- •Поняття і завдання кримінального провадження.
- •2. Процесуальна форма. Поняття і значення
- •4. Кримінально-процесуальні функції: поняття, види, суб'єкти
- •5. Стадії кримінального процесу України
- •6. Джерела кримінального процесуального права України
- •7. Чинність кримінального процесуального закону в часі, просторі і за колом осіб
- •8. Засади верховенства права і законності в кримінальному процесі
- •9. Засада доступу до правосуддя
- •10. Засада презумпції невинуватості
- •11. Засада свободи від самовикриття та права не свідчити проти близьких родичів і членів сім’ї
- •12. Засада гласності і відкритості судового провадження
- •13. Засада забезпечення підозрюваному, обвинуваченому, підсудному права на захист
- •14. Засада безпосередності дослідження судом показань, речей і документів
- •15. Засада забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій і бездіяльності
- •15. Засада диспозитивності в кримінальному провадженні
- •16. Засада змагальності сторін обвинувачення і захисту
- •17. Засада державної мови кримінального провадження
- •18. Засада розумності строків кримінального провадження
- •19. Засада недоторканості житла чи іншого володіння
- •20. Засади таємниці спілкування та невтручання в приватне життя
- •21. Засада забезпечення права на свободу і особисту недоторканість
- •22. Повноваження суду в кримінальному провадженні. Законний склад суду.
- •Апеляція.
- •Касація.
- •23. Слідчий суддя, його повноваження під час досудового розслідування
- •24. Прокурор, його функції та повноваження у кримінальному процесі
- •25.Слідчий, його повноваження
- •26.Керівний органу досудового рослідування, його повноваження
- •27. Підстави для відводу судді, прокурора, слідчого і порядок його здійснення
- •28,29 Підозрюваний/обвинувачений: поняття, права та обов’язки
- •30. Потерпілий: поняття, права та обов’язки
- •31: Захисник. Його права та обов’язки.
- •Захисник після його залучення має право відмовитися від виконання своїх обов’язків лише у випадках:
- •32 : Цивільний позивач і цивільний відповідач його права та обов’язки .
- •33: Поняття доказів та їх джерел.
- •35: Предмет доказування в крим провадженні. Особливості предмету доказування у кримінальному провадженні щодо неповнолітніх.
- •36 : Процес доказування в кримінальному провадженні його елементи.
- •37 : Класифікація доказів та їх джерел.
- •Відносно обвинувачення, що становить предмет конкретного кримінального провадження:
- •За джерелом одержання відомостей про факти, характером формування джерел доказів:
- •38: Свідки та їх показання в кримінальному процесі.
- •39. Показання потерпілого, їх предмет, значення та оцінка.
- •40.Показання підозрюваного, їх предмет, значення та оцінка
- •41.Показання обвинуваченого, їх предмет, значення та оцінка
- •42. Висновок експерта, його зміст, значення та оцінка
- •44. Документи як джерела доказів
- •45. Процесуальні строки та процесуальні витрати у кримінальному провадженні
- •46. Заходи забезпечення кримінального провадження: поняття, види та загальні правила застосування
- •47. Підстави та порядок затримання особи за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення.
- •48. Поняття та види запобіжних заходів.
- •49. Тримання під вартою як запобіжний захід. Підстави та порядок його обрання, зміни і скасування.
- •50. Строки тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою і порядок їх продовження.
- •51. Підстави та порядок обрання запобіжного заходу у вигляді передання неповнолітнього підозрюваного, обвинуваченого під нагляд.
- •52. Особисте зобов’язання як запобіжний захід. Підстави та порядок його обрання, зміни і скасування.
- •53. Особиста порука як запобіжний захід. Підстави то порядок її обрання, зміни і скасування.
- •54. Домашній арешт як запобіжний захід.
- •55. Застава як запобіжний захист
- •56. Відсторонення підозрюваного, обвинуваченого від посади як захід забезпечення кримінального провадження
- •57. Виклик слідчим і прокурором, судовий виклик і привід як заходи забезпечення кримінального провадження
- •58 Накладення грошового стягнення як захід забезпечення кримінального провадження
- •59. Тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом як захід забезпечення кримінального провадження
- •60 Тимчасовий доступ до речей і документів як захід забезпечення кримінального провадження
- •61 Тимчасове вилучення майна як заходи забезпечення кримінального провадження
- •62. Підстави та процесуальний порядок застосування арешту на майно як захід забезпечення кримінального провадження.
- •63. Приводи і підстави для початку досудового розслідування. Відомості, які вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань
- •64. Підслідність органів досудового розслідування: поняття, види, характеристика.
- •65. Здійснення досудового розслідування слідчою групою. Міжнародна слідча група.
- •66. Строки досудового розслідування. Порядок продовження строків досудового розслідування.
- •67. Підстави та порядок об’єднання і виділення матеріалів досудового розслідування.
- •68. Поняття та види слідчих (розшукових) дій. Загальні вимоги до їх проведення.
- •70. Порядок виклику і допиту свідків і потерпілих слідчим.
- •71. Особливості виклику і допиту неповнолітніх свідків і потерпілих
- •72. Одночасний допит кількох осіб: поняття, мета, процесуальний порядок проведення
- •73. Пред’явлення для впізнання осіб і речей
- •74. Особливості проведення допиту, впізнання в режимі відеоконференції під час досудового розслідування
- •75. Обшук. Мета, види, підстави та порядок проведення
- •76. Огляд. Мета, види, підстави та подярок проведення
- •77. Освідування. Поняття, мета, види та порядок проведення
- •78. Слідчий експеримент. Мета та порядок проведення
- •79. Підстави для проведення експертизи під час досудового розслідування. Порядок залучення експерта.
- •80. Порядок отримання зразків для експертизи. Особливості негласного отримання зразків, необхідних для порівняльного дослідження.
- •81. Ексгумація трупа: поняття, мета, підстави та порядок проведення.
- •82. Поняття, підстави проведення та види негласних слідчих (розшукових) дій. Порядок прийняття рішення про їх проведення
- •83. Фіксація ходу і результатів негласних слідчих (розшукових) дій.
- •84. Використання результатів негласних слідчих (розшукових) дій у доказуванні та інших цілях.
- •85. Підстави та порядок Повідомлення про підозру. Письмове повідомлення
- •86. Підставами і порядок зміни підозри
- •87. . Підстави та порядок зупинення і відновленя досудового розслідування.
- •88.Форми закінчення досудового розслідування.
- •89.Підстави та порядок закриття кримінального провадження слідчим, прокурором. Оскарження постанови про закриття кримінального провадження
- •90.Порядок закінчення досудового розслідування складанням обвинувального акту Відкриття матеріалів іншій стороні
- •91.Зміст обвинувального акта. Додатки до нього.
- •92.Оскарження дій, рішень і бездіяльності слідчого, прокурора
- •93.Оскарження ухвал слідчого судді
- •94 Питання – спеціальне досудове розслідування і судове провадження (inabsentia)
- •95 Питання. Поняття значення і види підсудності
- •96 Питання. Питання, які розглядаються суддею у порядку підготовчого провадження.
- •97 Питання. Незмінність складу суду.
- •98. Розумні строки судового розгляду
- •Критерії визначення розумності строків:
- •99 Питання. Наслідки неприбуття до суду
- •100 Питання. Неприбуття спеціалістів, експерта, перекладача, свідка
- •101. Межі судового розгляду. Зміна обвинувачення і висунення додаткового обвинувачення в суді.
- •102. Відмова прокурора від публічного обвинувачення: підстави, порядок, наслідки.
- •103. Обов’язки присутніх в залі судового засідання. Заходи, які вживаються до порушників порядку в судовому засіданні.
- •104. Журнал судового засідання, його зміст і значення.. Фіксування судового процесу технічними засобами.
- •105. Підготовча частина судового засідання, її значення і зміст.
- •106. Судове слідство (з’ясування обставин кримінального провадження та перевірка їх доказами), його значення і зміст.
- •107. Підстави та порядок залучення експерта під час судового розгляду. Допит експерта.
- •108. Порядок виклику і допиту судом свідків, потерпілих, обвинуваченого. Оголошення їх показань.
- •109. Проведення судом процесуальних дій у режимі відеоконференції під час судового провадження.
- •110. Судові дебати, їх зміст і значення. Репліки учасників судових дебатів.
- •111. . Поняття, значення та види вироку суду.
- •112. Законність і обґрунтованість вироку. Зміст вироку .
- •113. Порядок ухвалення і проголошення рішення суду першої інстанції.
- •114. . Роз’яснення судового рішення судом.
- •115. Провадження в суді приcяжних.
- •116. Суб’єкти апеляційного оскарження судових рішень. Вимоги до змісту апеляційної скарги.
- •1. Апеляційну скаргу мають право подати:
- •117. Порядок і строки апеляційного та касаційного оскарження.
- •118. Порядок апеляційного розгляду. Письмове апеляційне провадження.
- •119. Підстави для скасування чи зміни вироку або ухвали суду в апеляційному провадженні.
- •120. Ухвала, вирок суду апеляційної інстанції, їх зміст.
- •121. Судові рішення, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку.
- •122. Особи, які мають право на касаційне оскарження.
- •123. Суди, які розглядають кримінальні справи в апеляційному і касаційному порядку.
- •124. Порядок касаційного розгляду.
- •125. Результати судового розгляду в апеляційній та касаційній інстанціях.
- •126. Підстави для скасування чи зміни вироку або ухвали суду в касаційному провадженні.
- •127. Провадження за нововиявленими або виключними обставинами.
- •128. Повноваження Кримінального касаційного суду і Великої палати Верховного Суду у кримінальному провадженні.
- •129. Видача особи(екстрадиція) у кримінальному процесі України.
- •130. Підстави та порядок надання міжнародної правової допомоги при проведенні процесуальних дій у кримінальному провадженні.
- •131. Перейняття кримінального провадження від іноземної держави: поняття, підстави, умови та порядок здійснення.
- •132. Особливості кримінального провадження на підставі угоди про визнання винуватості
- •133. Особливості кримінального провадження на підставі угоди про примирення.
- •134. Кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру.
- •135. Особливості досудового розслідування і судового розгляду щодо проступків.
- •136. Кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення.
- •137. Особливості кримінального провадження щодо неповнолітніх.
- •138. Особливості провадження щодо осіб, які не досягли віку, з якого можлива кримінальна відповідальність.
- •139. Особливості кримінального провадження щодо окремої категорії осіб.
- •140. Набрання судовим рішенням законної сили. Обов’язковість судового рішення..
- •141. Порядок звернення судового рішення до виконання.
- •142. Питання, які вирішуються судом у стадії виконання вироку. Процесуальний порядок їх вирішення.
129. Видача особи(екстрадиція) у кримінальному процесі України.
Видача особи (екстрадиція) - видача особи державі, компетентними органами якої ця особа розшукується для притягнення до кримінальної відповідальності або виконання вироку. Екстрадиція включає: офіційне звернення про встановлення місця перебування на території запитуваної держави особи, яку необхідно видати, та видачу такої особи; перевірку обставин, що можуть перешкоджати видачі; прийняття рішення за запитом; фактичну передачу такої особи під юрисдикцію запитуючої держави;
Центральними органами України щодо видачі особи (екстрадиції) є Генеральна прокуратура України (під час досудового розслідування) та Міністерство юстиції України (під час судового провадження або виконання вироку).
Клопотання про видачу особи в Україну готує слідчий, прокурор, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування, або суд, який розглядає справу чи яким ухвалено вирок.
Клопотання про видачу особи (екстрадицію) передаються до відповідного центрального органу України через прокуратуру Автономної Республіки Крим, області, міст Києва і Севастополя, та прирівняні до них прокуратури у 10 денний строк з дня затримання особи на території іноземної держави.
Центральний орган України звертається до компетентного органу іноземної держави із запитом про видачу особи в Україну. Запит про видачу направляється керівником центрального органу України або уповноваженою ним особою протягом п’яти днів з дня отримання клопотання.
Видана в Україну особа може бути притягнута до кримінальної відповідальності або щодо неї може бути виконано вирок суду лише за ті злочини, за які здійснена видача (екстрадиція).
Час тримання виданої особи під вартою на території запитуваної держави у зв’язку з вирішенням питання про видачу в Україну, а також час її етапування зараховуються до загального строку відбування покарання.
У разі необхідності запобігання закінченню строків давності притягнення до кримінальної відповідальності або втраті доказів у кримінальному провадженні може бути направлено запит про тимчасову видачу.
Рішення компетентного органу іноземної держави про взяття особи під варту або призначення їй покарання у виді позбавлення волі є підставою для тримання осіб під вартою на території України, які:1) транзитно перевозяться територією України; 2) тимчасово видані в Україну.
Затримання на території України особи, яка розшукується іноземною державою у зв’язку із вчиненням кримінального правопорушення, здійснюється уповноваженою службовою особою.
Про затримання негайно інформується прокурор, у межах територіальної юрисдикції якого здійснено затримання. Він перевіряє законність затримання особи, та інформує прокуратуру Автономної Республіки Крим, області, міст Києва чи Севастополя. Та протягом шістдесяти годин після затримання повідомляє відповідний центральний орган України (та Міністерство закордонних справ України), який протягом трьох днів інформує компетентний орган іноземної держави.
Затримана особа негайно звільняється у разі, якщо:
1) протягом шістдесяти годин з моменту затримання вона не доставлена до слідчого судді для розгляду клопотання про обрання стосовно неї запобіжного заходу тимчасового або екстрадиційного арешту;2) встановлено обставини, за наявності яких видача (екстрадиція) не здійснюється.
До затриманої особи, яка вчинила злочин за межами України, застосовується тимчасовий арешт до сорока діб або інший встановлений відповідним міжнародним договором України строк до надходження запиту про її видачу. Якщо після спливу не надійшов – звільнення.
Екстрадиційний арешт: Після надходження запиту компетентного органу іноземної держави про видачу особи за дорученням або зверненням центрального органу України прокурор звертається з клопотанням про її екстрадиційний арешт (не може тривати більше дванадцяти місяців ) до слідчого судді за місцем тримання особи під вартою. Який виносить ухвалу.
У видачі особи іноземній державі відмовляється у разі, якщо:
1) особа, на час прийняття рішення про видачу (екстрадицію) є громадянином України;2) злочин, за який запитано видачу, не передбачає покарання у виді позбавлення волі за законом України;3) закінчилися передбачені законом України строки давності притягнення особи до кримінальної відповідальності або виконання вироку за злочин, за який запитано видачу;4) компетентний орган іноземної держави не надав на вимогу центрального органу України додаткових матеріалів або даних, без яких неможливе прийняття рішення за запитом про видачу (екстрадицію);5) видача особи (екстрадиція) суперечить зобов’язанням України за міжнародними договорами України;6) наявні інші підстави, передбачені міжнародним договором України.