Основні функції бібліотеки

Інформаційне та бібліотечно-бібліографічне обслуговування користувачів.

1. Організовує диференційне (індивідуальне та групове) обслуговування користувачів на абонементах, в читальних залах та інших пунктах видачі літератури.

2. Безкоштовно надає користувачам бібліотеки основні бібліотечні послуги.

3. Реалізує можливості взаємовикористання бібліотечних фондів за допомогою міжбібліотечного та міжнародного абонементів, внутрішнього та міжнародного книгообміну, електронної доставки документів тощо.

4. Вивчає інформаційні потреби користувачів та здійснює оперативне забезпечення інформаційних запитів науковців і студентів, використовуючи різні форми і методи індивідуального, групового і масового інформування. Проводить соціологічні опитування та дослідження читацьких інтересів з метою їх задоволення.

5. Підвищує ефективність інформаційного забезпечення користувачів за рахунок взаємодії з всеукраїнськими та галузевими інформаційними центрами. Забезпечує користувачам доступ до інформаційних ресурсів як в Україні, так і за її межами.

6. Організовує роботу громадських інформаторів кафедр і наукових підрозділів вищого навчального закладу, надає їм необхідну методичну допомогу.

7. Укладає і готує до видання бібліографічні покажчики, списки літератури, створює електронні бази даних на допомогу науковій та навчально-виховній роботі вищого навчального закладу, виконує всі види бібліотечних довідок, проводить бібліографічні огляди, організовує книжкові виставки тощо.

Формує бібліотечні фонди згідно з навчальними планами, програмами та тематикою наукових досліджень навчального закладу

Здійснює організацію, раціональне розміщення та облік основних і підсобних бібліотечних фондів, їх зберігання, реставрацію, консервацію, копіювання та оцифровування. Систематично аналізує використання бібліотечних фондів з метою їх оптимізації. Вносить до МОН України пропозиції щодо видання навчальної літератури. Вилучає з бібліотечних фондів документи, що втратили актуальність, наукову та виробничу цінність, зношені, дефектні та дублетні примірники згідно з діючими законодавчими актами. Вилучення документів за ідеологічними чи політичними ознаками забороняється.

Створює і веде систему бібліотечних каталогів, бібліографічних картотек та баз даних.

Проводить роботу з пропаганди та розкриття бібліотечно-інформаційних ресурсів.

Бере участь у міжнародних бібліотечних програмах та проектах.

Проводить науково-методичну роботу (аналітичну, організаційну, консультативну) з вдосконалення всіх напрямків діяльності бібліотеки.

2. Структура бібліотеки інституту.

Структура бібліотеки

Відділи	Сектори
Відділ комплектування документів	– комплектування документів
	– обліку документів
	– списання документів
	– книгообміну та обмінних фондів
Відділ наукової обробки документів і організації каталогів	– каталогізації
	– періодичних видань
	– пропаганди каталогів і консультації користувачів
Відділ зберігання фондів
Відділ рідкісних книг та рукописів
Відділ обслуговування науковою літературою	– абонементів (за категоріями користувачів, галузями знань та видами літератури)
	– читальних залів (за категоріями користувачів, галузями знань та видами літератури)
	– міжбібліотечний абонемент (МБА)
Відділ обслуговування навчальною літературою	абонементів (за категоріями користувачів, галузями знань та видами літератури)
	– читальних залів (за категоріями користувачів, галузями знань та видами літератури)
Відділ культурно- просвітницької роботи.
Галузеві відділи
Інформаційно- бібліографічний відділ	– інформаційно-бібліографічного обслуговування
	– наукової бібліографії
	– інформаційної та бібліотечно-бібліографічної освіти користувачів
Науково-методичний відділ	– методичної роботи
	– науково-дослідницької роботи
Відділ інформаційних технологій та комп'ютерного забезпечення	– підтримки автоматизованої бібліотечної системи та програмного забезпечення
	– комп'ютерного забезпечення
Служби допоміжних та господарських робіт: гігієни та реставрації; копіювально-множильних робіт; палітурних, художніх та інших робіт

3. Основи бібліотекознавства та бібліографії.

Бібліографія (грец. βιβλιον — книжка і γραφω — пишу) — галузь знання про книгу, газету або інший бібліотечний документ, завданнями якої є:

виявлення, облік, опис, систематизація і якісний аналіз творів друку;

складання різних бібліографічних посібників, які полегшують і сприяють кращому використанню друкованої продукції з науковою, практичною і виховною метою;

розробка принципів і методів бібліографування друкованих творів і організації бібліографічної роботи.

Бібліоте́кознавство — це наукова дисципліна документно-комунікаційного циклу, яка теоретично відтворює бібліотеку як наукове поняття й об'єкт реальності у всіх її зв'язках і опосередкуваннях. Перша школа бібліотекознавства була створена Дьюї Мелвілом (Melvil Dewey) у Колумбійському університеті у 1887 році ^[1].

Ця наукова дисципліна вивчає цілі, принципи, зміст, систему й форми суспільного користування друкованими виробами, а також теорію, історію, методологію, технологію, методику й організацію бібліотечної справи.

Бібліотекознавство класифікується залежно від вибраних дослідником підстав розподілу й поділяється на загальне й особливе.

Загальне бібліотекознавство — поділ бібліотекознавства, змістом якого є загальнотеоретичні, історичні й організаційні проблеми бібліотечної діяльності, а також вивчення об'єкта й предмета бібліотекознавства, його структури, термінології, місця в системі наук, зв'язків із суміжними науковими дисциплінами, закономірностей бібліотечної діяльності, її принципів і концепцій, методології й методики бібліотечних досліджень, історії бібліотекознавчої думки.

Особливе бібліотекознавство досліджує різні специфічні аспекти бібліотечної діяльності.

Часткове бібліотекознавство — комплекс розділів бібліотекознавства, зміст яких становлять вчення про різні частини бібліотеки як системиnbsp;— бібліотечний фонд, бібліотечний каталог, контингент користувачів бібліотеки, матеріально-технічна база бібліотеки й т.д.

Завдання бібліотекознавства — розвиток теорії бібліотечної справи, аналіз його закономірностей як соціального явища, пов'язаного з використанням бібліотек у допомогу соціальному, економічному, культурному процесу.

Мета бібліотекознавства — оптимізація соціального використання інформації у вигляді публікацій, через бібліотечну справу.

4. Класифікація джерел загальної, спеціальної методичної літератури, законодавчо-нормативних та галузевих видань.

На території України утворюються і діють бібліотеки та системи бібліотек, що відрізняються за своїм цільовим призначенням, складом користувачів, спеціалізацією бібліотечних фондів та іншими ознаками: публічні бібліотеки для дорослих, юнацтва, дітей; наукові і спеціальні, спеціалізовані бібліотеки загального користування, а також для осіб з фізичними вадами, бібліотеки навчальних закладів та наукових установ; універсальні, багатогалузеві і галузеві бібліотеки тощо.

Відповідно до значення і функцій утворюються бібліотеки: всеукраїнські, бібліотека Автономної Республіки Крим, обласні, центральні районні і міські централізованих бібліотечних систем, також окремі районні, міські та сільські. Віднесення бібліотек до зазначених категорій здійснюється відповідними органами Міністерства культури України, Автономної Республіки Крим, місцевими органами влади, крім випадків, передбачених цим Законом. Міністерство культури України визначає бібліотеки, що виконують функції науково-методичних центрів.

За змістом бібліотечних фондів бібліотеки є:

універсальні;

галузеві;

міжгалузеві.

За призначенням бібліотеки поділяються на:

публічні (загальнодоступні), у тому числі спеціалізовані для дітей, юнацтва, осіб з фізичними вадами;

спеціальні (академій наук, науково-дослідних установ, навчальних закладів, підприємств, установ, організацій).

{ Частина третя статті 6 в редакції Закону N 1388-VI ( 1388-17 ) від 21.05.2009 }

Публічні, спеціальні та спеціалізовані бібліотеки можуть об'єднуватися у централізовані бібліотечні системи.