28.Особливості образної пам‘яті глухих дітей.

При мимовільному запам’ятовуванні предметів наочного характеру глухі діти відстають за всіма показниками від нормально чуючих. Гірше запам’ятовують місця розташування предметів. Плутають предмети, схожі на вигляд або призначенням. Самі зображення запам’ятовують менш точно. Плутають різні характеристики окремих предметів, важко перехід до нових образів. У глухих дітей образи предметів менш систематизовані. Майже не користуються прийомами образного запам’ятовування, що завдає шкоди.

46.Гра як провідний вид діяльності, соціальна обумовленість (за Виготським та Ельконіним)

Гра як провідна діяльність дошкільника має соціальну обумовленість її розвитку (Виготський, Ельконін). Гра — соціальна за своїм походженням і змістом, вона є історичним утворенням, пов'язаним із розвитком суспільства. Гра — особлива форма життя дитини в суспільстві. Вона являє собою діяльність, в якій діти виконують ролі дорослих, відтворюючи в ігрових умовах їх життя, працю та стосунки. Через гру дошкільники задовольняють свої потреби у спілкуванні з дорослими, у суспільному житті з ними. Гра — це діяльність, у якій дитина спочатку емоційно, а потім інтелектуально засвоює систему людських взаємин. Сутність гри, як провідної діяльності, в тому, що діти відображають в грі різні сторони життя, особливості діяльності, набувають і уточнюють свої знання про навколишній світ. На рубежі раннього і дошкільного віку виникають перші види дитячих ігор. Це режисерська гра. За нею образно-рольова гра.

47.Структура гри

Сюжет — сфера дійсності, яка відтворюється в грі. Спочатку дитина обмежена рамками сім'ї її зв'язані з сімейними, побутовими проблемами. Центральним компонентом в сюжетно-рольовій грі є роль, яку бере на себе дитина. В дитячій грі є всі професії, які є в навколишньому житті дорослих. Взявши на себе функцію дорослої, дитина відтворює діяльність дуже узагальнено, в символічному вигляді. Важливим компонентом гри є ігрові дії вільні від операційно-технічної сторони, це дії зі значеннями, вони носять творчий характер. Одним із компонентів у структурі гри є правила. В грі вперше виникає нова форма задоволення дитини — радість від того, що він діє так, як вимагають правила.

8.Характеристика роботи: Нудельман м.М. Представление глухих школьников об оценке их личности сверстниками

Більшість глухих школярів адекватно представляють свої якості, свої можливості в діяльності. Своєрідність призводить до більш повільного формування самосвідомості, самооцінки. Багато хто переоцінювати результати своєї діяльності, відрізнятися ситуативністю поведінки, самооцінок, мотивувань оцінок, залежністю від думки оточуючих.

З віком підвищується правильність оцінки своїх якостей, самостійність у прийнятті рішень, стійкість, адекватність домагань.

Оцінка своїх товаришів, самооцінка, визначаються ситуативними факторами. На уявлення про інших і себе впливають думки педагогів. Спостерігається ситуативна або некритична, завищена самооцінка. Навіть старші підлітки можуть переоцінювати свої особистісні якості. Учні старших класів іноді неадекватн самооцінок при виборі професії.

Затримка соціальної зрілості, пристосованості до навколишніх умов, бо їх надлишково опікують. Частіше зустрічаються емоційно-поведінкові, порушення

Глухі діти глухих батьків мають менше проблем у спілкуванні та соціальної адаптації, відрізняються більшою особистісної зрілістю. В інтернаті можуть застосовуватися невідповідні віковим можливостям дітей вимоги.

Цільові складові навчальної діяльності.

Цільовий компонент забезпечує усвідомлення педаго­гами мети навчання, формує позитивне ставлення учнів до навчально-пізнавальної діяльності, професійної діяльності. Цілі на­вчання визначаються державним стандартом, низкою доку­ментів. Потім вони конкретизуються в освітньо-професійних програмах, про­грамах з окремих навчальних дисциплін, підручниках, посібниках, дидактичних матеріалах.

Загальні цілі навчання: формувати особистість учня як громадянина; навчити учнів ефективно вчитися, фор­мувати потребу в самовдоскона­ленні; озброїти учнів зун, не­обхідними для успішної професійної та громадянської діяльності.

Мета навчання — це ідеальне мисленнєве перед­бачення педагогами і учнями кінцевого результату навчаль­ного процесу.

3.Змістові складові навчальної містить усе те, що становить по­няття «зміст освіти», — систему наукових зун, оволодіння якими забезпечує всебічний розвиток, формування світогляду, набуття соц досвіду, підготовку до сусп життя і проф діяльності.

Зміст загальної освіти має відповідати вимогам: забезпечення особистісного розвитку; забезпечення заг та проф підготовки учнів; урахування реальних можливостей навчального процесу; забезпечення єдності навчання, виховання, розвитку і самовдосконалення; підготовка громадян до майбутньої професійної діяльності та формування активної життєвої позиції.

Вдосконалення змісту освіти є пріоритетною державною справою. У зв'язку з цим слід її, гуманітаризувати, вдосконалити навчальні програ­ми та навчальні плани; забезпечити сучасними методичними розробками; обґрунтувати сучасні критерії оцінки ефективності навчаль­ного процесу.

Операційні діяльнісні складові учіння.

Операційно-діяльнісний компонент — це організація практичної навчально-пізнавальної діяльності учнів з опа­нування змісту освіти. Цей компонент є одним із головних складових дидактичного процесу.

Його складові — принципи, методи, форми, за­соби навчання. Ефективність залежить від активної взаємодії учителів й учнів, встановлення між ними дружніх взаємин. Застосування сучасних форм педагогічної взаємодії сприяє формуванню таких відносин.

Емоційно-вольові складові учіння.

Майже вся навчальна діяльність пов'язана із стресами учнів. У молодш школярів стрес виникає при виконанні не дуже приємного навчального завдання, при неможливості виконати його у поставлений термін, при одержанні небажаної оцінки.

Стійкість інтересів до учбової діяльності молодших школярів залежить від того, як ця діяльність організовується, як учитель уміє збуджувати інтерес до набування знань, як пов'язують знання з життям. Формуванню пізнавальних інтересів учнів сприяє вміло побудована позакласна робота. Переборення учнями труднощів в учбовій діяльності, є внутрішньою умовою зміцнення інтересу та мотивації. Нагромадження невдач викликає зниження інтересу. Успішне переборення труднощів залежать від того, як формується уміння вчитися.

Міміко жестове мовлення його функції та структура

Одиниця міміко-жестового мовлення – жест – це кінетичний засіб передачі інформації людям з порушеннями слуху. Складові жесту: конфігурація пальців руки (рук); локалізація відповідно тіла мовця; характеристика руху руки. Додатковими структурними елементами жмж є міміка, тобто вираз обличчя; та артикуляція, що виконують функцію уточнення змісту жестів. Жест – це образне слово, багатовимірне просторове позначення предмета або явища.

Види: 1) розмовна, якою користуються для спілкування між собою глухі, 2) калькуюча, якою користуються при офіційних формах спілкування.

Комунікативні складові учіння.

Зростає значення слова, мовлення (спочатку усного, а потім писемного) вчителя і учнів у їх учбовій діяльності в міру того, як учні ними оволодівають, навчаються читати, користуватися підручником й іншими книжками. Для молодших школярів, характерна велика сприйнятливість до кожного слова та кожної дії вчителя. УУчитель користується в учнів цього віку великим авторитетом, його вимоги дитина намагається виконати,. Учитель має здійснювати самоконтроль за своєю поведінкою, дбати про тактичне, розуміти переживання і прагнення дитини, бо спілкування є важливою складовою успішного навчання і виховання. Ставлення: стало-позитивний тип. нестало-позитивний тип. асивно-позитивний тип. активно-негативний. пасивно-негативний.

У спілкуванні з учнями класовод має надавати особливу увагу українській мові. Спілкування молодших школярів з ровесниками і вчителем у процесі навчання сприяє їх соціалізації (засвоєнню соціальних уявлень, понять, моделей поведінки тощо).

Результативні складові учіння.

Результатами учіння учнів є їх ЗУН, психічний розвиток і вихованість учнів. Знання поділяються на наукові, та художні; на житейські. Результативність учіння учнів залежить від якості підручників, навчальних програм та планів, розкладу занять; від класифікації класовода, рівня його методичного і виховного впливу на учнів; від попередньої підготовки учнів; від моральної спрямованості неофіційних лідерів класу.