- •Поняття і завдання кримінального провадження.
- •2. Процесуальна форма. Поняття і значення
- •4. Кримінально-процесуальні функції: поняття, види, суб'єкти
- •5. Стадії кримінального процесу України
- •6. Джерела кримінального процесуального права України
- •7. Чинність кримінального процесуального закону в часі, просторі і за колом осіб
- •8. Засади верховенства права і законності в кримінальному процесі
- •9. Засада доступу до правосуддя
- •10. Засада презумпції невинуватості
- •11. Засада свободи від самовикриття та права не свідчити проти близьких родичів і членів сім’ї
- •12. Засада гласності і відкритості судового провадження
- •13. Засада забезпечення підозрюваному, обвинуваченому, підсудному права на захист
- •14. Засада безпосередності дослідження судом показань, речей і документів
- •15. Засада забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій і бездіяльності
- •15. Засада диспозитивності в кримінальному провадженні
- •16. Засада змагальності сторін обвинувачення і захисту
- •17. Засада державної мови кримінального провадження
- •18. Засада розумності строків кримінального провадження
- •19. Засада недоторканості житла чи іншого володіння
- •20. Засади таємниці спілкування та невтручання в приватне життя
- •21. Засада забезпечення права на свободу і особисту недоторканість
- •22. Повноваження суду в кримінальному провадженні. Законний склад суду.
- •Апеляція.
- •Касація.
- •23. Слідчий суддя, його повноваження під час досудового розслідування
- •24. Прокурор, його функції та повноваження у кримінальному процесі
- •25.Слідчий, його повноваження
- •26.Керівний органу досудового рослідування, його повноваження
- •27. Підстави для відводу судді, прокурора, слідчого і порядок його здійснення
- •28,29 Підозрюваний/обвинувачений: поняття, права та обов’язки
- •30. Потерпілий: поняття, права та обов’язки
- •31: Захисник. Його права та обов’язки.
- •Захисник після його залучення має право відмовитися від виконання своїх обов’язків лише у випадках:
- •32 : Цивільний позивач і цивільний відповідач його права та обов’язки .
- •33: Поняття доказів та їх джерел.
- •35: Предмет доказування в крим провадженні. Особливості предмету доказування у кримінальному провадженні щодо неповнолітніх.
- •36 : Процес доказування в кримінальному провадженні його елементи.
- •37 : Класифікація доказів та їх джерел.
- •Відносно обвинувачення, що становить предмет конкретного кримінального провадження:
- •За джерелом одержання відомостей про факти, характером формування джерел доказів:
- •38: Свідки та їх показання в кримінальному процесі.
- •39. Показання потерпілого, їх предмет, значення та оцінка.
- •40.Показання підозрюваного, їх предмет, значення та оцінка
- •41.Показання обвинуваченого, їх предмет, значення та оцінка
- •42. Висновок експерта, його зміст, значення та оцінка
- •44. Документи як джерела доказів
- •45. Процесуальні строки та процесуальні витрати у кримінальному провадженні
- •46. Заходи забезпечення кримінального провадження: поняття, види та загальні правила застосування
- •47. Підстави та порядок затримання особи за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення.
- •48. Поняття та види запобіжних заходів.
- •49. Тримання під вартою як запобіжний захід. Підстави та порядок його обрання, зміни і скасування.
- •50. Строки тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою і порядок їх продовження.
- •51. Підстави та порядок обрання запобіжного заходу у вигляді передання неповнолітнього підозрюваного, обвинуваченого під нагляд.
- •52. Особисте зобов’язання як запобіжний захід. Підстави та порядок його обрання, зміни і скасування.
- •53. Особиста порука як запобіжний захід. Підстави то порядок її обрання, зміни і скасування.
- •54. Домашній арешт як запобіжний захід.
- •55. Застава як запобіжний захист
- •56. Відсторонення підозрюваного, обвинуваченого від посади як захід забезпечення кримінального провадження
- •57. Виклик слідчим і прокурором, судовий виклик і привід як заходи забезпечення кримінального провадження
- •58 Накладення грошового стягнення як захід забезпечення кримінального провадження
- •59. Тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом як захід забезпечення кримінального провадження
- •60 Тимчасовий доступ до речей і документів як захід забезпечення кримінального провадження
- •61 Тимчасове вилучення майна як заходи забезпечення кримінального провадження
- •62. Підстави та процесуальний порядок застосування арешту на майно як захід забезпечення кримінального провадження.
- •63. Приводи і підстави для початку досудового розслідування. Відомості, які вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань
- •64. Підслідність органів досудового розслідування: поняття, види, характеристика.
- •65. Здійснення досудового розслідування слідчою групою. Міжнародна слідча група.
- •66. Строки досудового розслідування. Порядок продовження строків досудового розслідування.
- •67. Підстави та порядок об’єднання і виділення матеріалів досудового розслідування.
- •68. Поняття та види слідчих (розшукових) дій. Загальні вимоги до їх проведення.
- •70. Порядок виклику і допиту свідків і потерпілих слідчим.
- •71. Особливості виклику і допиту неповнолітніх свідків і потерпілих
- •72. Одночасний допит кількох осіб: поняття, мета, процесуальний порядок проведення
- •73. Пред’явлення для впізнання осіб і речей
- •74. Особливості проведення допиту, впізнання в режимі відеоконференції під час досудового розслідування
- •75. Обшук. Мета, види, підстави та порядок проведення
- •76. Огляд. Мета, види, підстави та подярок проведення
- •77. Освідування. Поняття, мета, види та порядок проведення
- •78. Слідчий експеримент. Мета та порядок проведення
- •79. Підстави для проведення експертизи під час досудового розслідування. Порядок залучення експерта.
- •80. Порядок отримання зразків для експертизи. Особливості негласного отримання зразків, необхідних для порівняльного дослідження.
- •81. Ексгумація трупа: поняття, мета, підстави та порядок проведення.
- •82. Поняття, підстави проведення та види негласних слідчих (розшукових) дій. Порядок прийняття рішення про їх проведення
- •83. Фіксація ходу і результатів негласних слідчих (розшукових) дій.
- •84. Використання результатів негласних слідчих (розшукових) дій у доказуванні та інших цілях.
- •85. Підстави та порядок Повідомлення про підозру. Письмове повідомлення
- •86. Підставами і порядок зміни підозри
- •87. . Підстави та порядок зупинення і відновленя досудового розслідування.
- •88.Форми закінчення досудового розслідування.
- •89.Підстави та порядок закриття кримінального провадження слідчим, прокурором. Оскарження постанови про закриття кримінального провадження
- •90.Порядок закінчення досудового розслідування складанням обвинувального акту Відкриття матеріалів іншій стороні
- •91.Зміст обвинувального акта. Додатки до нього.
- •92.Оскарження дій, рішень і бездіяльності слідчого, прокурора
- •93.Оскарження ухвал слідчого судді
- •94 Питання – спеціальне досудове розслідування і судове провадження (inabsentia)
- •95 Питання. Поняття значення і види підсудності
- •96 Питання. Питання, які розглядаються суддею у порядку підготовчого провадження.
- •97 Питання. Незмінність складу суду.
- •98. Розумні строки судового розгляду
- •Критерії визначення розумності строків:
- •99 Питання. Наслідки неприбуття до суду
- •100 Питання. Неприбуття спеціалістів, експерта, перекладача, свідка
- •101. Межі судового розгляду. Зміна обвинувачення і висунення додаткового обвинувачення в суді.
- •102. Відмова прокурора від публічного обвинувачення: підстави, порядок, наслідки.
- •103. Обов’язки присутніх в залі судового засідання. Заходи, які вживаються до порушників порядку в судовому засіданні.
- •104. Журнал судового засідання, його зміст і значення.. Фіксування судового процесу технічними засобами.
- •105. Підготовча частина судового засідання, її значення і зміст.
- •106. Судове слідство (з’ясування обставин кримінального провадження та перевірка їх доказами), його значення і зміст.
- •107. Підстави та порядок залучення експерта під час судового розгляду. Допит експерта.
- •108. Порядок виклику і допиту судом свідків, потерпілих, обвинуваченого. Оголошення їх показань.
- •109. Проведення судом процесуальних дій у режимі відеоконференції під час судового провадження.
- •110. Судові дебати, їх зміст і значення. Репліки учасників судових дебатів.
- •111. . Поняття, значення та види вироку суду.
- •112. Законність і обґрунтованість вироку. Зміст вироку .
- •113. Порядок ухвалення і проголошення рішення суду першої інстанції.
- •114. . Роз’яснення судового рішення судом.
- •115. Провадження в суді приcяжних.
- •116. Суб’єкти апеляційного оскарження судових рішень. Вимоги до змісту апеляційної скарги.
- •1. Апеляційну скаргу мають право подати:
- •117. Порядок і строки апеляційного та касаційного оскарження.
- •118. Порядок апеляційного розгляду. Письмове апеляційне провадження.
- •119. Підстави для скасування чи зміни вироку або ухвали суду в апеляційному провадженні.
- •120. Ухвала, вирок суду апеляційної інстанції, їх зміст.
- •121. Судові рішення, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку.
- •122. Особи, які мають право на касаційне оскарження.
- •123. Суди, які розглядають кримінальні справи в апеляційному і касаційному порядку.
- •124. Порядок касаційного розгляду.
- •125. Результати судового розгляду в апеляційній та касаційній інстанціях.
- •126. Підстави для скасування чи зміни вироку або ухвали суду в касаційному провадженні.
- •127. Провадження за нововиявленими або виключними обставинами.
- •128. Повноваження Кримінального касаційного суду і Великої палати Верховного Суду у кримінальному провадженні.
- •129. Видача особи(екстрадиція) у кримінальному процесі України.
- •130. Підстави та порядок надання міжнародної правової допомоги при проведенні процесуальних дій у кримінальному провадженні.
- •131. Перейняття кримінального провадження від іноземної держави: поняття, підстави, умови та порядок здійснення.
- •132. Особливості кримінального провадження на підставі угоди про визнання винуватості
- •133. Особливості кримінального провадження на підставі угоди про примирення.
- •134. Кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру.
- •135. Особливості досудового розслідування і судового розгляду щодо проступків.
- •136. Кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення.
- •137. Особливості кримінального провадження щодо неповнолітніх.
- •138. Особливості провадження щодо осіб, які не досягли віку, з якого можлива кримінальна відповідальність.
- •139. Особливості кримінального провадження щодо окремої категорії осіб.
- •140. Набрання судовим рішенням законної сили. Обов’язковість судового рішення..
- •141. Порядок звернення судового рішення до виконання.
- •142. Питання, які вирішуються судом у стадії виконання вироку. Процесуальний порядок їх вирішення.
73. Пред’явлення для впізнання осіб і речей
Пред'явлення для впізнання - слідча дія, що полягає у пред'явленні особі будь-якого об'єкта з метою його ототожнення або встановлення групової належності з об'єктом, який раніше спостерігався цією особою у зв'язку з обставинами, що мають значення для розслідуваної справи.
Іншими словами, потреба у проведенні цієї слідчої дії виникає тоді, коли необхідно встановити, чи є людина або певний об'єкт тими, яких свого часу бачила особа з огляду на факти, що мають зв'язок із розслідуваним злочином і щодо яких вона давала попередні показання.
Стаття 228. Пред’явлення особи для впізнання
1. Перед тим, як пред’явити особу для впізнання, слідчий, прокурор попередньо з’ясовує, чи може особа, яка впізнає, впізнати цю особу, опитує її про зовнішній вигляд і прикмети цієї особи, а також про обставини, за яких вона бачила цю особу, про що складає протокол. Якщо особа заявляє, що вона не може назвати прикмети, за якими впізнає особу, проте може впізнати її за сукупністю ознак, у протоколі зазначається, за сукупністю яких саме ознак вона може впізнати особу. Забороняється попередньо показувати особі, яка впізнає, особу, яка повинна бути пред’явлена для впізнання, та надавати інші відомості про прикмети цієї особи.
2. Особа, яка підлягає впізнанню, пред’являється особі, яка впізнає, разом з іншими особами тієї ж статі, яких має бути не менше трьох і які не мають різких відмінностей у віці, зовнішності та одязі. Перед тим як пред’явити особу для впізнання, їй пропонується у відсутності особи, яка впізнає, зайняти будь-яке місце серед інших осіб, які пред’являються.
3. Особі, яка впізнає, пропонується вказати на особу, яку вона має впізнати, і пояснити, за якими ознаками вона її впізнала.
4. З метою забезпечення безпеки особи, яка впізнає, впізнання може проводитися в умовах, коли особа, яку пред’являють для впізнання, не бачить і не чує особи, яка впізнає, тобто поза її візуальним та аудіоспостереженням. Про умови проведення такого впізнання та його результати зазначається в протоколі. Про результати впізнання повідомляється особа, яка пред’являлася для впізнання.
5. При пред’явленні особи для впізнання особі, щодо якої згідно з цим Кодексом вжито заходів безпеки, відомості про особу, взяту під захист, до протоколу не вносяться і зберігаються окремо.
Стаття 230. Пред’явлення трупа для впізнання
Пред’явлення трупа для впізнання здійснюється після того як слідчий, прокурор попередньо з’ясовує, чи може особа, яка впізнає, впізнати цей труп, опитує її про зовнішній вигляд і прикмети цього трупа, а також про обставини, за яких вона бачила цейтруа, про що складає протокол. Якщо особа заявляє, що вона не може назвати прикмети, за якими впізнає особу, проте може впізнати її за сукупністю ознак, у протоколі зазначається, за сукупністю яких саме ознак вона може впізнати особу. Забороняється попередньо показувати особі, яка впізнає, особу, яка повинна бути пред’явлена для впізнання, та надавати інші відомості про прикмети цієї особи.
При пред’явленні особи для впізнання можуть бути залучені спеціалісти для фіксування впізнання технічними засобами, психологи, педагоги та інші спеціалісти.
Особливості цього різновиду пред'явлення для впізнання є такими:
● з огляду на специфіку об'єкта впізнання закон не вимагає пред'явлення для впізнання трупа людини з однорідними об'єктами.
● коли виявляють труп невідомої особи, передовсім із використанням ЗМІ та криміналістичних обліків намагаються встановити, хто з місцевих мешканців останнім часом зник безвісти.
Коли є заявники зникнення людини, їх допитують як про обставини зникнення, так і про зовнішність зниклого. Тільки за умови збігу цих ознак з ознаками виявленого трупа останній пред'являється заявникам для впізнання, яке відбувається здебільшого у морзі.
● якщо на трупі є ушкодження (внаслідок посмертних явищ чи дій злочинця), за вказівкою слідчого судмедексперт виконує «туалет» і реставрацію трупа, максимально можливо надаючи йому зажиттєвого вигляду;
● спершу труп пред'являється заявникам, за негативного результату - іншим особам. Хоча можлива ситуація, за якої труп пред'являється мешканцям довколишніх населених пунктів на місці його виявлення ще до його відправлення в морг. Це робиться з метою економії часу та можливості оперативного встановлення особи трупа.
● труп пред'являється для впізнання на місці його виявлення, зазвичай у тому ж одязі, в якому він був одягненим на момент виявлення, хіба що є інформація про перевдягнення злочинцем трупа, з метою ускладнити встановлення особи загиблого;
● коли слідча дія відбувається в морзі (особливо за участі осіб, які могли добре знати загиблого), то труп пред'являється без одягу та предметів і речей, що були в момент його виявлення при ньому. Ці об'єкти (сумки, прикраси, протез, тростина тощо) пред'являються для впізнання окремо, за правилами пред'явлення для впізнання предметів тощо;
● під час впізнавання трупа людини відкритим залишається тільки його обличчя, інші частини накриваються простирадлом. Впізнавач у разі потреби може оглянути й інші частини трупа, особливо якщо він заявляє, що на них можуть бути індивідуалізуючі ознаки
Стаття 229. Пред’явлення речей для впізнання
1. Перед тим, як пред’явити для впізнання річ, слідчий, прокурор або захисник спочатку запитує в особи, яка впізнає, чи може вона впізнати цю річ, опитує про ознаки цієї речі і обставини, за яких вона цю річ бачила, про що складається протокол. Якщо особа заявляє, що вона не може назвати ознаки, за якими впізнає річ, проте може впізнати її за сукупністю ознак, особа, яка проводить процесуальну дію, зазначає це у протоколі. Забороняється попередньо показувати особі, яка впізнає, річ, яка повинна бути пред’явлена для впізнання, та надавати інші відомості про її прикмети.
2. Річ, що підлягає впізнанню, пред’являється особі, яка впізнає, в числі інших однорідних речей одного виду, якості і без різких відмінностей у зовнішньому вигляді, у кількості не менше трьох.Особі, яка впізнає, пропонується вказати на річ, яку вона впізнає, і пояснити, за якими ознаками вона її впізнала.
3. Якщо інших однорідних речей не існує, особі, яка впізнає, пропонується пояснити, за якими ознаками вона впізнала річ, яка їй пред’являється в одному екземплярі.
Предмети пред'являються в групі однорідних. Тобто під час підбору предметів і речей необхідно, щоб вони були одного найменування, виду, марки, моделі, кольору і стану. Але завжди цей підбір залежить, насамперед, від характеру ознак, які були зазначені в ході допиту впізнавачем. Коли той зазначив тільки родові ознаки, а отже, можна припустити, що впізнанням можна буде встановити лише родову належність об'єкта, підбираються об'єкти, схожі за родовими ознаками, однак вирізняються за видовими ознаками (наприклад, мисливські рушниці різних моделей, дамські сумочки, що збігаються за кольором і розміром, але різняться фасоном).
Якщо допитом указано ознаки, які дозволяють індивідуалізувати предмет, підбирають об'єкти одного виду, але з різними окремими ознаками (мисливські рушниці однієї системи, дамські сумочки одного зразка).
Пред'явлення для впізнання тварин (стаття в КПК відсутня)
Якщо пред'явленню для впізнання підлягає тварина, тоді, крім загальних ознак (масть, порода, колір, угодованість тощо) з'ясовуються також особливі прикмети.
Тактика пред'явлення для впізнання яких має деякі особливості:
- тварини пред'являються серед інших одного роду, віку, масті, угодованості тощо, місцем пред'явлення для впізнання може бути скотний двір, поле, вигін, де пасеться стадо;
- впізнавач оглядає всіх тварин, беручи до уваги породу, масть, вгодованість, вік, вагу, наявність тавра, речей, що є при тварині, фізичні особливості й дефекти, особливості дресирування;
- важливою показовою ознакою слугує реагування тварини (птаха) на присутність впізнавача та на його сигнали. Тому дозволяється кликати тварину, називаючи її на прізвисько.