Принципи педагогічного контролю

Принцип зв'язку контролю з освітою, підготовкою і вихованням реалізується шляхом оперативного виявлення і усунення недоліків у навчальному і виховному процесі. Втілення Цього принципу дозволяє підвищити відповідальність викладачів

і суб'єктів навчання.

Принцип об'єктивності педагогічного контролю найбільш часто порушується у традиційних педагогічних системах, які наочно віддзеркалюють помилки і вади суспільства, що побудоване на егалітарному (зрівнювальному) принципі. Такому суспільству тестування не потрібне і навіть шкідливе, оскільки воно підриває підвалини особистої відданості. Високоякісного фахівця можна одержати тільки за умови розвитку особистості суб'єкта навчання. За такого підходу соціальний статус і привілеї мають відповідати рейтингу фахівця, що він отримує на основі тестування.

Принципи справедливості і гласності є близькими за змістом принципу об’єктивності. Вони реалізуються шляхом відкритості всіх етапів і результатів педагогічного контролю, прозорістю і одноманітністю застосування методик тестування до всіх без винятку суб’єктів навчального процесу, а також можливістю перевірки їх результатів.

Принципи науковості і ефективності реалізуються шляхом побудови системи контролю на основі науково розробленої теорії тестування, що забезпечує оптимальне співвідношення між досягнутим ефектом і сукупними витратами часу та коштів.

ВНЗ все більшу увагу приділяють запровадженню комплексних систем оцінювання знань. Такі системи спрямовані на диференціацію рівня знань студентів і повинні реагувати навіть на невеликі зміни глибини засвоєння матеріалу кожним студентом, забезпечувати методично однаковий підхід до оцінки якості навчання студентів і як результат – забезпечувати об’єктивність діагностики знань.

13. Види і форми контролю знань.

Види контролю знань

• Попередній контроль (діагностика вихідного рівня студентів) застосовується як передумова для успішного планування і керівництва навчальним процесом. Він дає визначити наявний рівень знань для використай викладачем як орієнтування у складності матеріалу.

Формою попереднього контролю є вхідний контроль знань проводиться на 1-му курсі, щоб оцінити реальність отриманих на вступних екзаменах з певного предмета. Попер контроль у вигляді перевірки і оцінки залишкових знань проводять також через деякий час після підсумкового екзамену з і дисципліни як з метою оцінки міцності знань, так і з д визначення рівня знань із забезпечуючих предметів для визначення можливості сприйняття нових навчальних дисциплін.

• Поточний контроль знань с органічною частиною < педагогічного прогресу і слугує засобом виявлення ступеня сприйняття (засвоєння) навчального матеріалу. Управління навчальним процесом можливе тільки на підставі поточного контролю.

Головне завдання потомного контролю – допомогти студентам організувати свою роботу, навчитись самостійно, відповідально і систематично вивчати усі навчальні предмети.

Рубіжний (тематичний, модульний, блоковий) контроль знань є показником якості вивчення окремих розділів, тем і пов'язаних з цим пізнавальних, методичних, психологічних і організаційних якостей студентів. Його завдання – сигналізувати про стан процесу навчання студентів для вжиття педагогічних заходів щодо оптимального його регулювання.

Рубіжний контроль може проводитись усно й письмово, у вигляді контрольної роботи, індивідуально або у групі.

Підсумковий контроль являє собою екзамен студентів з метою оцінки їх знань і навичок у відповідності до моделі спеціаліста. До підсумкового контролю належать семестрові, курсові і державні екзамени, а також заліки перед екзаменом. Основна мета екзаменів – встановлення дійсного змісту знань студентів за обсягом, якістю глибиною і вміннями застосовувати їх у практичні діяльності.

Основними формами контролю знань студентів у КМСОНП контроль на лекції, на семінарських і практичних заняттях, позанавчальний час, на консультаціях, заліках і екзаменах.