71.Роль навчання та його мотиви.

Найбільш успішно навчання учнів здійснюється за умови їх позитивного ставлення до навчальної діяльності. Тоді вони докладають багато зусиль для засвоєння ЗУН, уважні на уроках, намагаються краще виконати завдання. Мотив спонукає людину до діяльності і надає цій діяльності осмислення. Спонуканнями є потреби, на основі яких у ході діяльності виникають інтереси, почуття та інші мотиви. До групи належать навчально-пізнавальні мотиви, які полягають в орієнтації школярів на засвоєння способів здобування знань, на інтерес до них. Варто ще виділити групу власне творчих мотивів. Учні старших класів є членами Малої Академії Наук, праць. Важливим є мотив розуміння. Соціальні мотиви полягають у бажанні отримати знання, щоб бути корисним суспільству, у бажанні виконати свій обов’язок перед батьками, друзями, у розумінні необхідності вчитися, щоб здобути професію. Сюди ж відносяться і мотиви, які полягають у бажанні зайняти певне місце у стосунках з іншими людьми, одержати їхнє схвалення, заслужити авторитет.

72.Розвиток «я» і набуття ідентичності. Становлення самосвідомості підлітка

Розвиток «Я» та ідентифікація, взаємозалежні процеси, які доповнюють один одного. «Я» удосконалюється, зберігаючи свою структуру; воно асимілює різноманітні впливи, що його змінюють, але його ядро, ідентичність незмінними. Становлення «Я» підлітка являє безперервний розвиток процесів, які беруть свій початок з дитинства. По-перше, це досягнення вольової саморегуляції: незалежність у плануванні свого часу і прийнятті рішень; засвоєння нових значуших цінностей, безвідносно до чужих поглядів; зростання довіри до групи однолітків; більший реалізм у формуванні цілей; підсилена потреба впливати на інших. По-друге, це зміна цілей на основі ціннісних уявлень; потреба в самостійності; підвищення вимог до самого себе; поглиблення самооцінки, прийняття на себе відповідальності з урахуванням загальних цінностей. По-третє, це віддаленими цілями, які спрямовані на досягнення у майбутньому соціального статусу. Поглиблене вивчення самого себе завдяки особистісній рефлексії. Вивчаючи свої особливості, розмірковуючи про самого себе у минулому, теперішньому і майбутньому, аналізуючи свої домагання взаємовідносинах і діяльності, підліток реалізує свою потребу в самоідентифікації.

Розумовий розвиток у старшому шкільному віці та соціальна ситуація розвитку

Процес сприймання, що стає складним інтелектуальним процесом. Це виявляється у діях планомірного спостереження; самоспостереження, переживаннями, думками й іншими проявами психічного життя.

Досконалішої репродуктивної уяви, у них розвивається і творча уява.

Пам'ять старшокласників характеризується подальшим зростанням довільності та продуктивності логічного запам'ятовування. Відбувається спеціалізація пам'яті, пов'язана з провідними інтересами старшокласників та їх намірами щодо вибору майбутньої професії. Зростає і продуктивність пам'яті стосовно абстрактного матеріалу. Розвивається здатність тривало зосереджуватись, розподіляти й переключати увагу. Зростає роль післядовільної уваги. Цілеспрямовано формуються сила волі, витримка, наполегливість, самоконтроль, обдуманість, критичність. Продуктивність зусиль залежить від настрою.

Соціальна ситуація розвитку: 1) переосмислення власної значущості в системі соціальних відношень; 2) пошук сенсу життя, проблема набуття ідентичності та перспектив подальшого розвитку власного "Я"; 3) зорієнтованість на здобуття статусу самостійної дорослої людини; 4) потреба в особистісному та професійному самовизначенні.

Проблема сенсу життя:

пошук власного місця в системі соціальних стосунків; 2) критичне сприймання спільного з дорослими життєвого простору; 3) прагнення до самовизначення (професійного, особистісного, індивідуального) та самореалізації; 4) потреба в самоповазі; 5) бажання подобатися; 6) патріотизм;

7) юнацький максималізм як ставлення до компромісів.