4Псих поруш, причини, перебіг, стани, вихід.

Псих поруш– це хворобл стан, з психопатолог або поведінковим проявами, яке пов’язане з поруш ф-ї організму при впливі біолог, соціал, психолог, генетичних або хімічних чинників. Причиною псих захв є дія внутрішн чи зовн чинника. Чим молодшою є дит, тим більшою є роль біо чинників (генетичні, інф, імунолог, токсич, метаболічн), наслідком яких є виниклення оліго, зпр чи епілепсії. З віком дит збільш роль соц-психол чинників, наслідком потрясінь є виникн реакт станів, неврозів, психогуній, психомоторн розл. Особливу роль в критичні періоди відіграє віковий чинники (2-4р, 7-8р, 12-15р). внутрішньоутробні шкідливі чинники (токсикоз, спадкові хв), відбиваються на подальшому розв люд. Перебіг:приступоподібний: фазний, рецедивуючий;безперервний: реградієнтний (покращ, норми не дійде), проградієнтний (погіршується до повної неспром),стаціонарний (однаковий).Етапи:дебют захворювання – поява перших ознак; ініціальний – можуть з’являтися ознаки які вказують на порушення основних псих ф-й; період розгорнутої картини – ознаки,вказують на певну патологію;період стабілізації – захворювання не стає тяжким);завершення хвороби (повне видуж, видуж з залишковою симптомат,стабілізація стану, глибокий дефект, смерть)

5.Клінічне обстеження психічно хворих

Основне завд обстеж псих хв - зрозуміти причину та пояснити суть псих розладу, встанов діагноз, пояснити природу стійкого дефекту та розробити план лікувальних та психолого-педагогіч корекц заходів. Діагноз – це мед висновок про стан здоров’я досліджуваного, що включає обстеження хворого. При постановці діагнозу необхідна спільність психоневролога, дефект та психол.

Клінічне обстеження починається з уважного вивчення деталей поведінки хворого з того моменту, як він увійшов до кабінету лікаря. У хворого збирають анамнез, складовими розділами якого повинні бути: а) спадковість, дані про близьких родичів, б) історія життя, включаючи формування характеру в різні періоди життя, етапи інтел становлення, перенесені захв; періоди трудової діяльності; в) історія справжнього захворювання і його динаміка.

Анамнез зі слів хворого обов'язково доповнюється об'єктивним анамнезом, зібраним у родичів, товаришів по службі і інших осіб. Слідом за цим хворий піддається ретельному соматичному обстеженню. У соматичному статусі відзначається зовнішній вигляд хворого, стан його внутрішніх органів. Неврологічне обстеження проводиться дуже ретельно. Оскільки ряд псих захв виникає в результаті хронічного соматичного страждання або органічного ураження ГМ і деякі з них діагностуються при наявності типових і специфічних симптомів.

6Роль вікових критичних періодів.

Причиною псих захв є дія внутрішн чи зовн чинника. Чим молодшою є дит, тим більшою є роль біо чинників (генетичні, інф, імунолог, токсич, метаболічн), наслідком яких є виниклення оліго, зпр чи епілепсії. З віком дит збільш роль соц-психол чинників, наслідком потрясінь є виникн реакт станів, неврозів, психогуній, психомоторн розл. Особливу роль в критичні періоди відіграє віковий чинники (2-4р, 7-8р, 12-15р). Ураження і захв в ці періоди, можуть дати ускладнення на все життя. В 2-4р: Гіпоксія – призводить до структурних і функціональних змін в корі мозку, спричиняє розвиток псих порушень (парези, паралічі, поруш зору/сл); Гідроцефалія – дефект у вигляді розладу емоційно-вольової сфери; Лабільність водного балансу – аномалії поведінки; розлади емоц-вол сфери, зниж інтел. У 7-8 р: Психомоторна розгальм може викл патологічне фантазування, неадекватність поведінки, втрата інтересу до навч, імпульсивність, роздратованість, збільшення чутливості, сльозливість. Пубертатний період 12-15р може характериз-ти різкість рухів, гримасування, шв втома, підвищений потяг до їжі, суїцидні нахили.