31. Композиційно-сюжетна структура та глибина дослідження соціальних процесів у романі Панаса Мирного та Івана Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».

У романі переплелися два художні підходи — публіцистичний (Іван Білик віддавав перевагу соціальному аспекту) і суто художній (Панас Мирний). Під час доопрацювання задуму автори дедалі більше заглиблювалися в історію, через що роман почав скидатися на будинок «із багатьма прибудовами і надбудовами, зробленими неодночасно і не за строгим планом» (академік О. Білецький).

Іван Білик написав: Новий Рік, Старе та поновлене, що відтворюють історичну атмосферу 19 ст. та доповнив історичними факторами розділи другої частини.

Через сумнозвісний Емський указ 1876 р. Михайло Драгоманов зумів надрукувати роман тільки за кордоном — у Женеві (Швейцарія) в 1880 р. на кошти українських громад. Після виходу твір відразу потрапив до списку книжок, заборонених у Російській імперії. Уперше на рідних теренах його було опубліковано в 1903 р. у журналі «Киевская старина» під назвою «Пропаща сила. Повість».

Композиція: 4 частини, які поділяються на 30 розділів.

Сюжет:

Перша частина – дитинство та юність Чіпки

Друга частина – історія села

Третя частина – складне життя селянина

Четверта частина – трагедія Чіпки.

Роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» суттєво вирізняється від творів тієї доби тим, що події в ньому відбуваються впродовж величезного відтинку часу. Але, незважаючи на це, хронометраж в епічному полотні залишається суто романним, тобто умовним, хоча і прив’язується до історичних подій. Наприклад: знищення Запорозької Січі, запровадження кріпацтва, реформа 1861 року. В тексті поєднано різноманітні види часу.

Кожна з історичних віх не минає безслідно ні для окремих людей, ні для народу в цілому, дозволяє розкрити індивідуальні трагедії в контексті трагедії типових. Саме тому Олександр Білецький назва цей твір соціальним романом-хронікою. Композиція роману розгортається двома сюжетними лініями (Чіпка та Максим Ґудзь), ускладнюється такими поза сюжетними елементами, як екскурси в минуле, авторськими відступами, пейзажами, портретами.

32. Перша п’єса Марка Кропивницького «Дай серцеві волю, заведе в неволю»: традиції і новаторство, мелодраматичність та етнографізм. Соціальний зміст п’єси «Глитай або ж Павук».

«Микита Старостенко, або Не зчуєшся, як лихо пробіжить» - перша назва п’єси «Дай серцеві волю, заведе в неволю». В основу сюжету покладено любовний трикутник Семен – Одарка – Микита. Постаті Одарки і Семена виписані у писенному дусі, використання фольклору сприяє розкриттю внутрішньої суті персонажів. Твір сповнений мелодраматичності. Письменник доводить, що найважливіше в людині – вірність моральних законів. Попри те, що тематика п’єси до певної міри традиційна (зображення стосунків в пореформеному селі), але проблематика – новаторська (мораль, поведінка і психологія різних соціальних прошарків).

«Глитай або ж Павук»

У центрі уваги – зростання куркуля, що поступово підкорює трудівників. Ця п’єса про економічну сутність здирництва, що виражена через моральний конфлікт.

Письменник розкриває сутність конкретного соціального явища та показує зло в його живучості, незнищенності.

В уста Олени вкладено рядки шевченківської Катерини, які вказуєть на драматизм її долі. Вона розкриває різні віхи свого життя: спогади про дитинство (вона – панське байстреня від матері-селянки, яку відчим не надто жалував); про щасливу мить кохання; роздуми про владу багатства.. (епізод самогубства її душі).

У творі відбито одну з типових трагедій тогочасної дійсності – загибель молодої жінки через підступність представників панівного класу.

В художній моделі твору вагому роль відіграє розкриття психології новоявлених експлуататорів (темна сила на селі).