Саламанкське звернення

Підтверджено підтримку європейськими вищими навчальними закладами основних цілей Болонської декларації та проголошено про створення Європейської асоціації університетів – EUA.

Підкреслено, що одним з найважливіших чинників розвитку системи вищої освіти є академічна свобода і автономія університетів, у поєднанні з їхньою відповідальністю перед суспільством за якість освіти та наукових досліджень.

Звернення Саламанкської конференції європейських закладів вищої освіти «Формування європейського простору вищої освіти».

• провести переоцінку вищої освіти і наукових досліджень для всієї Європи;

• реорганізувати й омолодити програми і вищу освіту в цілому;

• розвивати і базувати вищу освіту на основі наукових досліджень;

• приймати взаємоприйнятні механізми для оцінки, гарантії й підтвердження якості;

• покладатися на загальні терміни європейського виміру і забезпечувати сумісність різних інститутів, навчальних планів і ступенів;

• сприяти мобільності студентів, персоналу і можливості працевлаштування випускників у Європі;

• підтримувати зусилля з модернізації університетів у країнах, де існують великі проблеми входження в європейський простір вищої освіти;

• проводити зміни будучи відкритими, привабливими і конкурентоспроможними вдома, в Європі тау світі;

• продовжувати вважати за необхідне, щоб вища освіта була відповідальною перед суспільством.

Празький саміт

Міністри приділили увагу просування Болонського процесу по кожному з шести зобов'язань Болонської декларації і сформулювали завдання щодо подальших дій для досягнення цих цілей.

Наголосили на необхідності у подальшому обговоренні ще трьох важливих аспектів Європейського простору вищої освіти, а саме:

• обговорення проблем навчання впродовж життя;

• обговорення проблем ролі вищих навчальних закладів і студентів у контексті Болонського процесу;

• обговорення проблем сприяння забезпеченню привабливості Європейського простору вищої освіти.

Берлінська конференція

Сформульовано конкретні завдання і названо дати їх реалізації. Зазначено, що якість вищої освіти лежить в основі розвитку Європейського простору вищої освіти, міністри зобов’язалися підтримувати подальший розвиток системи забезпечення якості на рівні вузів, на національному і європейському рівнях.

Визначено, що основна відповідальність за забезпечення якості вищої освіти лежить на кожному з вузів, що є основою реальної відповідальності академічної системи в рамках національної системи якості.

Міністри дійшли згоди, що до 2005 р. національні системи із забезпечення якості повинні в собі містити:

• Визначення обов'язків органів і установ, які беруть участь.

• Оцінювання програм або вузів, яка включає внутрішню оцінку і зовнішній перегляд участі студентів і публікації результатів.

• Систему акредитації, сертифікації і сумірних процедур.

• Міжнародне партнерство, співробітництво і співпрацю.

4. Євроінтеграція України як чинник соціально-економічного розвитку держави. Роль освіти в розвитку партнерства України з іншими державами.

Приєднання України до Болонського процесу дасть можливість:

1. Визнати українські дипломи про вищу освіту всіма країнами-учасницями Болонського процесу, насамперед через введення загальноєвропейського додатка до диплома.

2. Розширити доступність і підвищити конкурентоспроможність вищої освіти в Європі; створити умови для підвищення мобільності студентів, викладачів та адмінперсоналу.

3. Вдосконалити організацію навчального процесу, контролю та атестації студентів уведенням єдиного для всієї Європи механізму обліку засвоєння студентами змісту освіти (ЕСТS). Насамперед, ідеться про розширення можливостей нелінійної (асинхронної) схеми навчання, що сприятиме реалізації особистісно-орієнтованого підходу до підготовки студентів, вибору ними індивідуальної траєкторії навчання.

4. Підвищити самостійність і водночас відповідальність вищих навчальних закладів у питаннях вибору змісту навчання.

5. Вищим навчальним закладам України контактувати із навчальними закладами як усередині країни, так і за її межами з метою обміну досвідом щодо змісту освітніх програм, організації процесу навчання. У зв'язку з цим важливо вивчити досвід 40 європейських країн, які підписали Болонську декларацію.

5. Європейська кредитно-трасферна система накопичення – ЕСТS.

ECTS — общеевропейская система учета учебной работы студентов при освоении образовательной программы или курса. На практике система ECTS используется при переходе студентов из одного учебного заведения в другое на всей территории Европейского союза и других, принявших эту систему, европейских стран. Один учебный год соответствует 60 ECTS-кредитам, что составляет около 1500—1800 учебных часов. Для получения степени бакалавра нужно набрать от 180 до 240 ECTS-кредитов, а для магистра добрать недостающие до 300 (то есть ещё от 60 до 120 ECTS-кредитов). На совещании в Маастрихте 14 декабря 2004 года министры образования и профессиональной подготовки 32-х стран Европы договорились, что система ECTS будет частью Европейской кредитной системы перевода для профессионального образования и подготовки кадров.

Шкала оцінювання ЄКТС (ECTS)

Оцінка ЄКТС (ECTS)	Відсоток студентів, які успішно досягають відповідної оцінки	Визначення та критерії
А	10	ВІДМІННО – відмінне виконання лише з незначною кількістю помилок
В	25	ДУЖЕ ДОБРЕ – виконання вище середнього рівня з кількома помилками
С	30	ДОБРЕ – в загальному правильна робота з певною кількістю грубих помилок
D	25	ЗАДОВІЛЬНО – взагалі непогано, але зі значною кількістю недоліків
E	10	ДОСТАТНЬО – виконання роботи задовольняє мінімальні критерії
FX	–	НЕЗАДОВІЛЬНО – потрібно попрацювати перед тим, як отримати залік
F	–	НЕЗАДОВІЛЬНО – необхідна серйозна подальша робота