8.4.4. Особливості формування та розселення сільського та міського населення

Для характеристики розміщення населення використовують термін роз­селення — розміщення населення по території і форми його територіальної організації у вигляді системи поселень. Виділяють сільське і міське розсе­лення.

Основними чинниками розселення, в тому числі його інтенсивності та напрямів, є соціально-економічні (розвиток та розміщення продуктивних сил), природні та демографічні. Найважливішим є соціально-економічний чинник, тобто розміщення продуктивних сил, що впливає на виникнення міст і значний приплив сільського населення до них.

Кількість міського населення за результатами Всеукраїнського перепису складала 67,2 %, сільського - 32,8 %. Порівняно із 1989 р. і міське, і сільське населення зменшилося, проте співвідношення між ними в цілому по країні впродовж останніх двох переписів залишалося практично незмінним. Особливо висо­кий рівень міського населення в Донецькій (90%), Луганській (86%) та Дніпропетровській (83%) областях, низький рівень (менше 50%) характер­ний для Вінницької, Рівненської, Тернопільської, Івано-Франківської, Чернівецької та Закарпатської областей.

З 1989 р. кількість міст в Україні збільшилася на 20 і на 5 грудня 2001 р. офіційно зареєстровано 454 міста, До найбільш урбанізованих регіонів належать Донеч­чина (90 %), Луганщина (86 %) та Дніпропетровщина (83 %). Низький ступінь урбанізації (менше 50 %) притаманний Вінницькій, Рівненській, Тернопільській, Івано-Франківській, Чернівецькій та Закарпатській об­ластям (в останній питома вага міського населення менше 40 %).

Урбанізація — збільшення кількості міських поселень, міського населення, особливо за рахунок великих міст, підви­щення ролі міст у житті суспільства, один з найважливіших глобальних процесів сучасного світу. Виділяють такі загальні риси урбанізації: швидкі темпи зростання міського населення; концентрація населення і господарства переважно у великих містах; розширення території міст, перетворення їх на міські агломерації.

Головними особливостями і наслідком урбанізації є концентрація промислового виробництва і міського населення на порівняно обме­женій площі, заміна природних ландшафтів асфальтовим і бетонним покриттям, спорудами, підземними комунікаціями, залучення вели­кої кількості води для задоволення питних, побутових і виробничих потреб міста.

На сучасному рівні розвитку продуктивних сил характерною ри­сою урбанізації є формування територіальних систем міського роз­селення і прогресуюча субурбанізація, тобто створення міст-супутників. Формування міст-супутників, прискорений розвиток малих міських поселень у зоні впливу великих міст, у зв'язку з обмеженням промислового будівництва в них та винесенням промислових підприємств, або із створенням у малих містах філіалів виробничих об'єднань, сприяє розвитку цих поселень.

Навколо великих міст або у високоурбанізованих районах форму­ються міські агломерації. Нині в Україні є понад два десятки міських агломерацій; з них найбільші: Донецько-Макіївська, Горлівсько-Єнакієвська, Київська, Харківська, Криворізька, Нікополь-Марганцівська, Запорізька та ін.

В Україні станом на 1 січня 2006 р. є 4 міста-мільйонери: Київ (2,7 млн. чол.), Харків (1,5 млн. чол.), Дніпропетровськ (1,1 млн. чол.), Одеса (1,0 млн. чол.), і великі 5 міст з населенням більше 500 тис. чол. Донецьк (994 тис. чол.), Запоріжжя (795 тис. чол.), Львів (735 тис. чол.), Кривий Ріг (692 тис. чол.) та Миколаїв (509 тис. чол.).

Одним із проявів урбанізації є зростаючий розвиток техногенного се­редовища, взаємозв'язок якого з географічним середовищем проявляєть­ся у різноманітних формах і досить часто призводить до порушення при­родної рівноваги між природою та суспільством, виникнення незворотних процесів у природі, що в кінцевому результаті позначається на людині. Зростання міст призвело до особливої форми розміщення виробництва і розселення, за якої промислові підприємства як основні джерела забруднення розташовані всередині жилої забудови. Такі міста є безперечними лідерами за рівнем забруднення повітря. Серед них: Донецька промислова агломерація, до якої входять Авдіївка, Горлівка, Єнакієве, Макіївка та інші міста, а також Дніпродзержинськ, Дніпро­петровськ, Запоріжжя, Константинівка, Кривий Ріг, Маріуполь.

Сучасний світ стає все більш урбанізованим. Понад 14 % усього насе­лення земної кулі зосереджено нині у містах, тоді як на початку минулого століття там проживало тільки 13 %. Концентрація населення в містах, особливо великих, продовжується, і поки що немає підстав думати, що дія факторів, шо стримують цей процес, у майбутні десятиріччя зменшиться. Згідно з прогнозами демографів ООН, на початок третього тисячоліття більше половини всього населення земної кулі буде проживати в містах. У зв'язку з цим, підвищується актуальність вивчення проблем, що породжу­ються урбанізацією в країнах і районах різного типу.