15. Засада диспозитивності в кримінальному провадженні

1)Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених процесуальним законодавством.

2) Відмова прокурора від підтримання державного обвинувачення в більшості випадків тягне за собою закриття кримінального провадження.

3) Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень. Тобто існують так звані межі судового розгляду, особливо чітко це проявляється в розгляді апеляційних та касаційних скарг.

4) Кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення розпочинається лише на підставі заяви потерпілого. Відмова потерпілого, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представника від обвинувачення є безумовною підставою для закриття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення. Так, наприклад, якщо заявником виступає лікар, котрий повідомляє про наявність в потерпілої особи, як поступила на лікування, тілесних ушкоджень, утворених внаслідок бійки, прокурор не має права розпочинати досудове розслідування, оскільки від потерпілого не поступило заяви про вчинення даного кримінального правопорушення.

16. Засада змагальності сторін обвинувачення і захисту

Суть принципу змагальності полягає в самостійному обстоюванні стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими процесуальним законодавством.

В межах даного принципу слід визначити факт, що сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених кримінальним процесуальним законодавством.

Під час кримінального провадження функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатися на один і той самий орган чи службову особу.

Повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, звернення з обвинувальним актом та підтримання державного обвинувачення у суді здійснюється прокурором. У випадках, передбачених цим Кодексом, повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення може здійснюватися слідчим за погодженням із прокурором, а обвинувачення може підтримуватися потерпілим, його представником. Захист здійснюється підозрюваним або обвинуваченим, його захисником або законним представником.

Судовий розгляд відбувається на засадах змагальності: сторона обвинувачення і сторона захисту подають зібрані докази з метою доведення або спростування факту існування обставин, що мають значення у справі. Суд, в даному випадку, виступає своєрідним арбітром, який сприймає доказову інформацію і вирішує справу на користь того, хто по суті надасть більш вагомі докази. Принцип змагальності яскраво виражений в такій стадії судового розгляду як дебати, де кожна зі сторін підсумовує подану нею інформацію і спростовує власною промовою доводи протилежної сторони.