19. Засада недоторканості житла чи іншого володіння

Принцип, передбачений Конституцією України.

Не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим судовим рішенням. Це означає, що в переважній більшості випадків огляд житла не може здійснюватися без дозволу власників житла; обшук житла здійснюється на підставі ухвали суду. Виняток можуть становити випадки, коли, наприклад, відбулося вбивство власника у його ж квартирі і необхідно оглянути місце вчинення злочину. Що стосується «іншого володіння», то під цим мається на увазі інше майно, що належить особі, наприклад, автомобіль. Так, огляд автомобіля здійснюється тільки за погодженням із власником даного транспортного засобу, за виключенням випадків, коли існує обгрунтована підозра, що особа перевозить речі, вилучені з цивільного обігу і придбання чи утримання їх тягне за собою юридичну відповідальність. В такому випадку представник правоохоронних органів має право без згоди даної особи провести огляд її транспортного засобу.

20. Засади таємниці спілкування та невтручання в приватне життя

Принципи, передбачені Конституцією України та кримінальним процесуальним законодавством.

Мається на увазі, що під час кримінального провадження кожному гарантується таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, інших форм спілкування. Втручання у таємницю спілкування можливе лише на підставі судового рішення з метою виявлення та запобігання тяжкому чи особливо тяжкому злочину, встановлення його обставин, особи, яка вчинила злочин, якщо в інший спосіб неможливо досягти цієї мети.

Інформація, отримана внаслідок втручання у спілкування, не може бути використана інакше як для вирішення завдань кримінального провадження.

Під час кримінального провадження кожному гарантується невтручання у приватне (особисте і сімейне) життя.

Ніхто не може збирати, зберігати, використовувати та поширювати інформацію про приватне життя особи без її згоди, крім випадків, передбачених процесуальним законодавством. Наприклад, органи внутрішніх справ мають певну базу, в якій міститься особиста інформація про злочинців, вона існує з метою більш оперативного виявлення особи, яка могла вчинити кримінальне правопорушення. Слід зазначити, що особисті дані, які містяться в даній базі, використовуються лише для реалізації завдання щодо попередження злочинів і зменшення рівня злочинності як такого.

Кожен, кому наданий доступ до інформації про приватне життя, зобов’язаний запобігати розголошенню такої інформації.

21. Засада забезпечення права на свободу і особисту недоторканість

Під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених процесуальним законодавством.

Кожен, кого затримано через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення або інакше позбавлено свободи, повинен бути в найкоротший строк доставлений до слідчого судді для вирішення питання про законність та обґрунтованість його затримання, іншого позбавлення свободи та подальшого тримання. Затримана особа негайно звільняється, якщо протягом сімдесяти двох годин з моменту затримання їй не вручено вмотивованого судового рішення про тримання під вартою.

Про затримання особи, взяття її під варту або обмеження в праві на вільне пересування в інший спосіб, а також про її місце перебування має бути негайно повідомлено її близьких родичів, членів сім’ї чи інших осіб за вибором цієї особи.

Кожен, хто понад строк, передбачений цим Кодексом, тримається під вартою або позбавлений свободи в інший спосіб, має бути негайно звільнений. Затримання особи, взяття її під варту або обмеження в праві на вільне пересування в інший спосіб під час кримінального провадження, здійснене за відсутності підстав або з порушенням порядку, передбаченого цим Кодексом, тягне за собою відповідальність, установлену законом.