43Особливості перебігу епілепсії у дітей.

Симптоми епілепсії у дітей суттєво відрізняються від проявів цього захворювання у дорослих. Нерідко епілепсія проявляється мимовільним приведенням рук до грудей, нахилом всього тулуба, голови вперед, різким випрямленням ніг. Такі напади трапляються частіше всього вранці після пробудження і тривають кілька секунд. Це перші ознаки дитячої епілепсії, ними страждають діти 2-5 років припадки можуть пройти зовсім або перейти в іншу форму захворювання. Нерідко діти, у яких є схильність до епілепсії, страждають від нічних кошмарів, прокидаються з криками і сльозами, ходять у сні, скаржаться на головні болі, які супроводжу блювотою і нудотою. Початковий етап епілепсії іноді супроводжується короткочасними втратами свідомості – абсансами. Одною з ознак хвороби є короткочасн розлад мовл. Найчастіше (до 80% випадків) у дітей діагностуються скронева і лобова епілепсії. Якщо вчасно та якомога раніше почати лікування, то воно призводить до ефективних результатів і небезпечні моменти захворювання залишаються позаду.

1.ЗПР. ЗПР – затримка псих розвитку, межовий стан між норм інтелектом і легким ступенем олігофр. ЗПР характеризується мозаїчністю. Конституційного походження-єдина форма коли причиною є спадковість, при цій формі діти мають невеликий зріст, інфантильні дитячі ознаки( в мовленні, мисленні), але якщо їх контролювати займатися- можуть навчатися в масовій школі при постійній допомозі, мають не закінчену думку, перескакують на іншу тему. Соматогенного походження- причина є соматичні захворювання(вади серця, легеня). обмеженість спілкування,страждає емоційно-вольова сфера(увага,пам'ять). Дитина боїться лікарів, знаходиться в стаціонарах, санаторіях, погано включаються в роботу. Ураження мозаїчне( все але по різному). Діти астенізовані, температура хитка, може бути церебрастенія ( виснаження ЦНС) Психогенного походження. Пов’язана з тим,що у дітей неправильне виховання, порушення емоційно- вольової сфери + психічних функцій, ураження мозаїчне, дитина занедбана. Церебро-органічне ураження. Тяжка форма, діють востанньому 3-местрах вагітності- бактерії,віруси,інфекції. Ураження ц.н. с. мозаїчне, непроградієнтне (не покращується,не погіршується стан). ЗПР –ізольовано не проявляється.

Супутні синдроми: Церебрастенічнийсиндром-фіз.стомлюваність,псих. Виснаження, емоційна лабільність,метеозалежні,тривожність.( як діти при асфіксії) Неврозоподібний стан-заїкання,енурези(нетримання сечі),енкупрези(калу), нічні кошмари, емоційна лабільність, гіперкінези. Психопатоподібний синдром – загальне зниження психічних процесів і властивостей о-ті,виникає після органічного ураження гол. Мозку. Зниження уваги,інтелекту,лабільність емоцій. Є такі форми ( шизоїдний, епілептиформний, стероїдний)

Епілептеформний синдром - спровоковані дітьми,судомні припадки не мають періодичності, не втрачають свідомості,пам’ятають все, емоційна нестійкість.

астенічний синдром - розлади поведінки(не долучаються до ігрової діяльності,плач і сміх безпричинний).

Ступені тяжкості: 1.легкий- не потребує систематичного лікування. 2. Середній- корекція в спеціальних умовах відбувається. 3. Тяжкий- діагностичні труднощі в плані відокремлення від олігофренії в ступені дебільності.

44 ЗПР в поєднанні з церебрастенічним синдромом.

ЗПР – це межовий стан між нормальним інтелектом і легким ступенем олігофренії. ЗПР цереброорганічного походження – це найтяжча форма. Причиною є ті самі чинники, які визивають олігофренію, але діють не так довго, не так глибоко, уражають НС (віруси, бактерії, дисгормональні розлади, незначні травми під час народження). Ураження органічного походження, всі психічні функції уражені мозаїчно. Стан непроградієнтний, діти потребують корекційної роботи. Ізольовано ця форма ніколи не проявляється, завжди є супутні синдроми (церебрастенічний, неврозоподібний, психопатоподібний, епілептиформний, астенічний). За рахунок церебрастенічного синдрому спостерігається швидка втомлюваність, виснаження ЦНС, метеозалежність. Тому створюється спеціальна програма на навчальний рік.

46. ЗПР в поєднанні з психопатоподібним синдромом.

ЗПР – це межовий стан між нормальним інтелектом і легким ступенем олігофренії. ЗПР цереброорганічного походження – це найтяжча форма. Причиною є ті самі чинники, які визивають олігофренію, але діють не так довго, не так глибоко, уражають НС (віруси, бактерії, дисгормональні розлади, незначні травми під час народження). Ураження органічного походження, всі психічні функції уражені мозаїчно. Стан непроградієнтний, діти потребують корекційної роботи. Ізольовано ця форма ніколи не проявляється, завжди є супутні синдроми (церебрастенічний, неврозоподібний, психопатоподібний, епілептиформний, астенічний). Психопатоподібний синдром проявляється розладами поведінки (з самого раннього дитинства: безпричинний плач, неслухняність). Форми: шизоїдна, істероїдна, епілептиформна

48. ЗПР в поєднанні з епілептиформним і неврозоподібним синдромами.

ЗПР – це межовий стан між нормальним інтелектом і легким ступенем олігофренії. ЗПР цереброорганічного походження – це найтяжча форма. Причиною є ті самі чинники, які визивають олігофренію, але діють не так довго, не так глибоко, уражають НС (віруси, бактерії, дисгормональні розлади, незначні травми під час народження). Ураження органічного походження, всі психічні функції уражені мозаїчно. Стан непроградієнтний, діти потребують корекційної роботи. Ізольовано ця форма ніколи не проявляється, завжди є супутні синдроми (церебрастенічний, неврозоподібний, психопатоподібний, епілептиформний, астенічний). При неврозоподібному синдромі спостерігаються енурези, енкопрези, заїкання, тіки. Епілептиформний синдром (прояви, які чимось нагадують епілепсію): судомні припадки, емоційна нестійкість, припадки не мають певної періодичності, можуть бути спровоковані самою дитиною, свідомість збережена (діти пам’ятають, що з ними було під час припадку).

2 ДД олігофренії і деменції

Дд Починається з збору анамнезу, звертають увагу на початкові прояви порушення (олігофренія до 3р., деменція після 3 р). Ураження осн. психічних функцій при олігофренії - тотальне, деменція – мозаїчне (деякі психічні функції тривалий час можуть бути збережені). Необхідно звертати увагу на зовнішній вигляд дитини: олігофренія- диспластичності в будові тіла. Діти з деменцією як правило неохайні, не набувають навичок, не накопичують запас слів, з часом можуть втратити наявні навички. У дітей з деменцією може втрачатися орієнтування. У діт з деменцією більше виражені порушення поведінки, стан прогресує.

9. Поняття «розумова відсталість». Вроджена розумова відсталість (оліго) – це стан тотального непроградієнтного ураження ЦНС, що виникає до 3-річного віку. ЕНдогенного походж: хромосомні (соматичні - синдром Дауна, паттау, статеві – Шерш-Терн, клайнфельтера). Ензимопатичні (білкового обміну- Кленового сиропу, фенілкет, Н-хв,, вуглеводного обміну- галактозомія, фруктозурія,, ліпідного обміну- хв Тея-Сакса амовром форма ідіотії.) дизостозичні (син Морфана, Аперта, крузона, справж мікроцефал, іхтіоз). ЕМбріо і фетопатії (вірусні інф, рубеол форма оліго, токсоплазматична, сифіліт, гемоліт, ендокр) ІНтронатальні (травми,асфексія). АТипові (гідроцеф, несправж мікроцеф, кретинізм)

Набута розумова відсталість (дем) – це стан проградієнтного, мозаїчного ураження ЦНС, виникає після 3-річного віку.

21Клінічна характеристика ступенів олігофренії Традиційна- Ф70(дебільність,легка розумова відсталість), Ф71( помірна, імбецильність),Ф72(тяжка, ідіопатія),Ф73(глибока,ідіопатія. Дебілність-здатні до навчання,опановують нескладні трудові процеси,можливе їх соціальне пристосування,виявляють дуже високий розвиток мови, їхня поведінка більш адекватна,механічна пам’ять,абстрактне мислення,можливе навчання в школі, відсутність ініціативи в навчанні самостійно. Імбицильність-розуміють мовлення оточуючих,звертаються до інших короткими фразами,мовлення бідне і неправильне,більш чи менш зв’язна,мислення конкретне і примітивне,недорозвинення волі,оволодівають елементарними операціями. ідіопатія-мовлення не розвивається,вимовляють лише окремі фрази,не пережовують їжу

11 Етіологія і патогенез олігофренії. Вроджена розумова відсталість (оліго) – це стан тотального непроградієнтного ураження ЦНС, що виникає до 3-річного віку. ЕНдогенного походж: хромосомні (соматичні - синдром Дауна, паттау, статеві – Шерш-Терн, клайнфельтера). Ензимопатичні (білкового обміну- Кленового сиропу, фенілкет, Н-хв,, вуглеводного обміну- галактозомія, фруктозурія,, ліпідного обміну- хв Тея-Сакса амовр форма ідіотії.) дизостозичні (с Морфана, Аперта, крузона, справж мікроцефал, іхтіоз). ЕМбріо і фетопатії (вірусні інф, рубеол форма оліго, токсоплазматична, сифіліт, гемоліт, ендокр) ІНтронатальні (травми,асфексія). АТипові (гідроцеф, несправж мікроцеф, кретинізм)

23 Клінічна характеристика легкого ступеню рв Дебільність — легкий ступінь рв. Діти здатні до навчання, опановують нескладні трудові процеси, можливе соціальне пристосування (IQ = 50-70). Легку дебільність важко відрізнити від психіки на нижній межі норми. Діти нерідко виявляють високий розвиток мови; їхнє поводження майже адекватне і самостійне, що маскує слабкість мислення. Цьому сприяють гарна механічна пам'ять, наслідування. Дослідження виявляють у дебілів слабкість абстрактного мислення, перевагу конкретних асоціацій, засвоєння теорії їм не вдається. При навчанні виявляються відсутність ініціативи в самостійності, повільність та інертність.  При дебільності можна відзначити слабкість самовладання, нездатність придушувати свої потяги, недостатнє обмірковування своїх вчинків, деяку імпульсивність поводження. З роками, відставання стає менш вираженим. Дефектологи розрізняють виражену, середню і легку дебільність.

25 Клінічна хар-ка помірної рв Імбецильність — середній ступінь рв. Мова й інші психічні функції розвиті більше, ніж при ідіотії, однак діти не здатні до навчання, непрацездатні, їм доступні лише елементарні акти самообслуговування. IQ = 20-50. Мова аграматична, можуть вимовляти нескладні фрази. Розвиток відбувається з великою затримкою, але вони засвоюють навички охайності, самостійно їдять, здатні себе обслуговувати. Люди непогано орієнтуються в звичайному життєвому оточенні. Деякі особи з імбецильністю володіють порядковим рахунком, знають окремі букви, але засвоюють тільки прості трудові процеси (збирання, прання, миття посуду, окремі елементарні виробничі функції). При цьому відзначаються крайня несамостійність, погане переключення. Емоції бідні, одноманітні, усі психічні процеси інертні. На зміну обставин вони дають негативну реакцію. Вони вразливі, соромляться своїх недоліків, адекватно реагують на осуд або схвалення. Вони легко губляться в незвичних умовах і мають потребу в постійному нагляді й опіці.

29Клінічні особливості глибокого ступеню рв Ідіотія — найважча форма рв (глибока) з майже повною відсутністю мови і мислення, потребою в постійному догляді; IQ<20. У хворих або немає реакції на звичайні подразники, або вона неадекватна. Сприйняття неповноцінні, увага відсутня. Мова нерозвинута, обмежується звуками, окремими словами, немає розуміння зверненої мови. Діти або зовсім не опановують навички, або здобувають їх дуже пізно. Нерідко не можуть жувати, харч тільки рідкою їжею. Будь-яка осмислена діяльність недоступна. Не володіють простими навичками самообслуговування, неохайні. Залишені без догляду, залишаються нерухомими або впадають у неусвідомлене збудження з одноманітними рухами. Часто не відрізняють рідних. Емоції елементарні і пов'язані тільки із вдоволенням або невдоволенням. Легко виникає афект озлоблення, нерідко спрямованого на себе. Часто наявні грубі дефекти фізичного розвитку.