3.3. Наслідки міжнародної торгівлі

P Sus P

2 m A 2 Sx

1 a b c 1 b+с e Dus

Dm

20 40 60 Q 40 Q

а) ринок тканин США б) міжнародна торгівля тканинами

Рис. 3.5. Наслідки міжнародної торгівлі

Наслідки міжнародної торгівлі розглянемо як сукупні наслідки для споживачів, виробників та країн в цілому:

1. Наслідки для споживачів країни-імпортера. В умовах відсутності міжнародної торгівлі рівноважна ціна на американському ринку тканин складала 2 $ за метр (рис. 3.5, а). Рента американських споживачів визначалась областю m. Після встановлення вільних зовнішньоторговельних відносин ціна на американському ринку тканин зменшується до 1 $ за метр. Рента споживачів зростає до області m+a+b+c, тобто чистий виграш американських споживачів від встановлення вільних зовнішньоторговельних відносин складає область a+b+c.

2. Наслідки для виробників країни-імпортера. До виникнення вільної торгівлі між США та Англією при ринковій ціні 2 $ за метр американські виробники вигравали область e+a. Після виникнення вільної торгівлі і зменшення ринкової ціни до 1 $ за метр рента виробників зменшується до області е, тобто чистий програш американських виробників визначається областю а.

3. Наслідки для країни-імпортера в цілому визначаються сукупними наслідками для національних споживачів та виробників. Якщо американські споживачі виграють а+b+c, а виробники програють а, то США, виграє область b+c, що визначається перевищенням виграшу американських споживачів над програшем американських виробників.

4. Наслідки для країни-експортера. Виграш Англії від вільної торгівлі із США визначається областю f, що характеризується перевищенням виграшу англійських виробників над програшем англійських споживачів (рис. 3.5, б).

Отже міжнародна торгівля взаємовигідна як для країни - експортера, так і країни - імпортера товару.

Розподіл виграшу від торгівлі залежить від того, чиї ціни перетерпіли найбільші зміни, оскільки обсяг зовнішньої торгівлі в обох країнах однаковий. За правилом розподілу виграшів, виграші від зовнішньої торгівлі розподіляються прямо пропорційно до змін цін у обох країнах.

Якщо співвідношення цін у США змінилося на Х відсотків (від ціни вільної торгівлі), а в Англії — на Y відсотків, то

. (3.1)

Умови торгівлі визначаються як співвідношення експортних цін країни до імпортних цін. Якщо умови торгівлі визначаються для більш ніж двох товарів, то використовується співвідношення індексів експортних та імпортних цін:

, (3.2)

де Px = XiPi — індекс експортних цін;

Pm = MiPi — індекс імпортних цін;

Xi — частка i-го товару у сукупній вартості експорту в базисному році;

Mi — частка i-го товару у вартості імпорту в базисному році;

Pi — співвідношення поточної ціни на товар та його ціни в базисному році.

Розвиток міжнародної торгівлі призводить не лише до вирівнювання цін на кінцеву продукцію, але й до вирівнювання цін на економічні ресурси, тобто впливає і на зміни доходів власників економічних ресурсів. Наприклад, відповідно до теорії Хекшера - Оліна, надлишковим фактором виробництва для США вважають землю, а дефіцитним — працю. Для Англії — навпаки. При цьому в США в умовах відсутності зовнішньої торгівлі встановлюється низька орендна плата за землю і висока заробітна плата. Встановлення зовнішньоекономічних відносин між Англією та США призводить до зменшення цін на тканини у Америці та зростання цін на зерно, в Англії — навпаки. Це сприятиме тому, що в США зменшиться заробітна плата, а зросте орендна плата, а в Англії — орендна плата зменшиться, а заробітна плата зросте.

Таким чином, міжнародна торгівля призводить до зростання доходів американських фермерів (власників землі) і англійських робітників (власників праці). При цьому зменшуються доходи американських робітників і англійських фермерів.

Зазначена закономірність полягає в тому, що чим більше той чи інший фактор спеціалізований на експортному виробництві, тим більше він виграє від зовнішньої торгівлі. І навпаки, чим вища концентрація факторів у виробництві конкуруючої з імпортом продукції, тим більше він втрачає в результаті зовнішньої торгівлі. Для порівняння експортної та імпортної спеціалізації факторів використовують показник ступеня експортної спеціалізації фактора:

, (3.3)

де, Qix — частка доходу і-го фактора у загальній вартості експорту;

Qim — частка доходу і-го фактора у загальній вартості конкуруючої з імпортом продукції, рівної за обсягом імпорту;

Qi — частка доходу і-го фактора у сумарному національному доході.

Умови розвитку міжнародної торгівлі визначаються динамікою економічного зростання. Економічне зростання означає зсув кривої виробничих можливостей праворуч. Це може бути результатом зростання пропозиції факторів виробництва, а також зростання ефективності їх використання. Якщо усі фактори виробництва у всіх країнах зростають однаковими темпами, то співвідношення світових цін, структура міждержавних торговельних потоків не змінюються, змінюються лише обсяги торгівлі. На структуру зовнішньої торгівлі впливають розбіжності в темпах зростання між факторами виробництва і між країнами.

Можна виділити три типи економічного зростання залежно від того, у якій галузі зростання використання якісних ресурсів призводить до збільшення обсягів виробництва.

1. Експорторозширююче зростання має місце у тих галузях, де зростає обсяг виробництва експортної продукції. Це призводить до розвитку світової торгівлі і зменшення відносної ціни експортної продукції.

2. Імпортозаміщуюче зростання характерне для зростання обсягу виробництва у галузях, що конкурують з імпортом. Це сприяє зменшенню попиту і цін на імпортовані товари, скороченню міжнародної торгівлі.

3. Розорююче зростання виникає у випадку, коли підсумкове погіршення умов торгівлі ставить економіку в менш вигідне становище не тільки в порівнянні з варіантом інвестування в імпортозаміщуючі галузі, але і з вихідним варіантом до початку зростання факторів. Добробут країни при цьому стане меншим, ніж до економічного зростання.