- •Передумови англійської буржуазної революції
- •Розстановка сил в таборі англійської революції (пресвітеріани, індепенденти, левелери). Їх політична платформа
- •Підстави винесення смертного вироку Карлу і
- •Республіка в Англії в 1649-1653 рр.
- •Протекторат Кромвеля 1653-1659 р.
- •Реставрація монархії в Англії. Оцінка умов Бредської деклерації 1660 р.
- •8. Хабеас Корпус Акт 1679 р. Та його роль в справі розвитку англійського права.
- •9. "Славна революція" 1688-1689 рр. Білль про права 1689 р.
- •10. Причини незавершеного характеру англійської буржуазної революції, її головні підсумки
- •11. Декларація незалежності сша 1776 р.
- •12. Конституція 1781 р. В сша та причини її заміни Конституцією 1787 р.
- •13. Основні ідеї Конституції сша 1787 р.
- •14. Принцип розподілу і взаємного контролю властей в Конституції сша 1787р.
- •15. Принцип розподілу повноважень федерального центру та окремих суб'єктів (штатів) у Конституції сща 1787 р.
- •16. Перший цикл поправок (1-10) до Конституції сша (1789 р.).
- •17. Великий ордонанс 1791 р. Та процедура утворення нових штатів у сша. Територіальне розширення сша.
- •18. Причини військового конфлікту Півночі і Півдня та громадянської війни 1861-1865 рр. В сша.
- •19. Підсумки громадянської війни в сша. XIII поправка до Конституції.
- •20. "Чорні кодекси" та Реконструкція Півдня - завдання та їх виконання.
- •21. Другий цикл поправок до Конституції сша (хіп-ху).
- •22. Провідні сили Великої Французької революції (фейяни, жирондисти, якобінці): політична платформа та тактика боротьби.
- •23. Основні ідеї Декларації прав людини і громадянина 1789 р.
- •24. Основні ідеї Конституції Франції 1791 р.
- •26. Органи державного управління якобінської диктатури.
- •27. Соціальна політика якобінської диктатури.
- •29. Конституція 1795 р. Режим Директорії у Франції.
- •30. Організації державного управління Франції періоду Консульства (1799-1804 рр.) та імперії (1804-1814 рр.).
- •31. Спільне і відмінне у правових системах станово-кастових суспільств.
- •32. Основні відмінності буржуазного права від правових систем попередніх суспільних формацій.
- •33. Еволюція буржуазного конституційного та виборчого права (хуш-хх ст.) - причини і наслідки.
- •34. Еволюція буржуазного кримінального права та пенітенціарної системи (хуііі-хх ст.) - причини і наслідки.
- •35. Значення Трирічного Акту 1694 р. Для утвердження принципів парламентської монархії в, Англії.
- •36. Акт про престолонаслідурання 1701 р. В Англії і його значення.
- •37. Поява відповідального уряду в Англії.
- •38. Виборча система в Англії на поч. XIX ст. - архаїчність та нелогічність. Вимоги її реформування.
- •40. Формування основ двопартійної системи в Англії. Утворення лейбористської партії.
- •41. Політичний устрій Англії на поч. XX ст.
- •42. Принципи організації та управління Британською колоніальною імперією (XIX - поч. XX ст.).
- •43. Реставрація монархії Бурбонів у Франції. Хартія 1814 р.
- •44. Революція 1848 р. У Франції. Друга Республіка.
- •45. Друга імперія у Франції. Внутрішня та зовнішня політика бонапартистського режиму.
- •46. Організація самоуправління Паризької комуни. Претензії Комуни на роль керівного центру Франції.
- •47. Історичний досвід Паризької комуни - сучасне переосмислення.
- •48. Організація системи державного управління Третьої Республіки у Франції (1875-1940 рр.).
- •49. Проблема німецького об'єднання на поч. XIX ст., її адепти та антагоністи.
- •51. Утворення Північнонімецького союзу (1867 р.). Роль Прусії.
- •52. Конституція Німецької імперії 1871 р. - характеристика основних інститутів та їх оцінка
- •53. Становлення єдиного загальнонімецького права (кін. XIX - поч. XX ст.).
- •54. Суть австро-угорського, компромісу 1867 р. Органи управління дуалістичної монархії.
- •55. Галичина в складі Австрії та Австро-Угорщини - засади державного
- •56. Політика "воєнного комунізму" в Росії (1918-1921 рр.).
- •57. Відмінність "радянської" форми держави від буржуазно-демократичних моделей.
- •59. Політика "царського курсу" президента Рузвельта і створення основ соціальної держави.
- •60. "Делеговане законодавство" у міжвоєнній Англії та його оцінка.
- •61. Еволюція двопартійної системи у міжвоєнній Великобританії.
- •62. Вестмінстерський акт 1931 р. І реформування британської колоніальної імперії у Британську Співдружність.
- •63. Народний фронт (1936-1939 рр.) у Франції - причини успіхів і невдач.
- •64. Суть фашистської політичної доктрини. Націонал-соціалізм
- •65. Державний апарат фашистської Італії.
- •66. Карально-репресивні органи нацистської Німеччини. Расові закони.
- •67. Історична приреченість фашизму та націонал-соціалізму.
- •68. Історична практика "розділеного правління" у післявоєнних сша.
- •69. Велика негритянська революція 1950-60-х рр. У сша та її наслідки.
- •70. Уотергейтська справа 1972-74 рр. Та відставка президента р. Ніксона.
- •71. Політика лейбористської націоналізації промисловості в Англії (40-50-ті рр. XX ст. ), її наслідки. Діяльність кабінетів м. Тетчер та Дж. Мейджора.
- •72. Четверта Республіка у Франції. Конституція 1946 р. Та її оцінка.
- •73. Причини падіння Четвертої Республіки у Франції (1958 р.) та встановлення режиму п'ятої республіки.
- •74. Зовнішня і внутрішня політика президента де Голля. Теорія "третього
- •75. Країни "народної демократії (40-ві - кін. 80-х рр. XX ст.) Східної Європи. Відмінність їх режимів від радянського "зразка".
- •76. "Оксамитові революції" рубежу 80-90-х рр. XX ст. Еволюція держави і права країн Східної Європи (на прикладі Угорщини).
- •77. Політика "трьох червоних знамен" та "культурної революції"" в кнр.
- •78. Смерть Мао Дзедуна та прихід до влади "прагматиків". Реформи 70-90-х рр. XX ст. В Китаї.
- •79. Шведська модель соціалізму як форма соціальної держави.
- •80. Складності проблеми "скандинавського соціалізму". Еволюція др. Пол. 90-х рр. XX ст.
33. Еволюція буржуазного конституційного та виборчого права (хуш-хх ст.) - причини і наслідки.
Конституційне право. Першою буржуазною державою, що прийняла конституцію, стала Англія («Знаряддя управління» 1653 р.). Сам Кромвель здебільшого мало зважав на декларовані в цьому документі принципи (розганяв парламент, здійснював військове управління регіонами тощо). Здавалося б, після утвердження основ буржуазного ладу в суспільному житті, Англія повернеться до конституційної ідеї. Однак у майбутньому ця держава відмовилася від писаної конституції - її замінили численні акти конституційного характеру, що постійно поповнюються парламентом. Такий підхід невипадковий, оскільки тривалий час правлячі класи намагалися вказаним способом залишати для себе потенційну можливість порушення громадянських прав нижчих прошарків населення.
Перші чинні конституції буржуазних держав з'являються наприкінці XVIII ст. в США (конституція 1787 р. діє з поправками донині) та Франції (1791, 1793, 1795 і т. д.). Приблизно тоді ж, у травні 1791 p., конституцією (її важко назвати буржуазною) обзавелася шляхетська Польща. Наполеонівські війни прискорили буржуазний розвиток Європи та світу. Писані конституції з'являються в Іспанії (1812 p.), Норвегії (1814 р., діє з поправками до сьогодні), Португалії, Бельгії, Швейцарії. «Весна народів» 1848 р. впровадила конституції в німецьких державах, включаючи Пруссію, в Австрії, Данії, Нідерландах, П'ємонті, Румунії, Сербії, Болгарії. За межами Європи в XIX ст. конституціями облаштувалися деякі країни Латинської Америки та Японія.
Виборче право. У першій половині XX ст. виборче право поширюється на жінок (в Новій Зеландії та Австралії - ще до Першої світової війни, в решті буржуазних демократій - на період між світовими війнами), скасовуються різноманітні цензи (крім мінімального вікового) виборців тощо.
34. Еволюція буржуазного кримінального права та пенітенціарної системи (хуііі-хх ст.) - причини і наслідки.
Кримінальне право. Якщо проаналізувати позитивні зміни у карному праві провідних буржуазних держав у XIX ст., можна відзначити такі спільні моменти: а) звужується сфера застосування смертної кари (як правило, майнові злочини караються позбавленням волі, а не стратою); б) проходить поступове скасування тілесних покарань; в) законодавець веде пошук засобів для боротьби із рецедивною злочинністю; г) пом'якшується підхід до неповнолітніх та осіб, які вчинили злочин з необережності; д) різко скорочується сфера застосування заслання у колонії як особливої форми покарання за карні злочини і проступки; є) передбачаються умовні покарання та дострокове звільнення злочинців, що стали на шлях виправлення; е) законодавець силою санкцій намагається боротися не тільки зі здійсненими деліктами, а й супроводжуючими причинами і явищами (наприклад, примусово лікувати хронічних алкоголіків-злочинців).
Пенітенціарної системи. Проте, смертна кара зберігається у законодавстві усіх, без винятку, країн світу. Спроби німецького рейхстагу при першому обговоренні Карного кодексу 1871 р. виключити смертну кару з переліку покарань зіткнулися з рішучим опором виконавчої влади в особі канцлера. Законодавство буржуазних країн в цей період передбачає дуже жорсткі заходи не тільки щодо революційних груп і організацій (наприклад, анархістів), але й проти неекстремістських політичних течій. У Німеччині, Японії, Франції, інших країнах приймаються закони, за якими карному переслідуванню піддаються члени соціалістичних партій, міжнародних робітничих організацій, учасники мітингів і страйків. XX ст., і особливо його друга половина ознаменувалися такими еволюційними змінами в карному законодавстві, судовій кримінальній практиці та у системі покарань за карні злочини: а) після Другої світової війни повсюдно, без винятку, перестають вважатися карними злочинами політичні дії, не пов'язані із застосуванням насильства. Навіть заклики до зміни суспільного ладу чи до порушення територіальної цілісності держави не переслідуються, якщо тільки така пропаганда не пов'язана з терористичною діяльністю; б) законодавець встановлює посилену і безстрокову відповідальність за злочини проти людства, геноцид за расовою чи етнічною ознакою; в) залишається і навіть посилюється відповідальність за майнові злочини, пов'язані з ухиленням від сплати податків. Держава намагається захистити свої економічні інтереси з допомогою дуже жорстких санкцій; г) широко застосовуються покарання, не пов'язані з позбавленням волі. В правовій думці утверджується переконання, що перебування в місцях позбавлення волі допомагає професійній злочинності рекрутувати нові кадри. Крім того, утримання в'язнів лягає важким тягарем на державний бюджет. Штраф, суспільні роботи, заборона займатися певними видами діяльності та інші покарання, не пов'язані із позбавленням волі, у нетяжких випадках мають перевагу над жорсткими санкціями; д) проходить певна лібералізація режиму утримання в'язнів. Так, у розвинутих буржуазних демократіях питання праці ув'язнених вирішується на добровільній основі - в'язень має змогу, але не обов'язок заробити певні суми. Подекуди практикується звільнення в'язнів засуджених за нетяжкі злочини на вихідні і навіть надання їм щорічної відпустки (Швеція).