Кафедра соціальної та практичної психології

Житомирського державного університету імені Івана Франка

Міністерство освіти і науки України

Житомирський державний університет імені Івана Франка

Кафедра соціальної та практичної психології

«Затверджую»

_________________

проректор ЖДУ

проф. Осадчий М.М.

2 вересня 2011 року

Інструктивно-методичні матеріали з навчальної дисципліни «психологія праці»

Для студентів ІІ курсу

напряму 0301 Соціально-політичні науки

спеціальності 6.030102 Психологія

Укладач

старший викладач Мазяр О.В. ,

асистент Кириченко В.В.

Затверджено

на засіданні кафедри

протокол № 1

від 2 вересня 2011 року

ЗМІСТ

Вступ	3
Розподіл навчального часу за темами	5
Рекомендації до організації самостійної роботи	6
Модуль 1. Методологічні основи психології праці	8
Модуль 2. Психологія професійної діяльності	19
Модуль 3. Психофізіологічні основи трудової діяльності	28
Вимоги до екзамену	37
Критерії оцінювання	41

Вступ

Програму нормативної дисципліни «Психологія праці» складено відповідно до місця та значення дисципліни за структурно-логічною схемою, передбаченою освітньо-професійною програмою бакалавра з напряму підготовки 0301 „Соціально-політичні науки”. Вона охоплює всі змістові модулі, визначені освітньо-професійною програмою для мінімальної кількості годин, передбачених державним стандартом освіти.

Предметом вивчення «Психології праці» є психологічні компоненти, які спонукають, спрямовують і регулюють професійну активність суб’єкта і реалізують її у виконавських діях, а також властивості особистості, через які ця активність реалізується.

Міждисциплінарні зв’язки: курс «Психологія праці» пов’язаний з курсами «Загальна психологія», «Диференційна психологія», «Психофізіологія», «Психологія управління», «Основи психогігієни», «Психодіагностика», «Педагогічна психологія».

Мета і завдання курсу

Основною метою викладання дисципліни «Психологія праці» є набуття майбутніми психологами знань щодо підвищення продуктивності праці і гуманізація професійної діяльності та сприяння розвитку особистості в ній. Зокрема, вивчення закономірностей функціонування людського організму й активації психічних функцій у професійній діяльності, а також психофізіологічних особливостей різних видів праці та вимог до їх організації, психологічних засад профорієнтації, профвідбору, підготовки кадрів методів діагностики і зміни трудової діяльності.

Основні завдання курсу.

По завершенню вивчення курсу студенти повинні знати:

• методологічні й теоретичні основи професійної діяльності;

• особливості застосування методів психології праці;

• психологічну структуру професійної діяльності та психологічні механізми її формування;

• шляхи становлення гармонії між суб’єктом праці і професійною діяльністю;

• особливості динаміки професійно значимих властивостей особистості;

• психофізіологічну структуру умінь та навиків, що забезпечують вирішення професійних завдань в оптимальних і екстремальних умовах, а також чинників, які визначають стійкість і динаміку цієї структури;

• структуру цінностей та мотивів трудової діяльності, закономірності формування і перебудови цієї структури;

• структуру функціональних станів працівника і закономірності динаміки працездатності людини та засоби її контролю;

• взаємозв’язок індивідуальних властивостей, виробничих відносин та психічних станів як фактора успішності та безпеки праці;

• шляхи і засоби активації психічних функцій у процесі праці;

• основи виробничого навчання та шляхи формування трудових навичок і вмінь.

По завершенню вивчення курсу студенти повинні вміти (освітньо-професійна програма, додаток Б):

• психологічними засобами підвищувати продуктивність праці, змінювати структуру мотивів діяльності;

• проводити спостереження за функціональним станом суб’єкта праці, враховувати психофізіологічні закономірності процесу праці й сприяти її активації;

• діагностувати рівень та особливості динаміки працездатності працівника;

• відстежувати причини виникнення виробничих конфліктів і застосовувати методи їх вирішення;

• за допомогою профілактичних заходів запобігати перевтомі, монотонії, надмірним стресовим перевантаженням, гіподинамії та гіпоконезії працівників;

• проводити діагностику професійної спрямованості, визначати особливості мотивів професійної діяльності, адекватно оцінювати рівень розвитку професійно важливих якостей суб’єкта праці;

• розробляти технологію професійного відбору працівників;

• використовувати активні методи навчання працівників.