- •Питання для підготовки до підсумкового контролю для студентів денної форми навчання з дисципліни «Університетська освіта»
- •Тема 1.
- •Європейська культурна конвенція
- •Велика Хартія Університетів (Magna Charta Universitatum)
- •Лісабонська конвенція
- •Сорбонська декларація
- •Болонська декларація «The European Higher Education Area»
- •Саламанкське звернення
- •Празький саміт
- •Берлінська конференція
- •Критерії оцінювання навчальних досягнень студентів у кредитно-модульній системі
- •Хронологія подій Болонського процесу
- •3.1 Система вищої освіти великобританії
- •3.2 Система вищої освіти іспанії
- •3.3 Система вищої освіти італії
- •3.4 Система вищої освіти німеччини
- •3.5 Система вищої освіти франції
- •Тема 2.
- •Державний стандарт вищої освіти
- •Галузеві стандарти вищої освіти
- •Стандарти вищої освіти вищих навчальних закладів
- •Освітньо-кваліфікаційна характеристика є складовою частиною Державного стандарту освіти і використовується для:
- •Структурно-логічна схема викладання дисциплін навчального плану повинна забезпечити:
- •Навчальний план містить:
- •I. Графік навчального процесу.
- •II. Бюджет часу (в тижнях).
- •III. План підготовки фахівця за кредитно-модульною системою – розподіл кредитів естs та кількості годин за видами навчальної роботи по семестрах і за навчальний рік в цілому.
- •Тема 3.
- •Структура лекції
- •Різновиди лекцій:
- •Типи семінарських занять
- •Мета лабораторної роботи
- •Форми лабораторних робіт
- •Підходи до організації навчально-виховного процесу
- •3. Принципи організації навчального процесу єктс
- •Види індивідуальних занять
- •Комплекс методичного забезпечення навчальної дисципліни повинен включати такі документи
- •Функції педагогічного контролю у внз
- •Принципи педагогічного контролю
- •Види контролю знань
- •Контроль на практичних, семінарських і лабораторних заняттях проводиться з метою вияснення готовності студенті занять у таких формах:
- •Контроль у позанавчальний час.
- •Консультації.
- •Тема 4.
- •Основні принципи підготовки фахівців для економічної системи:
- •Підготовка до освітнього ступеню бакалавр
- •[Ред.] Термін навчання
- •[Ред.] Документи про здобуття освіти
- •Підготовка до освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст»
- •[Ред.] Термін навчання
- •[Ред.] Документи про здобуття освіти
- •Вимоги до випускника вищого навчального закладу освіти та система умінь, що їх відображає
- •Тема 5.
- •Основні завдання бібліотеки
- •Основні функції бібліотеки
- •Системи класифікації
- •Тема 6.
- •Тема 7.
- •Головні завдання Всеукраїнської студентської ради
- •Система студентського самоврядування у внз України
Підготовка до освітнього ступеню бакалавр
Освітньо-професійна програма підготовки бакалавра реалізується вищими навчальними закладами II - IV рівнів акредитації[1].
[Ред.] Термін навчання
Нормативний термін навчання визначається програмою, але не може перевищувати чотирьох - п'яти років².
Нормативний термін навчання осіб, що мають освітньо-кваліфікаційний рівень молодшого спеціаліста за відповідною до напряму підготовки спеціальністю, зменшується на один - два роки[1].
[Ред.] Документи про здобуття освіти
Особи, які успішно пройшли державну атестацію, отримують документи встановленого зразка про здобуття базової вищої освіти за відповідним напрямом підготовки та кваліфікації бакалавра[1].
Спеціаліст - освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра здобула повну вищу освіту, спеціальні уміння та знання, достатні для виконання завдань та обов'язків (робіт) певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності[1
Підготовка до освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст»
Освітньо-професійна програма підготовки спеціаліста реалізується вищими навчальними закладами III та IV рівнів акредитації[1].
[Ред.] Термін навчання
Нормативний термін навчання визначається програмою, але не може перевищувати одного року (для окремих спеціальностей за погодженням з Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України може бути встановлено термін півтора року)[1].
[Ред.] Документи про здобуття освіти
Особи, які успішно пройшли державну атестацію, отримують документи встановленого зразка про здобуття повної вищої освіти за спеціальністю та кваліфікації спеціаліста[1].
У зв'язку з правилами участі в Болонському процесі, освітня ступінь - «спеціаліст» в найближчі роки остаточно припинить своє існування і залишаться наступні освітні ступені: «бакалавр», «магістр» і «доктор філософії»[2][3]. Кожен з цих освітніх ступенів вищої освіти - це повноцінна вища освіта, але з освітнім ступенем «магістр» і «доктор філософії» більше привелеїв у педагогічній та науковій діяльності у ВНЗ. Фахівці які вже отримали диплом з рівнем «спеціаліст» мають право продовжувати працювати за фахом, або за бажанням отримати диплом магістра за скороченою програмою навчання. Вже скасували ступінь «спеціаліст» в Казахстані, Грузії, Азербайджані, Вірменії та скасовують у всіх країнах СНД[4][5].
Магістр — освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра здобула повну вищу освіту, спеціальні уміння та знання, достатні для виконання професійних завдань та обов'язків (робіт) інноваційного характеру певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності[1].
Здобуття кваліфікації магістра може також здійснюватися на базі відповідної освітньо-професійної програми підготовки спеціаліста (нормативний термін навчання визначається індивідуальною програмою з урахуванням академічної різниці між освітньо-професійною програмою спеціаліста та магістра, але не може перевищувати одного року). Зазначена освітньо-професійна програма підготовки магістра включає поглиблену фундаментальну, гуманітарну, соціально-економічну, психолого-педагогічну, спеціальну та науково-практичну підготовку. Вищий навчальний заклад реалізує освітньо-професійні програми підготовки магістрів за спеціальностями IV рівня акредитації.
Освітньо-професійна програма підготовки магістра медичного та ветеринарно-медичного спрямування може забезпечувати здобуття кваліфікації магістра на базі освітньо-професійної програми післядипломної підготовки (клінічної ординатури, інтернатури тощо). Нормативний термін навчання визначається відповідним міністерством за погодженням з Міносвіти[1].
Освітньо-професійна програма підготовки магістра юридичного спрямування в разі цільової підготовки за замовленням правоохоронних органів може забезпечувати здобуття кваліфікації магістра на базі повної загальної середньої освіти[1].
Особи, які успішно пройшли державну атестацію, отримують документи встановленого зразка про здобуття повної вищої освіти за спеціальністю та кваліфікації магістра[1].
Сутність і роль кваліфікаційних характеристик в організації підготовки фахівців за обраним напрямом підготовки.
Освітньо-кваліфікаційна характеристика (ОКХ) магістра за відповідною спеціальністю з конкретного напряму підготовки є державним нормативним документом, складовою частиною Державного стандарту освіти, який
встановлює:
професійне призначення, кваліфікацію та умови використання магістрів за спеціальністю «Фінанси»;
систему соціально-професійних та професійних задач;
сукупність і рівень сформульованих вмінь і знань, необхідних для вирішення соціально-професійних і професійних завдань;
вимоги до атестації випускників вищих навчальних закладів.
використовується для:
> визначення первинних посад випускників вищих навчальних закладів та умов їх використання;
> визначення об'єкта, цілей освітньої та професійної підготовки;
> розробки та коригування освітньо-професійної програми з підготовки фахівців;
розробки засобів діагностики рівня освітньо-професійної підготовки фахівця;
визначення змісту навчання як бази для опанування спеціальністю, кваліфікацією;
> визначення змісту навчання в системі перепідготовки та підвищення кваліфікації;
атестації випускників вищих навчальних закладів та сертифікації фахівців;
укладання договорів або контрактів щодо підготовки фахівців;
професійної орієнтації здобувачів фаху;
визначення критеріїв професійного відбору;
прогнозування потреби у фахівцях при плануванні та підготовці;
обґрунтування переліків спеціалізації;
визначення кваліфікації фахівців;
розподілу та аналізу використання випускників вищих навчальних закладів.
Вимоги кваліфікаційної характеристики фахівця до рівня теоретичної підготовки, практичних навичок під час навчання в інституті.