- •Поняття і завдання кримінального провадження.
- •2. Процесуальна форма. Поняття і значення
- •4. Кримінально-процесуальні функції: поняття, види, суб'єкти
- •5. Стадії кримінального процесу України
- •6. Джерела кримінального процесуального права України
- •7. Чинність кримінального процесуального закону в часі, просторі і за колом осіб
- •8. Засади верховенства права і законності в кримінальному процесі
- •9. Засада доступу до правосуддя
- •10. Засада презумпції невинуватості
- •11. Засада свободи від самовикриття та права не свідчити проти близьких родичів і членів сім’ї
- •12. Засада гласності і відкритості судового провадження
- •13. Засада забезпечення підозрюваному, обвинуваченому, підсудному права на захист
- •14. Засада безпосередності дослідження судом показань, речей і документів
- •15. Засада забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій і бездіяльності
- •15. Засада диспозитивності в кримінальному провадженні
- •16. Засада змагальності сторін обвинувачення і захисту
- •17. Засада державної мови кримінального провадження
- •18. Засада розумності строків кримінального провадження
- •19. Засада недоторканості житла чи іншого володіння
- •20. Засади таємниці спілкування та невтручання в приватне життя
- •21. Засада забезпечення права на свободу і особисту недоторканість
- •22. Повноваження суду в кримінальному провадженні. Законний склад суду.
- •Апеляція.
- •Касація.
- •23. Слідчий суддя, його повноваження під час досудового розслідування
- •24. Прокурор, його функції та повноваження у кримінальному процесі
- •25.Слідчий, його повноваження
- •26.Керівний органу досудового рослідування, його повноваження
- •27. Підстави для відводу судді, прокурора, слідчого і порядок його здійснення
- •28,29 Підозрюваний/обвинувачений: поняття, права та обов’язки
- •30. Потерпілий: поняття, права та обов’язки
- •31: Захисник. Його права та обов’язки.
- •Захисник після його залучення має право відмовитися від виконання своїх обов’язків лише у випадках:
- •32 : Цивільний позивач і цивільний відповідач його права та обов’язки .
- •33: Поняття доказів та їх джерел.
- •35: Предмет доказування в крим провадженні. Особливості предмету доказування у кримінальному провадженні щодо неповнолітніх.
- •36 : Процес доказування в кримінальному провадженні його елементи.
- •37 : Класифікація доказів та їх джерел.
- •Відносно обвинувачення, що становить предмет конкретного кримінального провадження:
- •За джерелом одержання відомостей про факти, характером формування джерел доказів:
- •38: Свідки та їх показання в кримінальному процесі.
- •39. Показання потерпілого, їх предмет, значення та оцінка.
- •40.Показання підозрюваного, їх предмет, значення та оцінка
- •41.Показання обвинуваченого, їх предмет, значення та оцінка
- •42. Висновок експерта, його зміст, значення та оцінка
- •44. Документи як джерела доказів
- •45. Процесуальні строки та процесуальні витрати у кримінальному провадженні
- •46. Заходи забезпечення кримінального провадження: поняття, види та загальні правила застосування
- •47. Підстави та порядок затримання особи за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення.
- •48. Поняття та види запобіжних заходів.
- •49. Тримання під вартою як запобіжний захід. Підстави та порядок його обрання, зміни і скасування.
- •50. Строки тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою і порядок їх продовження.
- •51. Підстави та порядок обрання запобіжного заходу у вигляді передання неповнолітнього підозрюваного, обвинуваченого під нагляд.
- •52. Особисте зобов’язання як запобіжний захід. Підстави та порядок його обрання, зміни і скасування.
- •53. Особиста порука як запобіжний захід. Підстави то порядок її обрання, зміни і скасування.
- •54. Домашній арешт як запобіжний захід.
- •55. Застава як запобіжний захист
- •56. Відсторонення підозрюваного, обвинуваченого від посади як захід забезпечення кримінального провадження
- •57. Виклик слідчим і прокурором, судовий виклик і привід як заходи забезпечення кримінального провадження
- •58 Накладення грошового стягнення як захід забезпечення кримінального провадження
- •59. Тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом як захід забезпечення кримінального провадження
- •60 Тимчасовий доступ до речей і документів як захід забезпечення кримінального провадження
- •61 Тимчасове вилучення майна як заходи забезпечення кримінального провадження
- •62. Підстави та процесуальний порядок застосування арешту на майно як захід забезпечення кримінального провадження.
- •63. Приводи і підстави для початку досудового розслідування. Відомості, які вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань
- •64. Підслідність органів досудового розслідування: поняття, види, характеристика.
- •65. Здійснення досудового розслідування слідчою групою. Міжнародна слідча група.
- •66. Строки досудового розслідування. Порядок продовження строків досудового розслідування.
- •67. Підстави та порядок об’єднання і виділення матеріалів досудового розслідування.
- •68. Поняття та види слідчих (розшукових) дій. Загальні вимоги до їх проведення.
- •70. Порядок виклику і допиту свідків і потерпілих слідчим.
- •71. Особливості виклику і допиту неповнолітніх свідків і потерпілих
- •72. Одночасний допит кількох осіб: поняття, мета, процесуальний порядок проведення
- •73. Пред’явлення для впізнання осіб і речей
- •74. Особливості проведення допиту, впізнання в режимі відеоконференції під час досудового розслідування
- •75. Обшук. Мета, види, підстави та порядок проведення
- •76. Огляд. Мета, види, підстави та подярок проведення
- •77. Освідування. Поняття, мета, види та порядок проведення
- •78. Слідчий експеримент. Мета та порядок проведення
- •79. Підстави для проведення експертизи під час досудового розслідування. Порядок залучення експерта.
- •80. Порядок отримання зразків для експертизи. Особливості негласного отримання зразків, необхідних для порівняльного дослідження.
- •81. Ексгумація трупа: поняття, мета, підстави та порядок проведення.
- •82. Поняття, підстави проведення та види негласних слідчих (розшукових) дій. Порядок прийняття рішення про їх проведення
- •83. Фіксація ходу і результатів негласних слідчих (розшукових) дій.
- •84. Використання результатів негласних слідчих (розшукових) дій у доказуванні та інших цілях.
- •85. Підстави та порядок Повідомлення про підозру. Письмове повідомлення
- •86. Підставами і порядок зміни підозри
- •87. . Підстави та порядок зупинення і відновленя досудового розслідування.
- •88.Форми закінчення досудового розслідування.
- •89.Підстави та порядок закриття кримінального провадження слідчим, прокурором. Оскарження постанови про закриття кримінального провадження
- •90.Порядок закінчення досудового розслідування складанням обвинувального акту Відкриття матеріалів іншій стороні
- •91.Зміст обвинувального акта. Додатки до нього.
- •92.Оскарження дій, рішень і бездіяльності слідчого, прокурора
- •93.Оскарження ухвал слідчого судді
- •94 Питання – спеціальне досудове розслідування і судове провадження (inabsentia)
- •95 Питання. Поняття значення і види підсудності
- •96 Питання. Питання, які розглядаються суддею у порядку підготовчого провадження.
- •97 Питання. Незмінність складу суду.
- •98. Розумні строки судового розгляду
- •Критерії визначення розумності строків:
- •99 Питання. Наслідки неприбуття до суду
- •100 Питання. Неприбуття спеціалістів, експерта, перекладача, свідка
- •101. Межі судового розгляду. Зміна обвинувачення і висунення додаткового обвинувачення в суді.
- •102. Відмова прокурора від публічного обвинувачення: підстави, порядок, наслідки.
- •103. Обов’язки присутніх в залі судового засідання. Заходи, які вживаються до порушників порядку в судовому засіданні.
- •104. Журнал судового засідання, його зміст і значення.. Фіксування судового процесу технічними засобами.
- •105. Підготовча частина судового засідання, її значення і зміст.
- •106. Судове слідство (з’ясування обставин кримінального провадження та перевірка їх доказами), його значення і зміст.
- •107. Підстави та порядок залучення експерта під час судового розгляду. Допит експерта.
- •108. Порядок виклику і допиту судом свідків, потерпілих, обвинуваченого. Оголошення їх показань.
- •109. Проведення судом процесуальних дій у режимі відеоконференції під час судового провадження.
- •110. Судові дебати, їх зміст і значення. Репліки учасників судових дебатів.
- •111. . Поняття, значення та види вироку суду.
- •112. Законність і обґрунтованість вироку. Зміст вироку .
- •113. Порядок ухвалення і проголошення рішення суду першої інстанції.
- •114. . Роз’яснення судового рішення судом.
- •115. Провадження в суді приcяжних.
- •116. Суб’єкти апеляційного оскарження судових рішень. Вимоги до змісту апеляційної скарги.
- •1. Апеляційну скаргу мають право подати:
- •117. Порядок і строки апеляційного та касаційного оскарження.
- •118. Порядок апеляційного розгляду. Письмове апеляційне провадження.
- •119. Підстави для скасування чи зміни вироку або ухвали суду в апеляційному провадженні.
- •120. Ухвала, вирок суду апеляційної інстанції, їх зміст.
- •121. Судові рішення, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку.
- •122. Особи, які мають право на касаційне оскарження.
- •123. Суди, які розглядають кримінальні справи в апеляційному і касаційному порядку.
- •124. Порядок касаційного розгляду.
- •125. Результати судового розгляду в апеляційній та касаційній інстанціях.
- •126. Підстави для скасування чи зміни вироку або ухвали суду в касаційному провадженні.
- •127. Провадження за нововиявленими або виключними обставинами.
- •128. Повноваження Кримінального касаційного суду і Великої палати Верховного Суду у кримінальному провадженні.
- •129. Видача особи(екстрадиція) у кримінальному процесі України.
- •130. Підстави та порядок надання міжнародної правової допомоги при проведенні процесуальних дій у кримінальному провадженні.
- •131. Перейняття кримінального провадження від іноземної держави: поняття, підстави, умови та порядок здійснення.
- •132. Особливості кримінального провадження на підставі угоди про визнання винуватості
- •133. Особливості кримінального провадження на підставі угоди про примирення.
- •134. Кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру.
- •135. Особливості досудового розслідування і судового розгляду щодо проступків.
- •136. Кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення.
- •137. Особливості кримінального провадження щодо неповнолітніх.
- •138. Особливості провадження щодо осіб, які не досягли віку, з якого можлива кримінальна відповідальність.
- •139. Особливості кримінального провадження щодо окремої категорії осіб.
- •140. Набрання судовим рішенням законної сили. Обов’язковість судового рішення..
- •141. Порядок звернення судового рішення до виконання.
- •142. Питання, які вирішуються судом у стадії виконання вироку. Процесуальний порядок їх вирішення.
61 Тимчасове вилучення майна як заходи забезпечення кримінального провадження
Тимчасовим вилученням майна (ст. 167) є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:
1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;
2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;
3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов’язаного з їх незаконним обігом;
4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Порядок тимчасового вилучення майна встановлено ст. 168:
Тимчасово вилучити майно може кожен, хто законно затримав особу в порядку, передбаченому статтями 207, 208 цього Кодексу. (зобов'язані передати уповноваженій службовій особі тимчасово вилучене майно, факт передання тимчасово вилученого майна засвідчується протоколом)
Тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Після тимчасового вилучення майна уповноважена службова особа зобов’язана забезпечити схоронність такого майна в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 169, тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено:
1) за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним;
2) за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна;
3) у випадках, передбачених частиною п’ятою статті 171(клопотання про арешт тимчасово вилученого майна не подано на наст робочий день після вилучення), частиною шостою статті 173(протягом 72 годин з моменту вилучення не постановлено узвалу слідчого судді про арешт тимчасово вилученого майна);
4) у разі скасування арешту.
62. Підстави та процесуальний порядок застосування арешту на майно як захід забезпечення кримінального провадження.
Арештом майна (ст. 170) є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.
Слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього Кодексу. Крім того, у випадку задоволення цивільного позову суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про накладення арешту на майно для забезпечення цивільного позову до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше.
Арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності у підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, i перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб з метою забезпечення можливої конфіскації майна, спеціальної конфіскації або цивільного позову.
Заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Заборона використання житлового приміщення, в якому на законних підставах проживають будь-які особи, не допускається.
Відповідно до ст. 171, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
Вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову, повинна бути співмірною із розміром шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
Клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
За ст. 172, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту.
Відповідно до ст. 173, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:
1) правову підставу для арешту майна;
2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення;
3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову;
4) наслідки арешту майна для інших осіб;
5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.
У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов’язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Ухвалу про арешт тимчасово вилученого майна слідчий суддя, суд постановляє не пізніше сімдесяти двох годин із дня находження до суду клопотання, інакше таке майно повертається особі, у якої його було вилучено.
Копія ухвали надсилається слідчому, прокурору, підозрюваному, обвинуваченому, іншим заінтересованим особам не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.
Скасування арешту майна (ст 174)
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно.
Прокурор одночасно з винесенням постанови про закриття кримінального провадження скасовує арешт майна, якщо воно не підлягає спеціальній конфіскації.
4. Суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема:
- у випадку виправдання обвинуваченого,
- закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації,
- непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або
- незастосування спеціальної конфіскації,
- залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором, відповідно до ст. 175.