Тема 2. Права і обов’язки державних контролюючих органів 31

ревізійної служби, начальник управління, їхні заступники або

керівник підрозділу в місті чи регіоні. Під час перевірки праців$

ники КРУ мають право без перешкод обстежувати склади, ви$

робничі та інші приміщення. Вони також мають право під час

перевірки вилучати відповідні документи (на час ревізії або пе$

ревірки), накладати адміністративні стягнення і застосовувати

фінансові санкції. Крім того, органи КРУ мають право отриму$

вати від НБУ, його підрозділів та комерційних банків інформа$

цію про банківські операції на рахунках тих суб’єктів, де відбу$

вається перевірка.

За порушення законодавства з фінансових питань існує ад$

міністративна відповідальність (стаття 164$2 Кодексу про адмі$

нпорушення). Приховування в обліку валютних та інших до$

ходів, непродуктивних витрат і збитків, відсутність бухгалтерсь$

кого обліку або ведення його з порушенням установленого по$

рядку, внесення неправдивих даних до фінансової звітності,

неподання фінансової звітності, несвоєчасне або неякісне про$

ведення інвентаризацій грошових коштів і матеріальних цінно$

стей, порушення правил ведення касових операцій, перешко$

джання працівникам державної контрольно$ревізійної служби

у проведенні ревізій та перевірок, невжиття заходів по відшко$

дуванню з винних осіб збитків від недостач, розтрат, крадіжок і

безгосподарності ведуть за собою накладення штрафу від вось$

ми до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів гро$

мадян. Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було підда$

но адміністративному стягненню з одного із правопорушень,

зазначених у цій статті, несуть за собою накладення штрафу від

десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів гро$

мадян.

У першу чергу звертаємо увагу на це положення законодав$

ства виробників алкогольних і тютюнових виробів, до половини

яких виробляється і реалізується в “тіні”, а також постачальників

палива на АЗС, оскільки кожний четвертий літр бензину в Ук$

раїні не відповідає нормативним вимогам.

За відсутність належного попереджувального маркування

при продажу небезпечного товару на продавця накладається

32 Карлін М. І. Правові основи підприємництва

штраф, сума якого відповідає 100% вартості партії товару. За

відсутності необхідної інформації про товар (послугу) органи

Держстандарту можуть накласти штраф обсягом 30% вартості

цілої партії товару. За продаж товару, термін придатності якого

минув, підприємство мусить сплатити штраф, еквівалентний

200% вартості тієї частини непридатного до вжитку товару, яку

підприємець не встиг продати. Основним документом, яким

керуються органи Держстандарту, є Закон України “Про захист

прав споживачів” (№1023$ХІІ від 12.05.1991 р.).

У регіонах захист прав споживачів забезпечують обласні уп$

равління із захисту прав споживачів, які у своїй діяльності ке$

руються насамперед Кодексом України про адміністративні по$

рушення. Так, згідно зі статтею 152$2 цього кодексу обмірюван$

ня, обважування, обрахування, перевищення встановлених

цін і тарифів або інший обман покупців чи замовників праців$

никами торгівлі, громадського харчування і сфери послуг та

громадянами$підприємцями, якщо матеріальна шкода, за$

подіяна таким обманом, не перевищує три неоподатковуваних

мінімуми доходів громадян, тягне за собою накладення штра$

фу від двох до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів до$

ходів громадян. Відмова працівників торгівлі, громадського

харчування та сфери послуг і громадян, які займаються підприє$

мницькою діяльністю в цих галузях, у наданні громадянам$

споживачам необхідної, доступної, достовірної та своєчасної

інформації про товари (послуги), їх кількість, якість, асорти$

мент, а також про їх виробника (продавця) тощо тягнуть за со$

бою (згідно зі статтею 156$1 Кодексу про адмінпорушення) на$

кладення штрафу від одного до десяти неоподатковуваних

мінімумів доходів громадян.

Важливу функцію регулювання підприємницької діяльності

в Україні виконує Державний комітет України з питань регуля$

торної політики та підприємництва. Без його санкції не повинні

прийматися будь$які нормативні акти щодо підприємництва (але

поки не завжди так буває). В кожному регіоні є уповноважені з

питань захисту прав підприємців від вказаного комітету, до яких

при потребі може звернутись підприємець.