імміграції протидіє вирівнюванню заробітної плати в обох країнах і розрив в них зберігається навіть при повній юридичній свободі переміщення. Внаслідок цього лише обмежена кількість осіб (припустимо, 20 млн. чол.) будуть вважати виграш у заробітній платі в 2,40 дол/год. (4,00 – 1,60 = 2,40) достатнім, щоб компенсувати витрати міграції.
Внаслідок прибуття мігрантів до США пропозиція праці зростає, а ціна праці (погодинна ставка заробітної плати) знижується з 4,50 до 4,00 доларів за годину, що відповідає точці В. У результаті від’їзду мігрантів з Мексики зменшується пропозиція праці, а ціна праці підвищується з 1,25 до 1,60 дол/год., що відповідає точці В′.
Нова рівновага у точці В′ означає, що кількість бажаючих емігрувати з Мексики (92 млн. чол. – 72 млн. чол. = 20 млн. чол.) відповідає обсягу попиту на додаткових робітників у США. (108 млн. чол. – 88 млн. чол. = 20 млн. чол.).
За П. Ліндертом, чистий виграш мігрантів з Мексики становить еквівалент площини області d+e; виграш мексиканських робітників, що залишились у Мексиці, становить с, програш мексиканських підприємців становить область c+d; виграш американських підприємців становить область a+b; програш американських робітників становить область а. В цілому країна імміграції виграє область b, а країна еміграції виграє область е.
2. Розглянемо наслідки міжнародної міграції робочої сили, які пов’язані з державними фінансами. Рівнодіюча податкових та видаткових складових державних фінансів, пов’язаних з міграційними процесами, не однакова для країн еміграції і імміграції. Вважається, що в країнах еміграції втрати у зв’язку з неотриманням можливих податкових надходжень від емігрантів перевищують виграш, що отримується в результаті скорочення державних послуг та благ у зв’язку з виїздом емігрантів. За кордон виїздять, як правило, особи працездатного віку, що отримали освіту за більшою або меншою участю державного фінансування, і країна еміграції втрачає потенційні податки з їх доходів. Більшість економістів вважає, що для обмеження виїзду спеціалістів високої кваліфікації доречно ввести особливий податок для осіб, що від’їжджають за кордон, який компенсував би видатки країни на надані суспільні товари та послуги.
Щодо фінансів країни імміграції, вважається, що іммігранти виплачують у вигляді податків набагато більше, ніж їх приїзд коштує бюджету у вигляді допомоги по бідності, перевантаження громадських установ тощо.
Третя група наслідків — позаринкові — можуть мати як форму втрат, так і форму виграшу. Виграш пов’язується, перш за все, з отриманням додаткових знань. Мається на увазі, що тільки частина економічного виграшу від цих знань належить мігрантам та їх роботодавцям, а інша частина ефекту розповсюджується на всіх людей країни.
Негативні наслідки імміграції пов’язані з можливою перенаселеністю країни і зростанням соціальної напруженості, що частіше за все, викликане безробіттям і конкуренцією національних та іноземних робітників на ринку праці.