12.1. Міжнародний поділ праці, його суть і значення у формуванні зовнішньоекономічних зв'язків

В основі світового господарства будь-якої національної економіки лежать міжнародний поділ праці та міжнародний обмін, які передбачають, то виробництво і споживання окремих країн так чи інакше пов'язані між собою.

Поглиблення і розвиток міжнародного поділу праці залежать від природних факторів, соціальних, національних, етнічних, політичних і правових умов. Найважливішим чинником формування міжнародного поділу праці є розвиток виробництва, стан науки іі техніки, науково-технічний прогрес, що приводить до спеціалізації виробництва. Можливості спеціалізації певної країни у світовому господарстві визначаються, передусім, національним рівнем продуктивності праці й ефективності виробництва, а відтак - витратами виробництва товарів та їх конкурентноспроможністю на світовому ринку.

Зростаюче значення міжнародник економічних відносин пов'язане з формуванням і розвитком промисловості, машинної індустрії. Виникнення нових галузей і видів виробншлва, збільшення продуктивності праці розширили можливості вивозу і продажу за кордон значної частини виробленої продукції. Водночас, поява транспортних засобів дала змогу перевозити товари на значні відстані й у великих кількостях. Усе це сприяло зародженню й інтенсивному розвитку міжнародної торгівлі, розширенню економічних зв'язків та спеціалізації окремих країн на переважаючому виробництві тих чи інших продуктів.

У XX ст. екстенсивний розвиток інтернаціоналізації господарського життя на базі торгівлі був доповнений вивозом позичкового і виробничого капіталів. Це призвело до формування транснаціональних корпорацій, у результаті чого почали складатися міжнародні виробничо-коопераційні зв'язки.

У другій половині XX сг. зростаюча взаємозалежність національних господарств і цілісність світової економічної системи вступили в нову фазу,яка характеризується подальшим поглибленням міжнародного поділу праці, інтенсивним розвитком міждержавної спеціалізації й кооперування виробництва на рівні фірм і підприємств, що було викликано такими обставинами:

- випереджаючим зростанням обробної промисловості;

- покращенням міжнародної транспортної інфраструктури на основі НТП;

- через інформаційну революцію на базі бурхливого розвитку електроніки, кібернетики, використання космічних супутників зв'язку відбувся переворот у засобах телекомунікацій;

- значним стрибком у розвитку ТНК, які виникли ще на початку стщліття;

- якісними змінами в сфері міжнародного ринку позичкових капіталів. Усі ці зрушення у сферах виробництва, комунікацій, торгівлі, зарубіжного інвестування і фінансів перетворили міжнародну економіку в цілісний глобальний організм, спаяний не просто міжнародним поділом праці, але й гігантськими за своїми масштабами виробничо-збутовими структурами, глобальною фінансовою системою і планетарною інформаційною мережею. Міжнародний поділ праці - це спеціалізація виробництва окремих країн на певних видах продукції (робіт, послуг), що обумовлює наступний міжнародний обмін цими продуктами.

Міжнародний поділ праці спрямований на реалізацію досягнень науково-технічної революції та є як універсальним способом розвитку продуктивних сил, так і суспільним чинником, який виступає основою для природного фактора в розміщенні виробництва.

Міжнародний поділ праці проводиться для підвищення ефективності виробництва, економії витрат суспільної праці, раціонального розміщення виробничих ресурсів.

Нині розвиток традиційних форм міжнародного поділу праці доповнюється інтеграційними процесами і діяльністю транснаціональних корпорацій. У цих процесах найбільш вираженими є інтенсивність обміну і зростаюча мобільність факторів виробництва стосовно національних територій.

За сучасних умов жодна країна не може претендувати на повноцінний економічний розвиток без залучення її до міжнародних господарських зв'язків. «Здоров'я» економіки будь-якої країни тісно пов'язане з економічною політикою інших країн, а форма участі у світовому поділі праці залежить від географічного положення держави, відмінностей у природно-кліматичних умовах країн, від їх ресурсного забезпечення та розвитку продуктивних сил.