44. Тематично-ідейний зміст збірки Івана Франка «з вершин і низин».

Збірка «З вершин і низин» — зразок громадянської лірики. Уперше збірку видано 1887 року, 1893 року — перероблене й доповнене видання. Ідея збірки. Іван Франко вірив в ідею боротьби народу за щасливе майбутнє, закликав до цієї боротьби. У збірці звучить голос гніву й болю, віри й надії.

Збірка складається із семи великих розділів. Ліричні твори зібрано в перших трьох розділах: «De Profundis», «Профілі і маски», «Сонети». Чотири останні розділи — «Галицькі образки», «Із жидівських мелодій», «Панські жарти» та «Легенди» — містять епічні твори. Основні мотиви циклів поезій, що входять у розділи збірки. Прологом до збірки став «Гімн» («Вічний революціонер»). Покладений на музику М. Лисенком у 1905 році, цей вірш став справжнім гімном українського національного відродження. У першому циклі збірки «З вершин і низин», що має назву «Веснянки», ліричні описи природи, весняного пробудження землі співвідносяться з творами, у яких йдеться про пробудження й визволення людського духу. У циклах «Осінні думи», «Скорбні пісні», «Нічні думи» виявляється багатогранність ліричного героя. У них відчувається смуток, але це смуток сміливої, незламної, високодуховної людини. Цикл «Профілі і маски» — це автобіографічні замальовки, що вражають задушевністю й ліризмом. У циклі «Сонети» І. Франко звертається до класичних європейських зразків, до їхніх авторів та образів. У циклі «Тюремні сонети» поет говорить про великих мучеників, мужніх героїв, які жили й діяли так, як веліло сумління й підказувало серце, і віддали життя за ідею, за свої погляди. Це Бруно, Пестель, Каракозов, Перовська, Достоєвський, Шевченко. Друге видання збірки «З вершин і низин» стало певним підсумком поетичної творчості 1. Франка протягом двадцяти років. Звичайно ж, сюди ввійшли не всі написані за цей період твори. Частину їх поет не включив, бо вважав їх недосконалими, частину не ввів через цензурні міркування, бо всю збірку могли заборонити до друку з огляду на окремі твори. Збірка «З вершин і низин» мала великий громадський резонанс. Вона стала епохальним, найвизначнішим після «Кобзаря» Шевченка літературним явищем, мала величезне значення для розвитку української поезії. На творах Франка, на його ідеях виховувалися нові покоління митців, адже у Франковій поезії живе віра в людину, в народ, сподівання на світле майбутнє нашої землі.

45. Філософський зміст поем Івана Франка «Мойсей», «Смерть Каїна».

Твір «Мойсей» складається з прологу та 20 пісень-роздумів. Пролог написано після закінчення поеми. У ньому автор звертається не до ізраїльського, а до українського народу. За характером вислову пролог поділяється на дві частини. У першій переважають риторичні запитання, які викликають сумніви у державотворчих задатках українського народу. У другій же частині сумніви долаються, з’являється віра у спроможність народу віднайти себе.

Таку ж структуру має й сама поема: ізраїльський народ сумнівається в можливості досягнення обітованої землі, але зрештою знаходить її. На філософському рівні основна колізія поеми – зіткнення рабства, покірності зі свободою та бунтом.

Тему поеми визначив автор: зораження «смерті Мойсея чк пророка, не признаного своїм народом. Ця тема в такій формі не біблійна, а моя власна, хоч і основана на біблійнім оповіданні». Мойсей зображений не в ореолі величі і слави, проте концепт «вождь-поводир» в творі зберігається. Сумніви в душі Мойсея зароджує демон зневіри Азазель. За зневіру Мойсей покараний: помирає перед землею своїх предків (побачив її, але не ступив).

В основі біблійний сюжет, але митець не переспівує всю біблійну історію, а використовує лише один фрагмент вже після сорока років блукання пустелею. В центрі уваги той період, коли Мойсей поступово втрачає авторитет, народ підбурюють Датан і Аверон, після смерті Мойсея його наміри продовжує ІгошуА (князь конюхів) і приводить народ до обіцяної землі.

«Смерть Каїна».

Фабула поеми створена на основі біблійної легенди про Каїна.

Франко переклав поему Байрона, яка закінчувалася моментов вбивства Авеля, тож Франко починає свій твір саме з цієї ситуації.

В основі сюжету символічна розповідь про те, як Каїн намагається знайти і хоча б здалеку побачити Рай. Усі рідні прокляли Каїна, але поряд із ним вірна дружина Ада. Але жінка гине, (щаслива і прекрасна, бо сповнена любов’ю) і Каїн починає заповзято прямувати до своєї мету. Зрештою, він бачить стіни Раю, але увійти у ворота йому не під силу. Каїн видирається на шпиль гори (долає гординю) і бачить символічну карртину Раю, серцевина якого – дерево життя, плоди якого сповнюють людей любов’ю – в любові секрет щастя й сенс життя. Плоди дерева життя, якщо не осяяні любов’ю – розсипаються, вони пусті. Каїн серцем зрозумів Бога, з очей зпала сліпота. Він усвідомлює, що причиною злочину була віра у всемогутність розуму. Наповнений любов’ю, Каїн йде до людей, щоб навчити їх і зупинити зло, але сліпий Лемех вбиває його.