- •1. Національний зміст української літератури 70-90-х рр. Хіх ст.
- •2. Розвиток реалізму в українському мистецтві слова 70-90-х рр. Хіх ст.
- •3. Тематичні обрії української літератури 70-90-х рр. Хіх ст.
- •4. Характеристика літературного процесу в Україні 70-90-х рр. Хіх ст.
- •5. Нові тенденції в зображенні народного життя в українській літературі 70-90-х рр. Хіх ст.
- •6. Характеристика української поезії 70-90-х рр. Хіх ст.
- •7. Жанрова специфіка української поезії 70-90-х рр. Хіх ст.
- •8. Образ України в поезії 70-90-х рр. Хіх ст.
- •9. Національний зміст української поезії 70-90-х рр. Хіх ст.
- •10. Провідні концепції та мотиви української поезії 70-90-х рр. Хіх ст.
- •11. Жанрово-стильова специфіка української поезії 70-90-х рр. Хіх ст.
- •12. Ідейно-тематичний зміст української прози 70-90-х рр. Хіх ст.
- •13. Жанрова специфіка української прози 70-90-х рр. Хіх ст.
- •14. Ідейно-тематичний зміст української драматургії 70-90-х рр. Хіх ст.
- •15. Жанрові ознаки української драматургії 70-90-х рр. Хіх ст.
- •16. Піднесення і розвиток української драматургії 70-90-х рр. Хіх ст.
- •17. Піднесення і розвиток українського театру і драматургії в 70-90-х рр. Хіх ст.
- •18. Провідні мотиви поезії Івана Манжури.
- •19. Провідні мотиви поезії Якова Щоголева.
- •20. Ліричний герой поезії Павла Грабовського.
- •21. Характеристика поетичного доробку Павла Грабовського: своєрідність розробки проблеми ролі митця у житті народу, тема недолі трудівників, національний зміст творчості.
- •22. Мотиви лірики Бориса Грінченка.
- •23. Реалістичність оповідань Бориса Грінченка з народного життя. Моральна проблематика у творах письменника («Без хліба», «Украла», «Дзвоник», «Батько та дочка» та ін.).
- •24. Ідейно-тематичний та композиційний зв'язок повістей Бориса Грінченка «Серед темної ночі» та «Під тихими вербами».
- •25. Панорама пореформеного села у повісті і. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я».
- •26. Зображення життя селян у повісті і. Нечуя-Левицького «Микола Джеря».
- •27. Показ селянського життя, художня переконливість у розкритті трагедії людини в повісті і. Нечуя-Левицького «Бурлачка».
- •28. Аспекти життя селянства у творі і. Нечуя-Левицького «Дві московки».
- •29. Реалістичний характер творчості Панаса Мирного.
- •30. Роман Панаса Мирного «Повія» як епопея народного життя на Україні кінця хіх ст.
- •31. Композиційно-сюжетна структура та глибина дослідження соціальних процесів у романі Панаса Мирного та Івана Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».
- •32. Перша п’єса Марка Кропивницького «Дай серцеві волю, заведе в неволю»: традиції і новаторство, мелодраматичність та етнографізм. Соціальний зміст п’єси «Глитай або ж Павук».
- •33. Оригінальність п’єси м. Старицького «Талан». Психологічність зображення характеру головного персонажа.
- •34. Проблематика п’єси Михайла Старицького «Не судилось».
- •35. Ідейно-тематичний зміст п’єси м. Старицького «За двома зайцями». Засоби сатиричного зображення у творі.
- •36. Проблематика п’єси Михайла Старицького «Маруся Богуславка».
- •38. Морально-етична проблематика п’єси і. Тобілевича «Хазяїн».
- •39. П’єса і. Тобілевича «Хазяїн»: життєва основа, морально-естетична проблематика, особливості образної системи та жанрової специфіки.
- •40. Історична трагедія і. Тобілевича «Сава Чалий»: джерела твору. Співвідношення романтичного та реалістичного у п’єсі.
- •41. Характеристика поетичного доробку Івана Франка.
- •42. Основні мотиви поезії Івана Франка.
- •43. Складність культурологічного змісту збірки Івана Франка «Зів’яле листя».
- •44. Тематично-ідейний зміст збірки Івана Франка «з вершин і низин».
- •45. Філософський зміст поем Івана Франка «Мойсей», «Смерть Каїна».
- •46. Проблема сенсу людського буття у поемах Івана Франка «Іван Вишневий», «Смерть Каїна».
- •47. Характеристика прозового доробку Івана Франка.
- •48. Новаторство Івана Франка у прозі (на матеріалі прочитаних творів).
- •49. Особливості прози Івана Франка. Новаторство письменника у прозових творах.
- •50. Характеристика драматургічного доробку Івана Франка.
- •51. Майстерність Івана Франка у п’єсі «Украдене щастя»: особливості композиційної будови, морально-етична проблематика, засоби творення характерів.
- •52. Художнє вираження психологічної та міфологічної тематики у прозі Івана Франка («Сойчине крило», «Терен у нозі»).
- •53. Аналіз віршів
- •2) “Виклик” Старицький
- •4) «Народові українському» Грабовський
- •5) Франко «Як почуєш вночі»
- •6) Франко «Ой ти, дівчино, з горіха зерня…»
- •7)Франко. Пролог до поеми «Мойсей»
- •8) Франко. Уривок з вірша «Каменярі»
- •9) Франко. «Не пора…»
- •10) Франко. «Земле, моя всеплодющая мати»
- •11) Грінченко. Вірш із циклу «Зернятка»
- •12) Грінченко «Смутні картини»
29. Реалістичний характер творчості Панаса Мирного.
Заслуга Панаса Мирного - створення яскравих людських особистостей, показ глибоких психологічних процесів, природній розвиток характерів усупереч поширеним стереотипним моделям поведінки представників того чи іншого класу.
Панас Мирний також створив нові теми в українській літературі. Так, вже в першій повісті "П'яниця" (1874) він розповів про трагічну долю дрібного чиновника, вихідця із селянського середовища. Крім дослідження психології персонажа, Мирний вперше ставить проблему адаптації простої порядної людини з села до міста. Пізніше ця тема буде розвинена в геніальному романі "Повія" на прикладі долі селянки, що потрапила до міста. У повісті "Лихі люди" Панас Мирний вперше в українській літературі вводить новий образ інтелігента-різночинця. Критики однозначно кажуть: цей твір письменника випередив літературну епоху Мирного.
Традиційна тема взаємовідносин селянства і дворянства письменником по-новому розкривається в повістях "За водою", "Голодна воля", "Лихо давнє й сьогочасне", багатоплановому романі "Хіба ревуть воли, як ясла повні?".
Продовжуючи тему "маленької людини", популярну не лише в українській, а й в інших європейських літературах, Панас Мирний підходить до неї вельми оригінально. "Залишаючи" персонажі діяти в об'єктивних побутових і суспільних умовах, автор дивиться на них одночасно з точки зору і громадської, і індивідуальної моралі. Разом з тим показується формування характеру особистості під впливом нових для неї умов і необхідності адаптації до них, тобто прийняття або неприйняття їх людиною. Це найбільш яскраво проявилося в таких творах, як "Анюта", "Жидівка", "Народолюбець", "П'яниця", "Повія" та ін.
30. Роман Панаса Мирного «Повія» як епопея народного життя на Україні кінця хіх ст.
Вершиною творчості Панаса Мирного став роман «Повія» (1883 — 1884). У ньому найповніше виявився епічний талант письменника, сила його критичного реалізму. Автору вдалося розкрити найтиповіші риси капіталізму, показати, як цей лад перетворював людину па товар. В основу сюжету письменник поклав трагічну Історію селянської дівчини, яка стала іграшкою в руках ситих господарів цього світу. Драма її життя розкривається на широкому соціальному фоні. Письменник блискуче відтворив глибоку класову диференціацію в тогочасному пореформеному селі (зростання глитайської верхівки, діяльність новонародженої української міської буржуазії, фальшивих народолюбців), показав пролетаризацію селянства, створив різні типові соціально-психологічні характери у типових обставинах. Твір дістав високу оцінку багатьох діячів культури того часу. Дуже тепло про цей роман відзивався M. M. Коцюбинський. В одному з листів до Панаса Мирного він писав: «Я читав і перечитував Ваші романи, упивався їми, і живий жаль обгортає мене, коли подумаю, що «Повія» не має кінця. Який би я був щасливий, коли б почув од Вас, що третя частина «Повії» таки побачить світ, а за нею появиться ще хоч два або один роман, підписаний Панасом Мирним!» Високу художню майстерність твору відзначила польська письменниця Еліза Ожєшко. «51 бажала б також дуже прочитати,— писала вона в листі до І. Я. Франка,— продовження .повісті «Повія», початої в «Раді». ...Дуже досконала в ній пластика: бачиться і чується там усе на власні очі й вуха. Знамениті маєте таланти». Який би твір Панаса Мирного ми не читали, не можна не помітити, як письменник з болем у серці співчуває покривдженим, уславлює боротьбу сміливих і чесних борців народу за свої соціальні і національні права. В оповіданнях, повістях, романах його герої протестують, борються, шукають шляхи до правди. Протестує проти гноблення Орел з оповідання «Народолюбець»; битися, боротися, добувати силою волю закликає демократ-різночинець Жук у повісті «Лихі люди»; шукає правди розорений селянин-бунтар Чіпка в романі «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»; викриває безчинства земців інтелігент Довбня в романі «Повія». Ми мовби чуємо крик вкрай змучених душ. «Як же його жити?» — питає Чіпка. «Чого ж буду гинуть?» — ставить питання наймит Василь («Голодна воля»). «Хіба ж це життя?» — з обуренням запитує Христя («Повія»).