- •Питання для підготовки до підсумкового контролю для студентів денної форми навчання з дисципліни «Університетська освіта»
- •Тема 1.
- •Європейська культурна конвенція
- •Велика Хартія Університетів (Magna Charta Universitatum)
- •Лісабонська конвенція
- •Сорбонська декларація
- •Болонська декларація «The European Higher Education Area»
- •Саламанкське звернення
- •Празький саміт
- •Берлінська конференція
- •Критерії оцінювання навчальних досягнень студентів у кредитно-модульній системі
- •Хронологія подій Болонського процесу
- •3.1 Система вищої освіти великобританії
- •3.2 Система вищої освіти іспанії
- •3.3 Система вищої освіти італії
- •3.4 Система вищої освіти німеччини
- •3.5 Система вищої освіти франції
- •Тема 2.
- •Державний стандарт вищої освіти
- •Галузеві стандарти вищої освіти
- •Стандарти вищої освіти вищих навчальних закладів
- •Освітньо-кваліфікаційна характеристика є складовою частиною Державного стандарту освіти і використовується для:
- •Структурно-логічна схема викладання дисциплін навчального плану повинна забезпечити:
- •Навчальний план містить:
- •I. Графік навчального процесу.
- •II. Бюджет часу (в тижнях).
- •III. План підготовки фахівця за кредитно-модульною системою – розподіл кредитів естs та кількості годин за видами навчальної роботи по семестрах і за навчальний рік в цілому.
- •Тема 3.
- •Структура лекції
- •Різновиди лекцій:
- •Типи семінарських занять
- •Мета лабораторної роботи
- •Форми лабораторних робіт
- •Підходи до організації навчально-виховного процесу
- •3. Принципи організації навчального процесу єктс
- •Види індивідуальних занять
- •Комплекс методичного забезпечення навчальної дисципліни повинен включати такі документи
- •Функції педагогічного контролю у внз
- •Принципи педагогічного контролю
- •Види контролю знань
- •Контроль на практичних, семінарських і лабораторних заняттях проводиться з метою вияснення готовності студенті занять у таких формах:
- •Контроль у позанавчальний час.
- •Консультації.
- •Тема 4.
- •Основні принципи підготовки фахівців для економічної системи:
- •Підготовка до освітнього ступеню бакалавр
- •[Ред.] Термін навчання
- •[Ред.] Документи про здобуття освіти
- •Підготовка до освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст»
- •[Ред.] Термін навчання
- •[Ред.] Документи про здобуття освіти
- •Вимоги до випускника вищого навчального закладу освіти та система умінь, що їх відображає
- •Тема 5.
- •Основні завдання бібліотеки
- •Основні функції бібліотеки
- •Системи класифікації
- •Тема 6.
- •Тема 7.
- •Головні завдання Всеукраїнської студентської ради
- •Система студентського самоврядування у внз України
Структурно-логічна схема викладання дисциплін навчального плану повинна забезпечити:
стандарт якості освіти;
системний підхід до взаємозв’язку викладання дисциплін;
логіку структури викладання дисциплін;
прозорість та доступність інформаційного супроводу технології навчання;
врахування послідовності накопичення знань та інформації при підготовці спеціалістів;
адаптаційні можливості фаху щодо змін зовнішнього середовища, зокрема, на ринку праці.
Навчальний план підготовки фахівця: структура.
Навчальний план – це документ, який визначає графік навчального процесу, перелік та обсяг нормативних і вибіркових дисциплін, послідовність їх вивчення, форми навчальної роботи та її обсяг, форми підсумкового контролю, а також: обсяг часу, передбачений на самостійну роботу студентів.
«Індивідуальний навчальний план студента та результати його виконання» – регламентний документ, в якому відображена структурно-логічна схема підготовки фахівців з певного напряму (перелік навчальних дисциплін, передбачених програмою підготовки, та форми організації навчання), обсяги навчального навантаження.
Навчальний план містить:
I. Графік навчального процесу.
II. Бюджет часу (в тижнях).
III. План підготовки фахівця за кредитно-модульною системою – розподіл кредитів естs та кількості годин за видами навчальної роботи по семестрах і за навчальний рік в цілому.
Обсяг аудиторної роботи не повинен перевищувати 50 відсотків залікового кредиту, орієнтовні обсяги самостійної та індивідуальної роботи можуть становити по 25 відсотків (Наказ Міністерства освіти і науки України від 30.12.2005 р. № 774).
Тривалість навчального дня студента (кількість годин аудиторних занять і самостійної роботи) становить не більше 9 академічних годин, а навчального тижня – не більше 54 годин, у тому числі аудиторне навантаження на студента не повинно перевищувати 30 годин на тиждень. За умови створення належного навчально-методичного забезпечення самостійної роботи студентів, запровадження новітніх інформаційних технологій навчання тривалість тижневого аудиторного навантаження може зменшуватися (лист Міністерства освіти і науки України від 24.07.2003 р. №1/9-361).
IV. План навчального процесу.
1. Нормативні навчальні дисципліни.
Нормативні дисципліни циклу гуманітарної підготовки.
Нормативні дисципліни природничо-наукової та загальноекономічної підготовки.
Нормативні дисципліни професійної підготовки.
2. Вибіркові дисципліни.
Вибіркові дисципліни циклу гуманітарної підготовки.
Вибіркові дисципліни природничо-наукової та загальноекономічної підготовки.
2.3. Вибіркові дисципліни професійної підготовки.
V. Державна атестація. Вказується вид державної атестації якості підготовки фахівця відповідно до Галузевого стандарту вищої освіти – Освітньо-професійної програми (державний екзамен, дипломний проект або робота).
Нормативні дисципліни і вибіркові дисципліни.
Нормативні (обов'язкові) навчальні дисципліни становлять базову частину вимог до освітньо-кваліфікаційної характеристики певного напряму (спеціальності). Перелік нормативних навчальних дисциплін та мінімальний їх обсяг встановлюється відповідно до ОПП.
Навчальні дисципліни за вибором забезпечують виконання вимог варіативної частини освітньо-кваліфікаційної характеристики і вводяться для задоволення освітніх і кваліфікаційних потреб особи, ефективного використання можливостей і традицій вищого навчального закладу, регіональних потреб тощо.
Вибіркові навчальні дисципліни запроваджуються, як правило, у формі спеціальних навчальних курсів для поглиблення загальноосвітньої, фундаментальної і фахової (теоретичної і практичної) підготовки.
Зв'язок фундаменталізації та індивідуалізації навчальної діяльності.